"Попівська трійця" Берегівщини

Дивно, що село з начебто такою прозаїчною назвою – Попово — в Україні одне-єдине, на Берегівщині (тоді як в Росії принаймні три села так іменуються). А здавалося б, скільки лише в нашому краї Поповичів? До Попівської сільської ради належать три села – власне Попово, Мале Попово та Гетен. До них не часто навідуються туристи, попри те, що, як і більшість населених пунктів Закарпаття, ці села з давньою історією і мають чим пишатись.

"Попівська трійця" Берегівщини

Лежать вони по дорозі за селом Косонь (певен — майбутнім термальним курортом), тож, можна надіятись, що колись і цим селам перепаде щось від омріяного туристичного буму. Головне село «трійці», Попово, знаходиться за 25 км від Берегова, тут живе трохи більше 900 чоловік. Перша згадка про нього датується 1261 роком, де воно фігурує під назвою Поп. Назва місця вказує на роль попа і пов’язана з його проживанням в цій місцевості. Ймовірно, йдеться про католицького священика Ерасмуса Харашті, бо певний час поселення  було його власністю. За легендами, існував недобудований храм, з яким пов’язували назву села. В ХІІІ столітті на місцевості створюється два поселення — Чонкаш та Попі. Чонкаш майже повністю обезлюднів внаслідок монгольської навали в 1241—1242 роках. Жителі цього села втекли до сусіднього поселення Попі, яке було укріплене стінами. Згодом нове поселення стали називати Чонкаш-Попі, пізніше буква «ш» загубилась, так сформувалася теперішня угорська назва села — Чонкапопі.

Гетенська дзвіниця

В XIV ст. літописи згадують Чонкапопі як квітуче село. В 1646 р. сільська громада перейшла в реформатство, в 1661-му в селі було проведено єпископське засідання. Згодом тут почала діяти церковна школа, яка припинила існування у середині 40-х років минулого століття. В радянський час (1972 рік) була збудована інша, сучасна, з якої восени минулого року я з товаришами й почав знайомство з селом, адже наперед знали — зусиллями директора, вчителів та учнів тут влаштовано невеличкий краєзнавчий музей. До школи треба перейти через вантовий міст (споруда доволі незвична для села) через потічок, який зветься Міц. Він тягнеться вздовж Попова наче неглибокий рів і повністю висихає в бездощову пору. На подвір’ї перед навчальним закладом зберігся барельєф на честь радянських воїнів, частково пошкоджений — від того він набув ознак картин у дусі авангардизму. Сама школа типова ззовні, зсередини вона може похвалитись музеєм, де зібрано непогану колекцію меблів, посуду, книг, одягу та тканин тощо.

Окрасою села є мурована реформатська церква, збудована в 1795—1800 рр. Вона вирізняється незвичним гранчастим шпилем, який у 1907 році був покритий оловом. Великий церковний дзвін був конфіскований під час Першої світової війни, заміну йому знайшли лише в 1992 році. Нині церкву ремонтують, тож риштування навколо шпилю дещо зіпсували можливість зробити гарний кадр…
Розташоване неподалік Мале Попово й справді мале – тут мешкає всього 200 селян. Воно засноване в 1456 році як хуторі (угорською – «таньа»), про що свідчить його нинішня угорська назва «Papitanya». В історії фігурувало під такими іменами, як Мале Попово (1920—1938 рр.), Гашпаров Двор (Gašparov Dvor) у короткий період між 1944—1945, Сонячне — в радянський час. Похвалитись якимись пам’ятками село не може, хіба що невеличкою реформатською церквою, збудованою в наш час.

Зате третє село «попівської трійці» — Гетен – багате на справжній архітектурний шедевр. Зазвичай, дерев’яна сакральна архітектура асоціюється із гірським Закарпаттям – Хустщиною, Рахівщиною, Березнянщиною. Але й рівнинна частина краю не позбавлена цих пам’яток. Кілька століть тому церкви та дзвіниці будували з дерева, бо не кожне село могло дозволити собі мурований храм. Вони часто горіли, тож церковні громади охоче міняли дерево на камінь за першої нагоди. Відтак до нас дійшло небагато таких споруд, які нині викликають захоплення. Більшість їх знаходяться нині на угорській частині історичного регіону Берег, і всього декілька – на українській. Одна з них — в селі Гетен, це дерев’яна дзвіниця, побудована в 1793 році поряд із кам’яним реформатським храмом, з притаманною цій конфесії простотою форм, без вежі та архітектурного декору. На тлі простої кам’яної церкви дерев’яна дзвіниця виглядає особливо вишукано і по праву вважається однією з найкращих пам’яток дерев’яної архітектури краю. Реформатська церква із дзвіницею внесені до переліку Пам’яток архітектури місцевого значення, хоча, на мій погляд, заслуговують і вищого статусу – національного, і кращої презентації як в Україні, так і за її межами.

