Ювілей визначного україніста. До 90-ліття Михайла Романа з Пряшівщини

Ювілей визначного україніста. До 90-ліття Михайла Романа з Пряшівщини

(До 90-ліття від дня народження проф., д-р Михайла Романа, к. ф. н.)

У ході повсякденного життя навіть не спостерігаємо, як проходять дні за днями – деколи не поспішають, а деколи летятъ як метеор. Бувають вони різні – веселі й сумні, щасливі й менш вдалі, повні завдань, творінь, успіхів, радостей і турбот. Людина працює, бореться з життям, долає перешкоди, радіє з досягнень, а також, підсумовує пройдений шлях. Якщо йдеться про людину відому широкому загалу, звертає увагу на її життєву дорогу й ширша громадськість.

Саме в ці дні маємо нагоду відзначити життєвий ювілей визначнго педагога, літературознавця, перекладача, публіциста і суспільного діяча Пряшівщини проф. д-р Михайла Романа, кандидата філологічних наук. Все своє життя він працював на ниві культури й наукові зацікавлення спрямував перш за все на дослідження різних літературознавчих питань, в тому числі на проблеми місцевої української літератури, яку вивчав не ізольовано, а в ширшому слов’янському контексті.

Михайло Роман народився 1 листопада 1930 року в селі Кобильниці на Бардіївщині в родині хлібороба. Основну й горожанську школи відвідував у рідному селі й Ґіральтівцях. Батько був змушений виїхати за роботою в Канаду, але через деякий час повернувся додому, і у своїх дітей виховував слов’янське усвідомлення, любов до рідної русько-української культури й східного церковного обряду. Після закінчення Пряшівської руської учительської академії М. Роман короткий час учителював у Камйонці, але незабаром став директором початкової школи з українською мовою навчання в Пряшеві. Опісля переїхав у Братиславу, де спочатку працював референтом, а через дякий час центральним інспектором для шкіл з українською мовою навчання.

Бажання поглибити свої знання, однак, у молодого юнака зумовило, що він вирішив продовжити навчання і в 1952 році поступив на Педагогічний факультет Словацького університету в Кошицях (факультет незабаром перенесено до Пряшева). М. Роман належав до тих студентів, яких у 1953 році вислали на навчання української мови до Києва на Філологічний факультет нинішнього Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. В столиці України він глибоко засвоїв українську культуру й ментальність, більшою мірою почав присвячуватися перекладам (перші його переклади появилися раніше), почав виступати на сторінках пряшівських газет та журналів. Після закінчення університету М. Роман повернувся в Пряшів, де став викладачем Кафедри української мови та літератури (на Філологічному факультеті Вищої педагогічної школи, яка незабаром змінилася на Філософський факультет

Університету ім. П. Й. Шафарика). Спочатку викладав мовні дисципліни, пізніше став читати лекції з історії української літератури ХХ століття і світової літератури.

Працюючи на пряшівському факультеті Михайло Роман наполегливо підвищував свою кваліфікацію. Поступив в аспірантуру, в Києві захистив кандидатську дисертацію. Диплом, який одержав, було переатестовано й нострифіковано на Філософському факультеті Карлового університету в Празі, на основі чого М. Роман одержав науковий ступінь kandidát vied o umení. В тому ж університеті йому було призначено звання PhDr. (1967). Після успішної лекції Sovietska ukrajinská literatúra na Slovensku v medzivojnovom období (1918-1940) перед Вченою радою Філософського факультету УПЙШ йому було в 1972 році надане звання доцента історії української літератури, а в 1980 році він став, на основі інаугураційної лекції, зачитаної перед Вченою радою Педагогічного факультету Університету ім. Костянтина Філософа в Нітрі, першим професором української літератури в Чехословаччині (1980).

Працюючи на ФФ УПЙШ (нині Філософський факультет Пряшівського університету) М. Роман вісім років очолював Кафедру української мови і літератури (1982-1990), виховав десятки вчителів, культурних і громадських діячів. В 1991 році він вийшов на пенсію, однак, після того, як виник Філологічний факультет Університету ім. Матєя Бела в Банській Бистриці, він став завідуючим Відділом україністики Кафедри слов’янських мов згаданого університету, викладав українську літературу і звідти дефінітивно вийшов на пенсію в 2004 році.

