Українські русини

Наведений в заголовку термін «українські русини» побутує в літературі вже давним-давно. Фіксує його й „Ottův slovník naučný", що вийшов недавно також на компакт-диску під назвою „Ottova encyklopedie obecných vědo­mostí". В XVI томі вміщена й енциклопедична стаття „Malorusové" (стор. 717 - 722), в якій мова йде про ук­раїнців, територію, на якій вони проживали чи проживають, визначаються етнографічні кордони, наводиться коротка історія малоросів, нинішніх українців. Енцик­лопедія побачила світ більше 100 років тому і в роботі над її підготовкою брало участь близько 1100 передо­вих чеських дослідників, істориків, письменників тощо.

Українські русини
Чеський погляд на українців цікавий тим, що, взявши на озброєння науковий погляд, доводить, що українці і русини – один народ. На жаль, нині дехто всупереч цій незаперечній істині охочий доводити окремішність русинів, в яких ніби нема нічого спільного з українцями. Наочним прикладом цього є і те, що і в дальшому переписі населення 2011 року в Словаччині, як і в попередніх переписах населення 1991 і 2001 років, українці та русини в обліковому листі (sčítacom hárku) наводяться в графі окремо – окремо русини і окремо українці, хоч це явно не співпадає з науковою правдою. Не беруться до уваги всі по­передні переписи населення – в довоєнній чи повоєнній Чехословаччині. Так, наприклад, у першому пере­писі населення в 1921 році мешканці ЧСР могли записати себе до ruskej a maloruskej (ukrajinskej) національності і наводились вони в одній графі. Переважно йшлося про жителів Схід­ної Словаччини і Підкарпатської Русі, що тоді була складовою частиною Чехословаччини (нині Закарпат­ська область України).
 
Пересічний житель так і скаже, що навіщо тоді нам наука, коли в переписі не беруться до уваги ази науки.

Тож вглибмося, шановні читачі, в цей чесний чеський погляд на українців. Створювалась енциклопедія ще в період Австро-Угорщини, продовжи­лась в період чехословацької державності, проте і досі не зас­тарів її погляд на русинів як складову частину українського народу. Авторів не можна запідозрити в тенден­ційності чи упередженості. Таж створювали вони її ще задовго до того часу, як настала „сталінська насильна українізація русинів". З метою заощадження місця увазі читачів пропонуємо лише частину даної енциклопедичної статті без жодних змін і правок.                                                         

 
Мирослав Ілюк,
Пряшів (Словаччина).
 
 
Malorusové, větev velikého národa ruského, nazývající se v Rakousko-Uhersku Rusiny, Rusnaky, adj. ruskij, rusnackyj, v Rusku obyčejně křesťané (sedláci) nebo pravoslavní. Ale takového souborného názvu užívají venkované dosti zřídka. Nejčastěji a nejraději jmenují se místními názvy, užívanými v blízkém nebo dalekém okolí. Těchto místních názvů u M-sů jest veliký počet; pro příklad podáme    jich    několik:    Hunjanici,    Bljachové,    Verchovinci, Dolišnjakové,   Lemkové,   Sotakové,   Bojkové,   Huculové, Pokuťané,   Podolané,   Čornomorci,   Kubánci   atd.   Inteligentní M. nazývají se v řeči i v literatuře v Rakousko-Uhersku Rusíni, ruský, v Rusku Ukrajinec, ukrajinský. Tyto názvy měly též všeobecný význam pro označení celé národnosti, ale obyčejně s přívlastkem „ukrajinský Rusín" (u   rakouských   M-sů),   „rakouští   Ukrajinci"   (v Rusku). Názvy   ty    zachovaly    se   dosud   u   rakousko-uherských Rusínů v řeči, ale v literatuře byl přijat název Ukrajinec-Rusín,   ukrajinsko-ruský k soubornému označení celého národa, což netrvalo však dlouho, sotva několik let. Vpravdě vyskytuje se dosud, avšak počíná jej vytlačovati nový název Ukrajinec, ukrajinský, který nabývá práva občanského v celé literatuře. Nejbližší sousedé nazývají M-sy takto: 
 
1. Velkorusové: Malorossy (Малороссы), Južnorossy    (Южнороссы),     v    poslední    době    též    Rusiny (Pycины), adj. rusinskij (pycинскый); 2. Poláci: Rusiny, Ukraincy,   adj.   ruski a rusiriski,   ukrairíski;   3.   Maďaři: Ruthén,   Kis-Orosz;   4.   Němci:   Ruthenen,   Kleinrussen. Některé z těchto názvů mají za sebou dosti starou historii.          
 