Щодо самого Гетена (нині в ньому близько 760 жителів), то, за однією з версій, назва його походить від угорського слова, що означає цифру «сім», за іншою, це похідна від назв однієї з давньоугорських етнічних груп. Село вперше згадується в 1270 році в описах власності феодала Лоняї як прикордонна місцевість у володінні родини Ангелус.

У період чехословацького правління краєм тут, на межі з Угорщиною, була прикордонна застава та митниця першої Чехословацької республіки. Після Другої світової війни в ній працював інтернат для дітей з вадами розвитку, потім будівля була занедбана. В теперішній час за ініціативи місцевої реформатської церкви створюється новий заклад для хворих дітей, будівля вже викуплена та реконструйована.

Сьогодні ж в планах облаштування нових пунктів пропуску на чотирьох закарпатських ділянках Державного кордону України один запланований як «Гетен—Тисокеречень».

Перспектива його відкриття з одного кінця «трійці» та розвитку Косонського термального комплексу на її початку дає надії на краще майбутнє, наразі ж села живуть вельми скромним сьогоденням.

Олег Супруненко

 

29 квітня 2013р.

Теги: Попово, Гетен

Коментарі

Tibor 2013-05-20 / 18:14:21
Мій респект автору!!!! Молодець!!! Пізнавльно і корисно все те що він пише в своїх статтях.

МѢСТНЫЙ 2013-04-29 / 16:52:16
в стиле О.С. - познавательно и интересно о родном крае.

автор 2013-04-29 / 16:40:20
Дякую за уточнення. Я вагався, чи писати про цей нюанс, але мені здалося дивним, що Попово таки одне (та й з назвою "Попове" не густо) - думав, в кожній області по кілька буде.

уточнення 2013-04-29 / 16:28:57
автор мабуть не помітив - є ще три села в України з назвою Попове. Але Попово справді одне)
http://uk.wikipedia.org/wiki/Попове

G.S. 2013-04-29 / 14:45:23
скоріше Ерасмус ХараСті

Григорій Сковорода вийшов у словацькому перетлумаченні пряшівця Івана Яцканина
Втрачені церкви Закарпаття повернуться на культурну мапу
/ 5Найбільша в Україні приватна альпійська гірка розташована в Кам’яниці
/ 2Справжня історія воловецького трампліна
/ 3Заради спорудження Теребле-Ріцької ГЕС затопили кілька сіл, але вільшанці до останнього не вірили в її запуск
/ 5Оксана Ганич була ровесницею епохи Карпатської України й першою жінкою – доктором наук на Закарпатті
Цінова гойдалка на закарпатському ринку квітів і ярини
/ 1Мешканець Тячівщини вже роками виготовляє соляні лампи та створює соляні кімнати
/ 1У Тересві похована "Чорна графиня" – дружина одного з найвідоміших угорських митців ХІХ століття
На Закарпатті працює 4 400 лікарів та 9,5 тисяч медсестер та фельдшерів
На Закарпатті розкидуватимуть "вакцинаційні" брикети від сказу
На Закарпатті 80% пенсіонерів уже отримали монетизовані субсидії
/ 1Закарпатська спортсменка стала володаркою Кубка Європи із фристайлу-слоупстайлу
В Іршаві відкрили експозицію "Прикордонник Василь Попик – захисник Карпатської України"
"Шлях Пинті" врочисто відкриють наприкінці травня на Виноградівщині
Кращих легкоатлетів-2018 відзначили на Закарпатті
Василь Горват побачив "Зірки впритул"
Закарпатець Василь Сочка робить пластичну скульптуру... із космосу
Мозковий інсульт: Більше ризикують чоловіки й люди похилого віку
Кам'яні дрозди та інші птахи Олексія Лугового
Ужгород у 2022 році претендуватиме на проведення міжнародних дитячих ігор
Закарпатські письменники знову представлені у черговому номері "словацько-українського" журналу "Дукля"
Головні державні свята в Ужгороді відзначатимуть із квітковим велетенським тризубом і ходою зі 100-метровим прапором
Через терни – до волі. Про свою долю політв’язень оповів у книжці
/ 2На Закарпатті зареєстровано 5,2 тисячі безробітних у пошуку роботи
» Всі записи