Село на семи горбах подарувало Закарпаттю не тільки Ерделі

Завдяки основоположнику закарпатської школи живопису Адальберту Ерделі воно ввійшло майже у всі енциклопедії світу. Село розкинулося на семи горбах. Його назва походить від лісового масиву Гат, який розмежовує населені пункти Загаття і Завидово. І хоча вони знаходяться один від одного усього за кілька кілометрів, природно-кліматичні умови відчутно різняться. Коли у Завидові вже квітнуть сади, на Бужорі ще біліють сніги. Саме завдяки ранній садовині у сусідньому селі люди живуть заможно, в достатку. Завидово нічим не відрізняється від Заріччя. Тут ще за радянських часів навчилися заробляти гроші —жителі села торгували ранніми черешнями у Львові, Стрию, Києві, навіть у Москві, Мінську і в країнах Прибалтики. А знаменитий самогон гнали не лише із пшениці, вівса, жита, цукру, а й з фруктів — слив, груш, абрикос і яблук. Сюди за горілкою навідувалися на велосипедах, підводах, а часто й пішки жителі сусіднього Загаття.

Село на семи горбах подарувало Закарпаттю не тільки Ерделі

Другий за важливістю горб знаходиться у центрі села. Його дотепер називають Гута. Свою назву він дістав від того, що раніше тут було підприємство, на якому виготовляли скло. Видували його у потрібну форму губами. Тепер тут (на цій місцевості) знаходяться сільрада, загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів, Загатянське і Великодільське лісництва, клуб, бібліотека, база відпочинку, парк і торгові точки. У 60-х роках зведено пам’ятник односельцям, які загинули у Другій світовій війні. Біля його підніжжя завжди квіти. Золотом викарбувано імена тих, хто не повернувся із далеких фронтових доріг. Серед них — Іван Волоташ, Іван Гоца, Василь Данканич, Іван Данканич, Василь Золтан, Іван Золтан, Михайло Канчій, Василь Керестей, Андрій Пацкан, Василь Попович, Василь Френинець, Іван Цільо. Вони поховані в Польщі, Словаччині, Чехії і Німеччині. У центрі Загаття знаходиться могила партизана Василя Домосевича, який загинув восени 1944 року.

Третій горб має одноймену назву — Горб. Тут далекого 1845 року було зведено греко-католицьку церкву Різдва Пресвятої Богородиці, яка є архітектурною пам’яткою і окрасою села. За радянських часів вона була перейменована у православну. Майже 50 літ служив тут священик Микола Пуза. Це була дуже освічена людина, яка володіла кількома мовами. Він не гордував чином, був інтелігентом старої генерації. Водночас був простим у відношенні до мирян. Міг зайти в селянську хату, поговорити із господарями, випити склянку узвару. Дуже любив футбол, після служби Божої його можна було побачити на сільському стадіоні, разом із загатянами уболівав за улюблену команду. До його оселі (фари) на вул. Возз’єднання частенько заходили сусіди, аби подивитися по телевізору кінофільм чи концертну програму (він майже перший у селі мав телевізор).

 

 

 

Четвертий горб тягнеться у напрямку Чорного Потоку, Локтя та Смологовиці. Він невеликий, але пам’ятний тим, що тут швейцари видобували скляні шлаки, які йшли на виробництво скловиробів. Горб називається — Швінцарня. У давнину тут знаходився водяний млин. Сюди сходилися не лише жителі Загаття, а й довколишніх сіл — Локтя, Колодного, Чорного Потоку, Кобалевиці і Завидова, де живуть дуже працьовиті люди, які в приватних господарствах вирощують худобу і птицю. У кожного в дворі виноградний лугош. Можна тут вгоститися не лише червоним вином, а й добротним самогоном із фруктів. А скляний шлак люди видобувають ще й дотепер. Його використовують при укладанні підлоги. Він слугує як гідроізоляційний матеріал.

Одразу за Швінцарнею знаходиться горб, який у народі називають Нижній кінець. Якщо їхати в Загаття з Іршави, то це, звісно, початок села. Але якщо з боку Мукачева — то це кінець населеного пункту. За радянських часів “На розпутті” (це друга неофіційна назва) було зведено торговий центр та сучасний млин. Неподалік була розташована центральна садиба колгоспу “Верховина”. Свого часу в ньому трудилися понад 800 чоловік. Там знаходилися автотракторний парк, молочно-товарна ферма, столярний цех, сільська кузня, сувенірний цех, сушарка. На весь район линула слава про трактористів Івана Мартина, Михайла Канчія, Василя Сідора, Петра Лямцева, доярок Ганну Гойс, Ганну Попович, Маргариту Гелетей. Вони — гордість села. Це люди, які творили новітню історію. Вони залишили за собою добрий слід.