Počet všech M-sů není znám dosti přesně. Vysvětlují to mnohé příčiny, z nichž nejhlavnější jest ta, že M. nemají své říše, a ti, kteří nad nimi vládnou, nestarají se příliš o   přesné   spočítání   maloruského   obyvatelstva.   Naopak snaží se spíše co nejvíce stlačiti jejich počet na prospěch své panující národnosti. Druhou důležitou příčinou nepřesnosti číslic jest ta, že v říších, kde sídlí M., neděje se sčítání  obyvatelstva   současně:   číslice   rakousko-uherské o M-sech jsou z r. 1890, ruské z r. 1897. Jest na bíle dni, že počet obyvatelstva se mezitím značně změnili. Přibližně jeví se počet M-sů takto:      
 
Rusko

Poltavská oblast...................     2,794.756 duší 
Podolí .....................................    3,031.040 -
Volyň ......................................     2,999.546-
kijevská oblast .....................    3,564.433-
chersonská oblast ..............    2,728.508-
charkovská oblast ...............    2,510.378-
černigovská oblast ..............    2,322.007-
jekateřinoslavská oblast ...     2,112.651 -
tavrická oblast ......................    1,443.835-
černomořská oblast ..........     1,977.337-
uhrnem ................................      25,482.231 duší

Takový jest počet obyvatelstva maloruských gubernií v Rusku. Rozumí se, že v tomto počtu jest zahrnuto i pohy­blivé obyvatelstvo, jmenovitě městské, ale uvážíme-li,že M. žijí ještě v jiných guberniích, někde značným počtem, jehož však z nedostatku veškerých zpráv nelze stanoviti, jako na př. v gub. siedlecké, lublinské, grodenské (tak ře­čená „Cholmská Ruś"), kurské, voroněžské, doněcké a bessarabské, nabudeme přesvědčení, že sčítáním udaný počet M-sů není přehnán, nýbrž spíše stlačen, Přesného čísla však není.
 
Předlitavsko

Halič ..................................    2,835.674 duší
Bukovina ............................       268.367-"-
jiné země ...........................        1.180-"-
úhrnem   ....................    3,105.221 duší

Ani tento počet není přesný, neboť mnozí M. přiznávají se v Haliči k národnosti polské, v Bukovině k rumunské. Na základě přirovnání úředních dat s daty schematismů vydávaných rus. konsistořemi v Haliči jest v Rakousku 3,133.283 M-sů.

 Uhry

Bačsko-bodrožská župa .......       9.112
berežská župa .....................     94.650
borsodská župa ...................        350
zemplinská župa .................     34.610''
marmarošská župa   ............  147.474
szatmárská župa ................        1.332
spišská župa .......................     17.930
ugočská župa ......................     33.348
ungská župa ........................     53.302
šaryšská župa .....................     38.175
úhrnem   ....................  430.282

Dle schematismův obou uhersko-ruských diécésí (mukačovské a prjašivské) je v nich Rusinů 488.889 duší. Z přirovnání úředních dat s církevními připadá na Rusíny 537.962 duší. Kdo zná uhersko-ruské poměry, kdo ví, jak tamní Rusíny počítají brzo k Maďarům, brzo ke Slo­vákům, kdo nahlédne konečně do nejstarších statistických sborníků a přesvědčí se, že počet Rusinů v Uhrách téměř nevzrůstá, nebude zajisté pokládati poslední číslici za pře­hnanou.

M-sů jest tedy dle úředních zpráv:

v Rusku ..............................    25,482.231
v Předlitavsku ...................     3,105.221
v Uhrách ............................     430.282
úhrnem   ............................    29,017.734

