Закарпатські водники уклали нову грантову угоду з Європейською комісією

Першим кроком до реконструкції Батарської меліоративної системи стане нова грантова угода, підписана закарпатськими водниками з Європейською комісією

Закарпатські водники уклали нову грантову угоду з Європейською комісією

 

Її реалізація відбуватиметься в рамках проекту Програми ЄІСП Угорщина — Словаччина — Румунія — Україна 2007 — 2013 «Стале управління природними ресурсами в межиріччі річок Тиса—Тур (Батарська осушна система)». А про що, власне, йдеться, сьогодні нам розповідає менеджер проекту, начальник відділу міжнародного співробітництва Басейнового управління водних ресурсів (БУВР) річки Тиса Марина Скраль.

— Насамперед маю відзначити, — каже Марина Іванівна, — що розроблена нашим БУВР річки Тиса спільно із Верхнє­Тисайською дирекцією охорони довкілля і водних справ (Угорщина) та дирекцією вод «Сомеш — Тиса» Національної адміністрації «Води Румунії» в рамках Програми Європейського інструменту співробітництва і партнерства (ЄІСП) Угорщина — Словаччина — Румунія — Україна 2007—2013 заявка на реалізацію проекту «Стале управління природними ресурсами в межиріччі річок Тиса — Тур (Батарська осушна система)» була подана у Брюссель на конкурс ще три роки тому, а точніше, у вересні 2009­го. У червні 2010 року цей проект було відібрано та рекомендовано спільним керівним органом вищезгаданої Програми ЄІСП до нагородження грантом. І ось лише у вересні нинішнього року нарешті відбулося довгоочікуване урочисте підписання грантової угоди на його реалізацію.

Проект є комплексним і багатоплановим. Він направлений не тільки на посилення протипаводкового захисту, а й на вирішення екологічних проблем. Іншими словами, основна мета проекту полягає у підтримці спільного сталого управління природними ресурсами в межиріччі річок Тиса — Тур.

Необхідність у реконструкції Батарської осушної системи, яка знаходиться у цьому межиріччі, виникла у зв’язку з тим, що при її проектуванні в середині минулого століття не враховувався стік вод із транскордонних територій Угорщини та Румунії, а за тривалий період експлуатації системи змінилися гідрометеорологічні умови. До того ж складові системи вичерпали свій моральний та матеріальний ресурс і через те потребують докорінної реконструкції або повної заміни.

Батарська осушна система була побудована для ведення сільського господарства, вона обслуговує 18 тис. га сільгоспугідь, з яких майже 15 тис. га знаходяться під гончарним дренажем. На цій системі є і три насосні станції, які працюють як на осушення, так і на обводнення території.

Партнерами БУВР річки Тиса в рамках проекту «Стале управління природними ресурсами в межиріччі річок Тиса—Тур (Батарська осушна система)» є Верхнє­Тисайська дирекція охорони довкілля і водних справ (Угорщина), дирекція вод «Сомеш—Тиса» Національної адміністрації «Води Румунії», Виноградівське міжрайонне управління водного господарства, Виноградівська райдержадміністрація, Регіональне молодіжне екологічне об’єднання «Екосфера», Закарпатський обласний державний проектно­технологічний центр родючості грунтів і якості продукції. Як ініціатор розробки характеризованого проекту БУВР річки Тиса (колишній Закарпатський облводгосп) також виступає і його виконавцем (керівник проекту — начальник БУВР р.Тиса Володимир Чіпак, а я — менеджер проекту).

Які ж основні заходи в рамках реалізації цього спільного українсько­угорсько­румунського проекту заплановано здійснити на українській частині Батарської осушної (меліоративної) системи? Основне завдання — розробити всебічно обґрунтоване техніко­економічне обґрунтування (ТЕО) реконструкції всієї цієї системи, що й стане першим кроком на шляху такої реконструкції. Паралельно із розробкою ТЕО здійснюватимуться також ґрунтовні екологічні дослідження та вивчення стану й перспектив ефективного розвитку сільського господарства на території проекту, яка на Виноградівщині більш знана як Затисянщина.

У Батарському проекті також буде здійснене розширення мережі аналітичної інформаційно­-вимірювальної системи (АІВС) «Тиса», зокрема, передбачене відкриття й технічне оснащення двох нових автоматизованих гідрометеорологічних станцій у селах Юлівці та Гудя Виноградівського району. І, звичайно, так само, як і в рамках реалізації попередніх міжнародних проектів у басейні р.Тиса, намічаємо на Затисянщині проведення громадських слухань із розгляду й обговорення проектних документів для того, щоб потім при їх втіленні у життя думки та побажання населення були максимально враховані.

