У Розівці біля Ужгорода попрощалися з полеглим Героєм Михайлом Ковачем (ФОТО)[...
У Перечині рятували двох чоловіків, що втратили свідомість всередині цистерни (ФО...
У середу в Ужгороді прощатимуться з полеглим захисником Михайлом Шишкою (ФОТО...
ВІДЕОФАКТ. Перевал на межі Закарпаття та Львівщини накрила хуртовина, працює ...
У Франції відкрили перше у світі індустріальне виробництво целюлози з опалого ли...
"Закарпаттяобленерго" повідомило про відміну впровадження графіка погодинни...
У Розівці біля Ужгорода попрощалися з полеглим Героєм Михайлом Ков...
Сепаратизм в українському середовищі прикордонних областей Карпат підтримується офіційно – конференція у Свиднику
ВИСНОВКИ Міжнародної наукової конференції «Українці в прикордонних областях Карпат: проблеми акультурації, асиміляції, ідентифікації»
Свидник, 17 – 18 червня 2011 р.
17–18 червня 2011 року з нагоди 55-річчя Словацького національного музею – Музею української культури у Свиднику, в рамках 57-го Свята культури русинів-українців Словаччини, відбулася Міжнародна наукова конференція "Українці в прикордонних областях Карпат: проблеми акультурації, асиміляції, ідентифікації".
Головним організатором конференції був СНМ – Музей української культури у Свиднику, який підготував її у співпраці з Асоціацією україністів Словаччини, Філософським факультетом Пряшівського університету – кафедрою ІРУС, Союзом русинів-українців Словацької Республіки і Товариством приятелів Музею українсько-руської культури у Свиднику. Участь у конференції взяли спеціалісти зі Словаччини, України, Польщі, Румунії, Угорщини, Сербії, Хорватії та інших країн.
На пленарних засіданнях та в трьох секціях було виголошено 35 доповідей.
Метою конференції був аналіз проблематики акультурації, асиміляції та етнічної ідентифікації населення в прикордонних областях Карпат з різних аспектів у часі та просторі. Учасники вказали на конкретні фактори та тенденції, які ведуть до асиміляції українських національних меншин у країнах карпатського регіону.
На основі фахових доповідей та дискусії було прийнято такі висновки:
1. Конференція констатувала та підтвердила, що тема ідентифікації українського населення в приграничних областях Карпат та проблематика його асиміляції є надзвичайно актуальною, оскільки містить у собі багато важливих питань, рішенням яких компетентні органи належно не займаються.
2. Об'єктом інтересу учасників конференції були, зокрема, українці в приграничних областях Карпат з акцентом на українські меншини в Словаччині та Польщі, які вже понад тисячу років заселяють північну та південну області Низьких Бескидів. Наперекір довготривалому політичному відокремленню від свого матірного народу – колишніх русинів – сучасних українців – це населення донині зберегло основні характерні ознаки свого традиційного способу життя та східнослов'янський, тобто український характер культури. До таких основних ідентифікаційних ознак належать передусім мова, віросповідання, а також загальний характер народної та професіональної культури.
3. В процесі конференції виявилось, що представники мажоритарних (панівних) народів не завжди охочі підтримувати національно-усвідомлюючий процес карпатських українців. Довгостроково занедбане також рішення економічних та суспільно-політичних проблем цього етносу. Існуюче законодавство не задовольняє потреби та вимоги національних меншин.
4. З доповідей та дискусії випливає, що в сучасному в тій чи іншій мірі офіційно підтримуються сепаратистські тенденції в українському середовищі приграничних областей Карпат. Отже, і в результаті цього українським меншинам у наведеному регіоні не вдається сформуватися в єдине ціле з усвідомленою та певною національною чи етнічною приналежністю. Це населення протягом століть жило в різних державних утвореннях і на його найменування донині в засобах масової інформації та у виступах офіційних представників застосовуються різні етнічні назви – рутени, русини, руснаки, підкарпатські русини, карпатські русини, карпатороси, угроруси, галицькі русини, малоруси, лемки, а лише зрідка русини-українці та українці. Однак це населення з аспекту етнічного, історичного та культурного становить собою єдину спільноту. Термін русин є історичною назвою цього етносу, а також історичною назвою цілого українського народу з часів Київської Русі.