Uvážíme-li dodatečně, že není zde uveden Dočet M-sů ve Spoj. Obcích sev.-amer. (kol. 100.000), v Kanadě (kol. 20.000), Brazílii (kol. 30.000), Sibiři, Turkistáně, Korei, usoudíme, že počet všech M-sů přesahuje daleko 30,000.000 duší a že počtem vyrovnávají se druhým národům slovanským, třeba že výjimečné poměry, v jakých žijí, nedopřály jim dosud,v kultuře postaviti se jim po bok. Národopisné hranice. Území osazené kompaktně M-sy, jest značně rozsáhlé. Prostírá se v jižní části vých. Evropy a zabírá prostor kol. 820.000 km2; jest tedy větší Rakousko-Uherského mocnářství. V délce táhne se od Popradu až za Volhu (kol. 180 km), v šíři od Mglina po Perekop (kol. 80 km). Národopisná hranice, jež odděluje M-sy od sousedních národů, jest velmi neurčitá a nesnadno ji zjistiti; na nejednom místě M. jsou tak pomíšeni se sou­sedy, že nelze říci, kde přestávají jedni a začínají druzi. Nejdále na západ žijí M. v Karpatech za Popradem ve vsích: Białawoda, Czarnawoda, Szlachtowa a Jaworki. Odtud udávají hranice na východ městečka Grybów, Gorlice, Zmigród, Dukla a Rymanów; všecka tato městečka na předhorí jsou polská, kdeždo vesnice v horách jsou maloruské. Od Rymanowa M. žijí již na předhorí, a to po obou březích Sánu až za Przemysl; v rovině dělí San M-sy od Poláků (Mazuru). V Rusku hranice mezi M-sy a Poláky dotýká se míst: Bělgoraj, Zamoście, Krasnostaw, Lubartów,Luków, Siedlce až po Nur na Bugu. Odtud postopuje hranice poněkud proti Bugu do Drohičina, ale brzo opouští Bug, u Bělsku obrací k hoření Narvě, kde M. již stýkají se s Bělorusy. Od zřídel Narvy postupuje hrani­ce mezi M-sy a Bělorusy podél Pružan na ř. Jasioldu a dále na ř. Pripet Od ústi Pripeti jde Dněstremaž k ústi Sože a dále podél hranice černigovské gub. více méně na Novozybkov, Suraž a Mglin. Hranice zatáčí se odtud na jih přes Počep, Pogar, Seredinu Bugu, zabočujíc náhle na západ, vylučuje putivelský okruh pro Velkorusy, ale od Konotopu obrací se opět na východ, přidržuje se Bělopole, Sudže, Miropole, Bělgorodu a Oskolu. Kol Valujek vylučuje mnoho velkoruských míst a přes Birjuči, Ostrogožsk dostihuje Donu. Za Donem není již mnoho celkové­ho maloruského území, nýbrž pouze veliké osady mezi jinými národy. Maloruské území jest tam za Pavlovském, Kalačem až do Novochoperska, kdežto veliké osady mezi jinými národy, nejvíce mezi Velkorusy, pod ř. Tersou, Medvědicí, Volhou. Levý břeh Volhy od ústí ř. Malého Irtyše jest obydlen nejvíce M-sy. Zabočila-li hranice u Pavlovská na východ od Donu, tedy od Novochoperska, zatáčí se náhle na jih, překročuje Don na vých. od Bogučaru, dotýká se vrchního toku ř. Kalitvy a jejích přítoků, stáčí se na západ a dostupuje k Donci před Slavjanoserbskem, jde podél Donce, opouští jej při ústí ř. Luganky a obrací se přímo na jih k ústí Donu. U Rostova přechází na druhý břeh Donu, a zde v pokavkázském kraji se ztráci, neboť M. a Velkorusové jsou zde tak pomíšeni, že žijí vedle sebe téměř v každé vsi. Ale přece převládají Velkorusové pod hoření Kubáni, Těrekem, Kumou a Kalausem, kdežto M. žijí pod dolní Kubaní a Její a v přístavu Novorossijsku dosahují Černého moře. Dále jde hranice mořem Černým, Azovským a Shnilým a přes Perekop přechází znova na Černé moře k ústí Dněstru. Nad Dněstrem obyvatelstvo jest velmi pomíšeno. Po obou březích limanu dněsterského jsou maloruské obce, ale výše na řece M. jsou pomíšeni s Rumuny, a to po obou březích tak, že u Bender a Dubosar převládají Rumuni, u Sorok a Atak M. U Ušice a Chotinu žijí již M. sami po obou březích Dněstru, kdežto jednotlivých maloruských obcí rozptýleno jest veliké množství po celé Bessarabii. U Novoselice pokračuje hranice opět na půdu rakouskou, do Bukoviny. Tam zabírají M. severní a záp. část. Přes Kirlibabu přechází hranice do Uher. Nad ř. Visovou sousedí M. ještě s Rumuny, kdežto nad Tisou stýkají se s Maďary. Hranice mezi M-sy a Maďary postupuje od Husztu za Munkáč na Užhorod (Ungvár) k Ujhelu. Za Ujhelem u Košíc a Prešova M. sousedí již se Slováky, a hranice pos­tupuje nejvíce po ř. Teplé až do toho místa za Popradem, kde leží ves Szlachtowwa. [...]

