В Ужгороді відбулася обласна конференція «Русини Закарпаття – хто ми?”

Обласна конференція «Русини Закарпаття – хто ми?”, яку організувала Закарпатська обласна організація Всеукраїнського товариства «Лемківщина”, відбулася в неділю в Ужгороді в будинку «Просвіти». Тут зібралися науковці УжНУ, Львівського інституту українознавства ім. І.Крип’якевича, громадсько­політичні діячі, мовознавці, письменники та представники культурно­просвітницьких організацій України.

В Ужгороді відбулася обласна конференція «Русини Закарпаття – хто ми?”

 

Голова обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина” Василь Мулеса розповів, що метою зібрання було черговий раз заявити, що закарпатці — це русини-­українці, котрі тисячу років берегли і бережуть свою первісну назву, яку колись (в 1721 році) присвоїв московський цар Петро І. 

Додав, що русини-­українці Закарпаття ніколи не відмежовували себе від своїх однокровних братів по той бік Карпат. Найбільш влучними про це є слова будителя Олександра Духновича: «Бо свої то за горами — не чужі…». Це підтвердила і голова Світової федерації українських лемківських об’єднань Софія Федина: «Русини Закарпаття — це ті ж русини-­українці, це ті русини Словаччини, Сербії, Польщі, це ті автохтони, які зберегли свою назву з часів Київської Русі».

Натомість про трагічні сторінки переселення лемків та поляків з історичних територій у період з 1944 по 1947 рр., зокрема і сумнозвісну операцію «Вісла”, згадав директор Львівського інституту українознавства ім. І.Крип’якевича, доктор історичних наук Микола Литвин. Безперспективність суто політичного проекту відродження так званого русинства і своєрідний крах його в україномовному на 78 відсотків Закарпатті окреслив проректор УжНУ, доктор історичнх наук Роман Офіцинський.

Натомість політолог, доктор історичних наук Сергій Федака звернув увагу на те, що має місце маніпулювання даною проблематикою. Передусім йдеться про парламентські вибори в Україні та наступний всеукраїнський перепис населення. Виявляється, прозвучало на конференції, до цього переліку пропонується включити графу «національність” не лише за визначеннями «українець”, «росіянин”, «татарин”, а й за ознаками окремих українських етнічних груп — «гуцули”, «лемки”, «поліщуки”, «подоляни”, «бойки” тощо. Ба навіть більше — пропонується ввести в мовний обіг поняття «українець-­русин”. До чого це призвело, до прикладу, в сусідній Словаччині, уже відомо: там українців після перепису раптом стало на дві третини менше. Найсумніше, що цей проект підтримується не якимись закордонними інституціями, а окремими представниками влади в Україні.

Оксана Невицька

27 жовтня 2012р.

Теги: русин, лемки, гуцули

Коментарі

Маруся 2012-10-27 / 14:48:46


Тролінг і провокування чергового "україносрачу". Коментар видалено. Адмін


Мешканець Тячівщини вже роками виготовляє соляні лампи та створює соляні кімнати
/ 1У Тересві похована "Чорна графиня" – дружина одного з найвідоміших угорських митців ХІХ століття
На Закарпатті працює 4 400 лікарів та 9,5 тисяч медсестер та фельдшерів
На Закарпатті розкидуватимуть "вакцинаційні" брикети від сказу
На Закарпатті 80% пенсіонерів уже отримали монетизовані субсидії
/ 1Закарпатська спортсменка стала володаркою Кубка Європи із фристайлу-слоупстайлу
В Іршаві відкрили експозицію "Прикордонник Василь Попик – захисник Карпатської України"
"Шлях Пинті" врочисто відкриють наприкінці травня на Виноградівщині
Кращих легкоатлетів-2018 відзначили на Закарпатті
Василь Горват побачив "Зірки впритул"
Закарпатець Василь Сочка робить пластичну скульптуру... із космосу
Мозковий інсульт: Більше ризикують чоловіки й люди похилого віку
Кам'яні дрозди та інші птахи Олексія Лугового
Ужгород у 2022 році претендуватиме на проведення міжнародних дитячих ігор
Закарпатські письменники знову представлені у черговому номері "словацько-українського" журналу "Дукля"
Головні державні свята в Ужгороді відзначатимуть із квітковим велетенським тризубом і ходою зі 100-метровим прапором
Через терни – до волі. Про свою долю політв’язень оповів у книжці
/ 2На Закарпатті зареєстровано 5,2 тисячі безробітних у пошуку роботи
Суничний бум у Виноградові та його міжнародні наслідки
/ 4"Правильна" закарпатська свальба: старшому поколінню – традиційні страви, молодшому...
/ 2"Народ мене визнає". Присвячується пам'яті знаної балетмейстерки-постановниці Клари Балог
Підкована блоха та Мона Ліза на рисовому зерні: Майстер мікромініатюр Володимир Казарян творить шедеври між ударами серця
/ 1300 дерев'яних церков на дерев'яних тарелях планує створити ужгородский різьбяр
/ 2Примари минулого
Новий ангіограф у Хусті тестують медики
» Всі записи