5. Учасники конференції констатують, що ХХ сторіччя було найважчим періодом в історії українського населення (лемків, русинів) у словацько-польських приграничних областях Карпат. Сприяли цьому різні міграції, переселення в рамках оптації та, зокрема, насильні депортації. Наприкінці наведеного століття це населення творило вже лише незначні групи меншини.
6. Дослідження в області історії, фольклористики, лінгвістики та інших наукових дисциплін доводять, що культура лемків, русинів у своїй основі має український характер. Тому будь-які спроби елімінувати українську етнічну приналежність цього населення є безглуздими та шкідливими. Сепаратистський розподіл українців на різні національності або етнічні спільноти, ба навіть окремі народи, стають лише засобом прискорення їх асиміляції. Учасники конференції констатують, що спекуляції та намагання створити самостійний народ і державу (лемківську, русинську, карпато-русинську чи якусь іншу) є у всякому разі нереальними і служать тільки черговим засобом дестабілізації української спільноти в Карпатах та прилеглих областях.
7. Наперекір тому, що культура українських меншин у приграничних областях Карпат донині зберігає свої традиційні цінності, від половини минулого століття відбувається поступове послаблення типових етнічних ознак та їх зливання з ідентичністю мажоритарного населення.
8. Учасники конференції засуджують будь-які спроби в напрямі прискорення асиміляції українців, їх штучний розподіл на різні національності всупереч історичним та іншим науковим фактам. Для визнання нової національності необхідні відмінні основні ознаки спільноти – інша мова, віросповідання, інша (передусім народна!) культура, інша історія, звичаї та обряди, ментальність і т. п.
9. Асиміляційні тенденції стосовно української національності виявляються у багатьох представників церкви, зокрема католицької на Словаччині. Відбувається це наперекір тому, що обидві церкви східного обряду – православна та греко-католицька - на протязі історії відігравали визначну позитивну роль у збереженні та розвитку культурного та суспільного життя русинів-українців.
10. Українське національне шкільництво у Словаччині як система державного забезпечення виховання та освіти кожного свого громадянина вже давніше перестала існувати. Тому слід ужити діючих заходів для вирішення сучасного критичного стану в даній сфері національного шкільництва.
11. Психологічний бар'єр в національній ідентифікації зростає, зокрема, під впливом пропаганди в засобах масової інформації та в спеціальних публікаціях. Висуваються та навіть фальсифікуються окремі сторінки складної української історії, а також сучасної ситуації України, часто з метою негативного ставлення до східного сусіда, наперекір тому, що між Словаччиною та Україною у минулому не було та й нині немає жодних вагомих проблем.
12. Українським етнічним меншинам в приграничних областях Карпат (Словаччина, Польща, Румунія) внаслідок довготривалого співжиття з мажоритарними народами притаманна вже свідомість приналежності та лояльності до держави, в якій вони проживають. Ця свідомість для них є пріоритетною та визначальною. На жаль, декларування української національності у них часто поєднується з певними невигодами та проблемами. Тому багато членів цієї етнічної групи зрікаються своєї національності або її приховують.
13. Про результати та висновки конференції необхідно інформувати широку громадськість у країнах, в яких проживають українські національні меншини. Учасники конференції рекомендують організаторам опублікувати матеріали конференції в самостійному збірнику.
14. Конференція виконала своє завдання передусім у тому, що вказала на складність аналізованої проблематики, однак вирішення порушених питань не є в її компетенції. Проблематика національних меншин - дуже обширна, тому учасники конференції рекомендують організаторам підготувати дальші конференції на дану тему.
15. Учасники конференції високо оцінюють організаційний та фаховий рівень міжнародної наукової конференції, висловлюють подяку організаторам – СНМ – Музею української культури у Свиднику за створення відповідних умов для її успішної роботи.
Свидник, 18 червня 2011 р.
Учасники конференції
На фото Мирослава Ілюка: частина учасників конференції
Ділитись
На головну
Версія для друку
ПереслатиДодати коментар
Коментарі
KK 2011-07-14 / 20:08:00
Пане Анонімний Юрій - Будь ласка, і поясніть мені чому Вас ніколи не видно щоби ви брали участі в дискусіях на УА-Репортер? Там так багато ваших однодумців можна знайти, щодо русинської окремності, але ясно, не з вашої високої кваліфікації. Ви розумієти всі нюанси щодо окремості 'антропологічних груп'. Я думаю що ваше знання би чудово злилося разом із наукової методики Жаливи, і його 'ґенитичного коду'. Ви разом, справді би могли творити нороду, нібито 'з нивідки'. Не цурайтеся вашу долю, і не ховайтеся в підвалі!