За прийняттям згаданого вище ТЕО послідує підготовка робочого проекту, після чого вже можна буде безпосередньо приступати до будівельних робіт. Їх виконуватиме об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів у Закарпатській області (керівник дирекції — депутат облради Ростислав Федів), яка, до речі, є асоційованим парнером нашого проекту. Першочергово здійснюватиметься капітальна реконструкція трьох кілометрів пошкодженої паводками в листопаді 1998 й у березні 2001 років правобережної дамби р. Тур. Ця дамба знаходиться на стику трьох кордонів і є транскордонною. Роботи на ній провадитимуться за рахунок коштів об’єднаної дирекції будівництва водних об’єктів у Закарпатській області, що фінансується з держбюджету України.

У рамках проекту ми хочемо вивчити й дослідити біорізноманіття системи, всі червонокнижні види флори та фауни і, можливо, на основі зроблених екологами висновків та рекомендацій створити невеликі локальні заповідні території у заплавах річок Тиса і Тур.

Якщо, скажімо, Берегівська транскордонна польдерна система завдяки грантовим коштам уже добре досліджена з точки зору сільського господарства і там є багато напрацювань, то більш перспективна в аграрному відношенні Батарська меліоративна система, навпаки, досліджена мало. Отож фахівці центру «Облдержродючість» як партнери нашого проекту, сподіваємося, здійснять ретельний аналіз складу грунту, що в останні роки зазнав істотних змін, та аналіз нанесеного паводковими водами в магістральні канали намулу щодо його придатності для внесення на поля, а також дадуть місцевим фермерам обґрунтовані рекомендації — чим краще їм там займатися: овочівництвом, садівництвом, або ж кормовиробництвом і тваринництвом. Звісно, що в рамках проекту, буде придбано і сучасну експлуатаційну техніку.

Обов’язковою умовою Програми ЄІСП є забезпечення 10% внеску всіх партнерів у реалізацію спільного проекту . Загальна вартість проекту терміном реалізації на 24 місяці складає 1203487,40 євро, з яких 1083138,66 євро — грант ЄС, а 96486 євро — внесок українських партнерів, 13936,70 євро — внесок угорського партнера й 9925,64 євро — внесок румунського партнера. Бюджет заходів БУВР річки Тиса складає 864915,00 євро, в тому числі власний внесок — 86491,50 євро. І що ще цікаво? Вперше на українській частині Батарської осушної системи буде зроблена оцінка стану всіх водних об’єктів згідно з вимогами Рамкової водної директиви ЄС.

Богдан Дубовий

 

27 жовтня 2012р.

Теги: грант, меліоративний, водний

Коментарі

Григорій Сковорода вийшов у словацькому перетлумаченні пряшівця Івана Яцканина
Втрачені церкви Закарпаття повернуться на культурну мапу
/ 5Найбільша в Україні приватна альпійська гірка розташована в Кам’яниці
/ 2Справжня історія воловецького трампліна
/ 3Заради спорудження Теребле-Ріцької ГЕС затопили кілька сіл, але вільшанці до останнього не вірили в її запуск
/ 5Оксана Ганич була ровесницею епохи Карпатської України й першою жінкою – доктором наук на Закарпатті
Цінова гойдалка на закарпатському ринку квітів і ярини
/ 1Мешканець Тячівщини вже роками виготовляє соляні лампи та створює соляні кімнати
/ 1У Тересві похована "Чорна графиня" – дружина одного з найвідоміших угорських митців ХІХ століття
На Закарпатті працює 4 400 лікарів та 9,5 тисяч медсестер та фельдшерів
На Закарпатті розкидуватимуть "вакцинаційні" брикети від сказу
На Закарпатті 80% пенсіонерів уже отримали монетизовані субсидії
/ 1Закарпатська спортсменка стала володаркою Кубка Європи із фристайлу-слоупстайлу
В Іршаві відкрили експозицію "Прикордонник Василь Попик – захисник Карпатської України"
"Шлях Пинті" врочисто відкриють наприкінці травня на Виноградівщині
Кращих легкоатлетів-2018 відзначили на Закарпатті
Василь Горват побачив "Зірки впритул"
Закарпатець Василь Сочка робить пластичну скульптуру... із космосу
Мозковий інсульт: Більше ризикують чоловіки й люди похилого віку
Кам'яні дрозди та інші птахи Олексія Лугового
Ужгород у 2022 році претендуватиме на проведення міжнародних дитячих ігор
Закарпатські письменники знову представлені у черговому номері "словацько-українського" журналу "Дукля"
Головні державні свята в Ужгороді відзначатимуть із квітковим велетенським тризубом і ходою зі 100-метровим прапором
Через терни – до волі. Про свою долю політв’язень оповів у книжці
/ 2На Закарпатті зареєстровано 5,2 тисячі безробітних у пошуку роботи
» Всі записи