Протягом свого активного життя Михайло Роман займав різні посади – наукові, суспільні, культурні тощо. Був секретарем факультету (1958), редактором української секції Чехословацького радіо (1959), членом Союзу словацьких письменників, очолив його українську секцію, а також і членом Центрального комітету Союзу чехословацьких письменників (1975-1990), членом Вченої ради Філософського факультету УПЙШ (1974-1990) та членом Вченої ради Філологічного факультету УМБ (1997-2004), членом Міжнародної асоціації україністів (1990) тощо. В сучасному він є членом Спілки українських письменників Словаччини, членом Асоціації україністів Словаччини. Кропітку роботу М. Романа було неодноразово оцінено званням Зразковий учитель, Заслужений працівник шкільного відомства, різними медаллями за розвиток Східнословацького краю, Пряшівського округу, міста Пряшева, Університету ім. П. Й. Шафарика, Університету ім. Матєя Бела тощо. М. Роман одержав також Премію Союзу словацьких письменників і став лауреатом Премії Івана Франка Словацького літературного фонду.

Діяльність Михайла Романа була й залишається надзвичайно плідною й широкою. Свідчать про те її результати. В його особі поєдналися талант педагога, спритність організатора і невтомність та витревалість вченого-літературознавця. Якщо наблизити наукову, в тому числі й літературно-критичну діяльність вченого, можна підкреслити, що вона розвивалася в кількох напрямах.

В першу чергу йшлося про дослідження повоєнної української літератури тогочасної Чехословаччини. Результати своїх наукових досліджень М. Роман опублікував в окремих публікаціях (понад 20 книг), до найбільш вагомих належать монографії Федір Лазорик. Життя і творчість (1974), Життя і творчість Федора Іванчова (1976), Шляхи літератури українців Чехословаччини після 1945 року (1979), Література і час (1986), Літературні портрети українських письменників Чехословаччини (1989) та ін. Крім того, Михайло Роман займався словацько-російськими та словацько-українськими (від найдавніших часів до сучасності) зв’язками. Чималу увагу він присвятив дослідженню романтизму (підготував сім міжнародних конференцій, опублікував монографію Úvahy o literárnom romantizme, 2005) та перекладам (понад 10 книжкових видань).

Окрему групу між публікаціями М. Романа представляють підручники для середніх шкіл та навчальні посібники для студентів університету. Належать до них Vybrané kapitoly z literárnej kritiky (1983), Ukrajinská literatúra 11.-18. st. (1998), Dejiny a kultúra Ukrajiny (1999), Ukrajinská literatúra 19. st. (1999), Reálie Ukrajiny (2002). Найновіші підручники для студентів університету є єдиними з-під пера словацького україніста, які охоплюють загальноукраїнський літературний контекст. Надзвичайно цікавою і корисною публікацією, свого роду енциклопедичним посібником для словаків, є книга Ukrajina (2003), яка містить найновіші основні факти з історії та сучасності України. У співпраці з Сергієм Макарою М. Роман підготував до друку Slovník ukrajinských spisovateľov Slovenska (2010). Всі ці публікації є цінним джерельним матеріалом для роботи тих, хто цікавляться Україною.

Михайло Роман є автором не лише монографічних робіт, які годі на цьому місці перерахувати, але й кількох десятків розвідок, наукових і науково-популярних статей і рецензій і 14 книжкових видань перекладів. Його бібліографія нараховує біля 1000 положень. Результати своїх досліджень він друкував у наукових збірниках з різних конференцій, в місцевих українських наукових та культурних виданнях, в журналах України, Росії, Воєводини, Польщі, в словацькій і чеській періодиці, в мадярській пресі Словаччини тощо. Таким чином завдяки намаганням Михайла Романа словацькі та чеські громадяни, але й представники інших слов’янських народів, довідались про стан

місцевої української літератури другої половини ХХ століття, бо вчений наблизив творчість українських письменників Словаччини ширшому європейському загалу, при чому їхній доробок досліджував у широкому літературному контексті.

Крім наведеного, Михайло Роман упорядкував чеською мовою видану антологію поезії і прози українських письменників Східної Словаччини Ráno pod Karpatami (1983), також мадярською мовою опубліковану антологію місцевої української поезії A Kárpátok éneke (1988) та ін. В Україні з його допомогою і завдяки його клопотанням вийшов збірник творів українських письменників Чехословаччини Карпатська замана (1990). І перелік частини творчого доробку вченого свідчить про різноманітний і багатосторонній масштаб досліджуваних ним питань. Науковець упорядкував також інші публікації, написав чимало вступних статей до творів місцевих українських письменників. В деяких збірниках він виступав як співатор, напр. в монографії Ukrajinská literatúra v ČSSR (1981). Займається ювіляр не лише літературними справами. До друку він підготував двомовні (словацько-українські) публікації Hladomor v Ukrajine v rokoch 1932-1933 (2008) та Карпатська Україна (1938-1939). Збірник матеріалів міжнародної наукової конференції до 70-річчя проголошення Карпатської України, Пряшів, 5 березня 2009 року (2010).