Один із горбів називається Шелельовиця. Тут проживають здебільшого люди із прізвищем Шелельо. Напевно, тому й назву таку дістав цей присілок. У цій місцевості мешкають також цигани, які ведуть свій спосіб життя. До школи і в дитячий заклад їхні діти майже не ходять. Не відвідують  церкву. А батьки виїжджають на заробітки в основному в східні області України та Росію. Книг і газет не читають. Але цивілізація їх уже торкнулася — у оселях радіо, телевізор, пральна машина, холодильник. І навіть комп’ютери. Тутешні роми вміють веселитися, розслаблятися, скинути із себе тягар прожитого і пережитого, увійти в новий день свіжими і вільними. А у свята — співають, танцюють.

Горб Біланички знаний тим, що тут народився член Спілки художників СРСР Андрій Синетар. Його картини експонувалися не лише в Ужгороді, а й Києві, Москві. До нього в Загаття приїжджали відомі художники краю — Андрій Коцка, Антон Кашшай, Ернест Контратович, Павло Балла, Степан Шолтес, Володимир Микита, Василь Скакандій. Тепер А.Синетар разом із сім’єю проживає в Канаді.

Кожне село людьми славне. У Загатті народився український живописець Адальберт Ерделі. Він один із фундаторів закарпатської школи живопису, був першим директором  Ужгородського училища прикладного мистецтва, першим головою Закарпатської обласної організації Спілки художників України. Його роботи експонувалися в багатьох країнах світу.

Добре відома в селі й родина Делеганів. Михайло Васильович Делеган довгий час працював директором державного архіву в Закарпатській області. Його брат — Василь Васильович — доцент кафедри  історії Ужгородського національного університету, автор понад 100 наукових праць. Третій брат — Іван Васильович — доцент Львівського лісотехнічного інституту. Автор та співавтор понад 400 різного спрямування і рівня науково-популярних видань, опублікованих українською, російською, англійською, німецькою та іншими мовами.

Серед відомих особистостей, які народилися в Загатті, є й Сергій Устич. Він працював викладачем Ужгородського держуніверситету, був головою облдержадміністрації, Надзвичайним і Повноважним Послом України в Чехії та Надзвичайним і Повноважним Послом в Словаччині. Обирався народним депутатом України 2-го скликання.

Серед випускників Загатянської середньої школи і колишній керівник області, народний депутат України Віктор Балога, директор науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького та Держкомлісгоспу і НАН України Віктор Ткач, екс-ректор Харківської юридичної акдемії Володимир Богуцький, лікар терапевтичного відділення райлікарні Михайло Данканич, відомий у минулому футболіст Андрій Веждел і волейболістка Оксана Сідор, начальник Держкомзему в Іршаві та Іршавському районі Володимир Цогла та ін.

У ці дні Загаття потопає в снігу. Його завше тут більше, ніж у низинних селах. Та люди не зважають на це — вивозять на присадибні ділянки органіку, колють свиней, гонять самогонку. А жінки здебільшого вишивають. Кожен має своє заняття.

Село готується до весни…

Василь Шкіря

 

03 лютого 2013р.

Теги: Загаття, Ерделі

Коментарі

Кращих легкоатлетів-2018 відзначили на Закарпатті
Василь Горват побачив "Зірки впритул"
Закарпатець Василь Сочка робить пластичну скульптуру... із космосу
Мозковий інсульт: Більше ризикують чоловіки й люди похилого віку
Кам'яні дрозди та інші птахи Олексія Лугового
Ужгород у 2022 році претендуватиме на проведення міжнародних дитячих ігор
Закарпатські письменники знову представлені у черговому номері "словацько-українського" журналу "Дукля"
Головні державні свята в Ужгороді відзначатимуть із квітковим велетенським тризубом і ходою зі 100-метровим прапором
Через терни – до волі. Про свою долю політв’язень оповів у книжці
/ 2На Закарпатті зареєстровано 5,2 тисячі безробітних у пошуку роботи
Суничний бум у Виноградові та його міжнародні наслідки
/ 4"Правильна" закарпатська свальба: старшому поколінню – традиційні страви, молодшому...
/ 2"Народ мене визнає". Присвячується пам'яті знаної балетмейстерки-постановниці Клари Балог
Підкована блоха та Мона Ліза на рисовому зерні: Майстер мікромініатюр Володимир Казарян творить шедеври між ударами серця
/ 1300 дерев'яних церков на дерев'яних тарелях планує створити ужгородский різьбяр
/ 2Примари минулого
Новий ангіограф у Хусті тестують медики
/ 2Безпритульним собакам у Виноградові лікуватимуть зуби, робитимуть рентген та оперуватимуть
Закарпатець став свідком трагедії "Титаніка"
/ 1Єдина на Тячівщині берегиня килимарського ремесла живе у Ганичах
Півжиття в небі
Чистокровні карпатські буйволи в Олешнику – родзинка Виноградівщини й джерело продуктів для гурманів
/ 1Польські мандрівники, що завітали на Закарпаття в рамках туру Карпатами, збентежені ставленням людей до природи
Магнат-мультимільйонер і знаменитий шахрай Нью-Йорка – вихідець із Тячева
Тячівський "кіборг" колядував на вежі Донецького аеропорту
» Всі записи