Hn.
           Ottova encyklopedie obecných vědomostí na CD-ROM -díl XVI, str. 717 - 722.
Українці Словаччини, Закарпаття онлайн.Блоги
29 квітня 2011р.

Теги: русин, українець, енциклопедія, Ottova encyklopedie obecných vědo­mostí

Коментарі

Міклуш 2011-06-01 / 22:36:00
Русины - є южними словянами . І на сись факт є сотні доказатильств . Наші Карпаторусинські коріння є однотипними з хорватськими та сербським і словенським.

2011-05-04 / 12:26:00

26 жовтня 1918 року делегати малих народів Європи, серед яких був і делегат русинів і майбутній перший губернатор Підкарпатської Русі Григорій Жаткович, підписали «Декларацію незалежності центральноєвропейських народів».
На конференції русинська делегація домовилася з українською делегацією, що "українці" не будуть претендувати на територію карпатських Русинів.
А 23 жовтня 1919 року русини нарівні з іншими поневоленими народами отримали офіційне міжнародне визнання як один із центральноєвропейських народів з усіма правами на самовизначення та створення власної державності. Ці права народу вже ніким не можуть бути скасовані, забрані, тільки сам русинський народ шляхом демократичного волевиявлення може приймати рішення про власне перебування та його форму, статус, в складі тої чи іншої держави або про створення власної державності.

Обозриватиль 2011-05-04 / 06:55:00
Коректура 1

Перебачте за хибу.Тайпо є в другом вопросі и правильно має боти:"Як то, што велика векшина предтсавителів в Областній раді Закарпаття перед 4-ма роками голосовали и визнали національность русин на рівні області?"

Обозриватиль 2011-05-04 / 06:15:00
2местный, 02.05.2011 10:53
"Потому что 99% населения не может даже понять, как вообще всерьез говорить о "русинах" как о каком-то отдельном народе."

Кидь 99% населеня "не может даже понять" потом автоматично ставлять ся мінімально 2 вопроси:"Як то, што в 1991 році на виборах 78.6% жителів Закарпатскої області голосовали за автономію (самосправу) Закарпатської області?"
"Як то, што велика векшина предтсавителів в Областній раді Закарпаття перед 4-ма роками голосовали и визнання національность русин на рівні області?"

То зато, бо 99% населення Закарпаття ся числять акурат за таких українців, як ви споза Каропат, чи споза Збруча?

Обозриватиль 2011-05-04 / 05:53:00
"Русіны пріяты былі дня 23го октобра 1919 в членство СередноЕуропейской Уніі і тїм узнаты былі народностямі, репресентованнымі в сей Уніі, іменно: Чехословакамі, Полякамі, Юґославамі, Украінцамі, Літвінамі, Румунамі, Невыкупленнымі Ґрекамі, Італіанскімі Ірредентамі, Армянамі, Албанцамі і Єрусалімскімі Жідамі, як точна, роздїлена народность, і яко така оправена под ізвістным Вілсоновым прінціпом самоопредїленія свободно установіті для себе форму будущого своєго правітельства."
Высшепомянута Унія дня 26го октобра 1918, в Галлї Незавісімостів Філаделфіі [США], торжественно провозголосіла прінціпы в „Де клараціі незавісімості преслідованных народов Середной Еуропы..."

Сися декларація ся опирала на 10 пунктов президента США Вудров-а Вілсона.

Подробності можете ся дочитати в "ОКРЫТІЄ-ЕХПОЗЕ" напысанноє Др.Г.І.Жаткович-ом, бывшим губернатором Подкарпатской Русі. Недавно опять публіковано в часописі РУСИН р.ХХ, ч.6; 2010 23. – 24. стор.

Тим нетреба дохтора, які на чорноє кажуть ош то є білоє?