KK 2011-07-13 / 19:04:00
Анонімний П. Юрій - український рух на західних землях України мав за метою з'єднати всіх русинів (галицьких, буковинських і закарпатських) в одне, разом з їхніми братами дальше на зхід. Познайомтеся зі головних рисів цієї історії тут: 'Як Русини Стали Українцями' http://zakarpattya.net.ua/forum/viewtopic.php?f=36&t=58. Український рух і плив на закарпатті уже було відчуто коли творилася у Хусті Гуцульська Народна Републіка, і завершилася з Волошином і творенням Карпатської України (а не з приходом комуністів!). А ви 'русини' чим маєти похвалитися? Своїм політичними провідниками які всі виходять з дурдому у Берегові, як наприклад 'Перший Премєр' Ґецько, чи славний шинкар який проводить коршму 'Три Дурака'? Ліпше, вам було б знов заховатися у підвалу, П. Юрій, бо ваші русинські бутафорії уже давно всім набридло.
2011-07-13 / 12:52:00
Все ж таки стаття - про Словаччину, однак уточнюю - початку було визнання прав народу, потім визначена територія і кордони.
Цитую те, що вам вже 1000 разів було сказано:
"26 жовтня 1918 року делегати малих народів Європи, серед яких був і делегат угорських русинів і майбутній перший губернатор Підкарпатської Русі Григорій Жаткович, підписали «Декларацію незалежності центральноєвропейських народів».
Від українського народу окремо цю декларацію підписав Ніколай Цеглінський, від румунського – капітан Васіл Стойка, від чеського - майбутній президент Чехословаччини Томаш Массарик та іші представники поневолених європейських народів.
На конференції Григорій Жаткович привів переконливі докази того, що Русини – це окремий народ на південних схилах Карпат. На конференції русинська делегація домовилася з українською делегацією, що українці не будуть претендувати на територію карпатських Русинів.
Таким чином русини ще 26 жовтня 1918 року отримали офіційне міжнародне визнання як один із центральноєвропейських народів з усіма правами на самовизначення та створення власної державності. Ці права народу вже ніким не можуть бути скасовані, забрані, тільки сам народ шляхом демократичного волевиявлення може приймати рішення про власне перебування та його форму, статус, в складі тої чи іншої держави або про створення власної державності.
В другій половині 1919 року Великими союзними державами було прийнято кінцеве і остаточне рішення про входження «території русинів на південь від Карпат» в склад новоствореної Чехословацкої Республіки, у статусі найбільш широкої территориально-политичної автономії, сумісної з єдністюЧСР.
Це було зафіксованно в Версальскому мирному договорі (ст. 81), Сен-Жеменскому мирному договорі з Австрією ст.53, Сент-Жерменскому мирному договорі с ЧСР (ст.10-13), Тріанонскому мирному договорі (ст. 4) і частково – в Севрскому мирному договорі (ст.2). Кордони новоствореної ЧСР, в склад якої ввійшла Підкарпатська Русь, були встановлені «Радою десяти», яка прийняла відповідну Постанову 12.06.1919 року".
сорри 2011-07-13 / 11:53:00
У 1919 році йшлося про територію, а не про окремий народ. І в тогочасних джерелах ви ніде не знайдете, що русини по цей бік Карпат є народом, окремим від решти русинів. І русинським прапором був синьо-жовтий.
Вас придумали у Москві в 1989-му році для дестабілізації ситуації в Україні, що стала на шлях незалежності, і тоді і звідти ж вам спустили "русинський" триколор в кольорах російського прапора. Словаки побачили, що це їм вигідно, і схоснували російські зусилля в свій інтерес. Отак на світ і появилася "нація" лакеїв та колаборантів - нізвідки, без історії, без героїв і без майбутнього...
2011-07-13 / 11:07:00
"створили руками словацьких і російських спецслужб"
Під час проведення мирної конференції після першої світової війни ще не було ніяких словацьких і російських спецслужб. Ця конференція узаконила розпад декількох імперій, зокрема, Австро-Угорської, узаконила права поневолених народів Центральної Європи, в тому числі - підкарпатських русинів.