Свій життєвий ювілей зустрічає проф. д-р Михайло Роман, к. ф. н. у повній силі й науковій свіжості. Надалі активно включається в культурно-громадське життя української національної меншини Словаччини, співпрацює з вченими за кордоном, готує до друку нові дослідження, працює судовим перекладачем з української та російської мов. Роботи Михайла Романа виходили в різних куточках Європи, і стали бібліографічною рідкістю. Щоб заповнити прогалину, яка виникла, ювіляр у 2016 році опублікував книгу Українська література Словаччини очима рецензента (Статті, розвідки, рецензії), у яку увійшли статті та рецензії опубліковані в українській та словацькій пресі в останні 25 років. Вона є свідком того, що протягом свого творчого життя Михайло Роман досліджував місцеву українську літературу і того, що немає такого письменника у нашому регіоні, якому би він не присвятив увагу.

Співпраця ювіляра з дослідниками інших національностей постійно приносить свої плоди. Спілка словацьких письменників опублікувала в 2019 році надзвичайно цікаву книгу – результат міжнародної співпраці – Veľký pán Dunaj. Antológia poézie klasikov národných literatúr podunajských štátov. (Zost. Miroslav Bielik). Участь у проекті взяли письменницькі організації придунайських держав (Німеччини, Австрії, Словаччини, Угорщини, Хорватії, Сербії, Болгарії, Румунії та України) i в антології представили 10 письменників різного періоду з кожної національної літератури, які у

своїх творах Дунай згадували. Українську частину – супровідний текст (Dunaj v tvorbe ukrajinských básnikov), бібліографічні примітки про авторів (Семена Климовського, Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького, Тараса Шевченка, Юрія Федьковича, Івана Франка, Лесі Українки, Володимира Свідзинського, Максима Рильського та Олеся Гончара) підготував саме Михайло Роман за підтримки українських вчених і наших реномованих перекладачів.

Не кожному в житті наділена можливість зустріти ювілей, який днями відмітить проф. д-р Михайло Роман, кандидат наук. Всі, хто його знають, подивляють його ентузіазм і натхнення до творчої праці, безмежну енергію і працьовитість. Бажаємо ювілянтові з нагоди визначної життєвої дати міцного здоров’я, великої творчої наснаги, сповнення творчих задумів, радості з близьких і всього, всього найкращого на многії і благії літа.

Любиця Бабота, Пряшів, Словаччина

Українці Словаччини, Закарпаття онлайн.Спецпроекти
01 листопада 2020р.

Теги: Роман, Пряшів, україніст

/ 1Перший лемко, творчість якого визнали в Європейському Союзі
/ 235 років відзначає хор "Карпати" у Кошицях
У Кошицях вітали з ювілеєм Левка Довговича
/ 3Левко Довгович – "Заслужений діяч мистецтва України" та лауреат "Премії Пам’яті народа"
/ 2Зеленський зустрівся з українською громадою Словаччини
Українці Словаччини зберуться на День народних традицій та "Пероги-2020"
У Кошицях молодь знову зустрілася на ювілейному 25-му літньому таборі "Карпати 2020"
/ 1Українці Словаччини святкують цьогоріч День вишиванки онлайн
Відбулася зустріч представників українських організацій Словаччини і співробітників Посольства України в СР
Старий Новий рік українці Словаччини святкували в Кошицях із Закарпатським народним хором
Традиційний "Святий вечір з Карпатами" відбувся з нагоди Різдва у Кошицях
Різдвяний вечір у виконанні Піддуклянського ансамблю відбувся у Пряшеві
/ 3У Пряшеві презентували книжку про бомбардування міста Червоною армією у грудні 1944 року
Український народний хор "Карпати" представив "Різдвяні традиції нацменшин міста Кошиці"
/ 3Пряшівський Театр ім. О. Духновича вшанував Марка Кропивницького прем’єрою комедії за його твором
У Музеї української культури у словацькому Свиднику покажуть "Дари Карпат"
У Пряшеві вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні
У музеї української культури у Свиднику на Дні народних традицій проведуть міжнародне змагання з приготування вареників
/ 3У Братиславі на 103-у році помер корифей словацької та чеської україністики Микола Неврлий
У Словаччині відбувся XXIV-й літній табір "ПЛАСТу"
Українці Словаччини у День незалежності України пройдуть "Стежками Олександра Павловича"
"Шенгенський мерідіян" у Словаччині відбувся за участі митців із Закарпаття і Львова
"Український хор "Карпати" виступив з концертом на "Днях України 2019" в Кошицях
/ 3Майстрині з Закарпаття представили свої вироби на виставці "Карпатська писанка" у Словаччині
Микола Мушинка. Моя провесна 2019 року
» Всі записи