KK 2011-05-04 / 04:30:00
Сорри - Та ви уже колись пояснили що є такий 'шпиталь' в Берегові який спеціалізує і вилічує пацієнтів які хворіють на цю хворобу (внутрішній штамп про, начебто, існування окремого "русинського" "народу".) Десь я читав що що якийсь лікар, Др. Цукерман працював там у ці специфічні ділянці? :-)

сорри 2011-05-03 / 11:14:00
Обозриватиль, 02.05.2011 18:11
Мушу ся вам признати пан сорри, што мені нияким образом не доходить... (с)

От і я, Обозриватилю, стомився дискутувати з вашою недуйдавістю... :(

Духнович чітко написаі, що, станом на той час, було 15 мільйонів справжніх русинів (малорусинів, тобто, по-сучасному, українців, білорусинів. по-сучасному - білорусів), та 50 мільйонів велико росів, яких він чітко відділяє від мало- і білорусинів. "Русинов на юг от Карпат" він окремою нацією не вважає. Що тут незрозумілого?

Я розумію, що вам усю цю просту Духновичеву "арифметику" з логікою не дає зрозуміти ваш внутрішній штамп про, начебто, існування окремого "русинського" "народу". Але я не лікар, а тому нічим вам в цьому випадку зарадити не можу. Зверніться до фахівців... :)

сорри 2011-05-03 / 11:08:00
анонім, 03.05.2011 10:51
Подкарпатские русины вызнаны отдельным центральноевропейским народом наравне с чехами, словаками и др. с правом на полное самоопределение по итогам первой мировой войны. (с)

Ще один фантазер від агентурного русинства... :)

2011-05-03 / 10:51:00
Местный, вы наверное, "перекушавшись водочки" после праздников...
Подкарпатские русины вызнаны отдельным центральноевропейским народом наравне с чехами, словаками и др. с правом на полное самоопределение по итогам первой мировой войны.
Галицкие "украинцы" такого признания не получили, поэтому вся Галиция была отдана Польше.

KK 2011-05-02 / 18:37:00
Обозриватилю - входіть до форуму і прочитайте статтю 'Як Русини Стали Українцями' (Василь Балушок) і можливо це поможить вам розумійти що колись всі українці називалися русинами (руські, русачі ітд).

Обозриватиль 2011-05-02 / 18:11:00
Мушу ся вам признати пан сорри, што мені нияким образом не доходить тот факт, што о.Духнович думав и категорізовав славян таким образом як ви, чи так як люди около партіі "Jobbik" [Ліпших"]. Тяжко представити, што славянофіли в ХІХ віці, як Колар чи о. Духнович, славян ділив на "справжніх", "ліпших", чи "истинних" тобто мало- и біло-русинів, а пак на окрему категорію для великороссов, акі подля вас боли не "справжні" слвяни. Подобно, Оттова енциклопедія бо неговорила о "гілці малорусов", кібо до того не числила 50 мілліонів великороссов.
Неяк ми не йде до голови, убо великороссов, яких боло 50 мілліонов, в тричі білше як "справжніх" мало- и біло-русинів, о. Духнович бо поважав за не так "справжніх" славян, и числив іх лен за москалів, як ви говорите.

Я сесе написав не зато убо йсте ся даяк ви, пан сорри, мийреговали. Я лем хочу вас порозуміти и хочу убо йсте ви мені порозуміли.

П.С. Пану метсному я буду отвічати, лем треба ми ай часу, бо мушу робити ай на хліб наш насушний.

сорри 2011-05-02 / 17:28:00
Обозриватилю, вам уже відповів мєстний, але ви продовжуєте апелювати до мене. "Чукча нє чітатєль, чукча - пісатєль"? :)

Що до вас ще не доходить? Духнович писав "Я русин быв...", бо вважав себе частиною руського народу, до якого відносив малорусинів і білорусинів. "Русинов на юг от Карпат" він в окрему від малорусинів (українців) націю не виділяв. Якби знав, що ви з Компанією це робите, то, певно, надавав би вам по смолях... :)

Обозриватиль 2011-05-02 / 16:15:00
2сорри[ 02.05.2011 00:23]
Ви говорите:" Яких він відносив до окремого, від справжніх русинів - малорусинів і білорусинів, народу."