На коференції був і представник нових, політичних "українців" Галичини М. Цеглінський, який не зміг довести їх право на самовизначення, тому ця територія була повернена Польщі (а не загарбана, як пише ваша історія).
Вчіться!
2011-07-13 / 10:45:00
Сам протри сліпапча! Вас як "націю" створили руками словацьких і російських спецслужб. Чехи при першій чехословаччині були справді чесними, а тому русини/українці були в одній графі перепису населення. А словакам вигідно було створити вас як кишеньковий народець, аби не мати справу з українською діаспорою. Це очевидно всім
2011-07-13 / 10:05:00
КК, Тарас, протріть сліпача, в статті - про Словаччину!
Русинів Галичини вдалося заманити в пастку і вони під тиском, без жодного обгрунтування, прийняли політичну назву "українці", русинів Підкарпаття переписала в "українці" радянська влада, але русини Словаччини на подібні антинаукові речі не повелися.
А історична і наукова правда була і є - русини і українці мають різне походження, відносяться до різних антропологічних груп народонаселення Європи, мають різний генетичний склад, різну мову, культуру, звичаї, обряди, ментальність, релігійні конфесії, мають свої території розселення і всі інші ознаки, по яких визначаються народи.
Крім того всього, ПІДКАРПАТСЬКІ РУСИНИ в 1919 році міжнародною спільнотою офіційно визнані окремим народом з усіма правами на самовизначення нарівні з чехами, словаками і іншими народами Центральної Європи, що закріплено відповідними документами, які ніхто не скасовував і скасувати не може.
Територія проживання русинів теперішньої Словаччини на той час складала єдине ціле з усією територією проживання підкарпатських русинів, тому визнання як окремого народу поширюється і на русинів Словаччини.
Спроби плодити щось інше на території суверенної держави, окрім національної меншини - "українців", що є емігрантами або їх нащадками, це втручання у внутрішні справи держави.
Словаччина - демократична країна, член Євросоюзу у забезпеченні прав корінних народів та нацменшин повністю обійдеться без псевдонаукових "будителів".
KK 2011-07-13 / 02:19:00
Аноніми - ви що не грамотні і не вмієти читати? Стаття ясно пояснює історичну правду:
'Це населення протягом століть жило в різних державних утвореннях і на його найменування донині в засобах масової інформації та у виступах офіційних представників застосовуються різні етнічні назви – рутени, русини, руснаки, підкарпатські русини, карпатські русини, карпатороси, угроруси, галицькі русини, малоруси, лемки, а лише зрідка русини-українці та українці. Однак це населення з аспекту етнічного, історичного та культурного становить собою єдину спільноту. Термін русин є історичною назвою цього етносу, а також історичною назвою цілого українського народу з часів Київської Русі.'
Щось вам не зросуміло тут??.....
тарас 2011-07-12 / 17:21:00
анонім, 12.07.2011 09:55
Istvan, 12.07.2011 09:41
ви можете хоч скільки розпинатися, заперечуючи, що русини - це українці. Але фактом є те, що русинами вважають себе тільки невелика група ренегатів, і то як правило фінансована ворожими Україні середовищами. А конференція прийняла дуже правильні, науково обгрунтовані висновки
2011-07-12 / 09:55:00
Матеріал (та й сама конференція) - псевдонауковий, юридично безграмотний, політично замовний.
Міжнародними правовими актами чітко визначені права національних меншин і корінних народів, проте тут немає жодного посилання на ці документи.
Українці (емігранти) можуть бути національною меншиною в країнах проживання і материнська держава - Україна може їх захищати і підтримувати шляхом укладення міждержавних договорів, проте РУСИНИ - корінний народ, це зовсім інша категорія і інші правовідносини.
Istvan 2011-07-12 / 09:41:00
Не пишется в статье, что материнская страна - Украина - какие обязанности брала на себя для предупреждения акультупации и ассимиляции зарубежных украинцев...
Схожі публікації
"Етнокод" після подорожі Закарпаттям розповів, як після трагедії "культурно" відроджуються лемки (ВІДЕО)
Інформація про з’їзд русинів на Закарпатті та автономію є російською провокацією – Жупан
Закарпатські депутати хочуть швидшого прийняття Державної програми підтримки сталого розвитку Карпат
Найбільший лемківський фестиваль у світі (ФОТО)
"Русини" риссю до Росії...
© 2003-2024 Закарпаття онлайн Beta