Отиць Духнович навірно думав точнісінько в таких категотіях як ви пан сорри и термінологія "справжніх русинів" є не лем ваша, але ай О.Духновича. Лем не розуміву, як мог О. Духнович казати: "Я русин бов єсть и буду, я родился русином, честний род мой не забуду, останусь його сином...." По вашому, пан сорри О. Духнович мав казати:" Я мало-білорусин єсть и буду, я родился мало-білорусином, честний род мой..."

Беребачте пан сорри, але категорізація на "справжніх" и "не справжніх" дуже ми припоминать не давну категорізацію мадярських націоналістів около партіі "Jobbik", "Ліпших" мадярів, а дакотрі з тих "Jobbik" хотять докінця депортовати ромів [циганів]. Лемже се уже Європа мала с катастрофічним результатом майже для цілої Європи.

местный 2011-05-02 / 10:53:00
2Обозриватиль: Вы никогда не хотели ответить сами себе на вопрос: почему на "русинскую" тему с Вами дискутирует всего несколько человек? Потому что 99% населения не может даже понять, как вообще всерьез говорить о "русинах" как о каком-то отдельном народе. Только если поприкалываться, поржать... Но троллить "лже-русинов" (в связи с невысоким уровнем интеллекта приверженцев этой хрени) быстро надоедает, а в сотый раз слушать чухню о том, что то ли Гитлер, то ли Сталин заставили руснов быть украинцами (а так ваще весь мир считал их не-украинцами) уже не "вставляет"...

И задолго до прихода к власти что фюрера, что "вождя народов" беспристрастные чехи совершенно четко и однозначно относили русинов к украинскому (малорусскому) народу. Ну не Вы ж один понимаете по-чешски. Написано ясно и понятно по чешски: "Nejdále na západ žijí M. v Karpatech za Popradem ve vsích: Białawoda, Czarnawoda, Szlachtowa a Jaworki. Odtud udávají hranice na východ městečka Grybów, Gorlice, Zmigród, Dukla a Rymanów; všecka tato městečka na předhorí jsou polská, kdeždo vesnice v horách jsou maloruské. Od Rymanowa M. žijí již na předhorí, a to po obou březích Sánu až za Przemysl; v rovině dělí San M-sy od Poláků (Mazuru)".
Какие еще вопросы могут быть? Малорусы (а не отдельные от них "русины") живут от Попрада и до Перемышля.

"Русинская" тема себя исчерпала, вместе с зарубежными источниками финансирования.

2анонім, 02.05.2011 10:40 - Вы б у себя в России разобрались вначале с "ахинеей" с казаками, помороми и т.д., а потом бы уже давали своими бесценные советы соседям :)

2011-05-02 / 10:40:00
Материал готовился во времена сотворения Австро-венгерской империей с политическими целями новой "нации" - украинцев, которой до того не было и которой нет и сейчас. В свою очередь, Российская империя пыталась сотворить "русский мир", попытки возрождения которого препринимаются некоторыми теоретиками сегодня.
Попытки некоторых "свидомых знатоков" возводить в ранг абсолютной истины теории 150 летней давности, используя метод вырывания текста из исторического контекста - полная ахинея, такое позволяют себе только заангажированные журналисты.

сорри 2011-05-02 / 00:23:00

А "подля вас", Обозриватилю, не зрозуміло, хто такі ці 50 мільйонів "велико россов"? Справді? Важко вам тоді на світі живеться... :)


Поясню: 50 мільйонів "велико россов" - це і є 50 мільйонів (станом на той час) великоросів, або московитів, або росіян, або русскіх... Яких він відносив до окремого, від справжніх русинів - малорусинів і білорусинів, народу.


Терміну "українець" Духнович не використовує, бо послуговується натомість терміном "малорусин". Хіба це щось міняє? Адже йдеться про той самий народ, до якого він відносить і "русинов на юг от Карпат", не виділяючи тих ані в окремий руський народ (по аналогії до мало- і білорусинів), ані, тим більше, в окремий слов'янський...


Що ще незрозуміло?..

Обозриватиль, 2011-05-02 / 00:05:00
"Велико Россов ...................................... 50 мілліонов"
То є хто подля вас пан сорри, тихто "50 мілліонов Велико Россов"?

П.С.Я роблю ревізію, тому що такое слово як "українець" у щоденнику-нотатнику Духновича не вижу! Укажіть ми пан сорри, де є там таке слово як "українець" у Духновичовом щоденнику-нотатнику. Дякуву бам за ваш просвітянську помуч.

сорри 2011-05-01 / 23:12:00
Ви вже намагалися ревізіонувати чеську енциклопедію - не вдалося. Тепер робите спробу вивернути на свій смак Духновича... :(

Духнович, Обозриватилю, твердить те саме, що і чеська енциклопедія сторічної давності: що малорусини і білорусини - дві гілки одного великого руського народу (окремих "русинів на юг от Карпат", як бачимо, і в нього немає), а великороси - це не русини і вони є окремим від справжніх русинів народом.

Що не так?..

Обозриватиль 2011-05-01 / 23:02:00

Подля вас сорри, великий русский народ, николи го не боло, боли тільки білоруси и малороси як гілки руського народу. А што пак числив о. Духнович, што туй пан Бача опубліковав. Туй є часть:
"Слав'ян єсть всіх сполу 95 мілліонов, іменительно:
Велико Россов ...................................... 50 мілліонов
Мало- і Білорусинов ............................ 15 мілліонов..."
де є ясне написано Велико Россов 50 мілліонов а Мало- і Білорусинов 15 мілліонов.

Велико Росси, чи великорусские гілков не суть, лем Мало-і Білорусини суть гілков подля вас, а кто є тих 50 мілліонов о яких туй о. Духнович пише?

сорри 2011-05-01 / 22:30:00
Обозриватиль, 01.05.2011 21:11
О "гілке" пише Оттова енциклопедія а не я: Иштьи раз по чеськи:"Malorusové, větev velikého národa ruského"

větev=гілка, а гілков являються малороси, малоруси а не великороси чи великорусские.(с)

Так а я хіба не про те? Українці - гілка великого руського народу, до якого ще належать білоруси. Вони теж колись називалися русинами. Великороси ніколи руськими не були. Це ослов'янені фінно-угри, і вся Європа, на противагу русинам, називала їх московитами. А держава називалася Moskovia. Тоді як Україна і Білорусь називалися Руссю - Ruthenia.

Ви говорите, што ази науки, правда українські ази, говорять, што русини являються тільки гілков українців. (с)

У вашій голові знову все перемішалося: русини, Обозриватилю, не є гілкою українців, русини це і є українці...

Старий Новий рік українці Словаччини святкували в Кошицях із Закарпатським народним хором
Традиційний "Святий вечір з Карпатами" відбувся з нагоди Різдва у Кошицях
Різдвяний вечір у виконанні Піддуклянського ансамблю відбувся у Пряшеві
/ 3У Пряшеві презентували книжку про бомбардування міста Червоною армією у грудні 1944 року
Український народний хор "Карпати" представив "Різдвяні традиції нацменшин міста Кошиці"
/ 2Пряшівський Театр ім. О. Духновича вшанував Марка Кропивницького прем’єрою комедії за його твором
У Музеї української культури у словацькому Свиднику покажуть "Дари Карпат"
У Пряшеві вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні
У музеї української культури у Свиднику на Дні народних традицій проведуть міжнародне змагання з приготування вареників
/ 3У Братиславі на 103-у році помер корифей словацької та чеської україністики Микола Неврлий
У Словаччині відбувся XXIV-й літній табір "ПЛАСТу"
Українці Словаччини у День незалежності України пройдуть "Стежками Олександра Павловича"
"Шенгенський мерідіян" у Словаччині відбувся за участі митців із Закарпаття і Львова
"Український хор "Карпати" виступив з концертом на "Днях України 2019" в Кошицях
/ 3Майстрині з Закарпаття представили свої вироби на виставці "Карпатська писанка" у Словаччині
Микола Мушинка. Моя провесна 2019 року
У словацькому Свиднику клуб художнього слова організовує зустріч із закарпатським поетом Василем Густі
/ 1У Свиднику стартує ювілейне міжнародне бієнале лляної тканини "З Кросно до Кросно"
100-річчя Олени Рудловчак розпочали відзначати у Пряшеві
Пряшівський "Пулс" сприяв одному з найкращих новорічних балів і концертів в історії в Кошицях
Із колядою та віншуваннями відзначив Різдво у Кошицях український хор "Карпати"
/ 1У Кошицях відбувся різдвяний концерт хору "Карпати"
У Бардієві та Пряшеві звучала "Маковицька струна"
Українці в Пряшеві також вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні
/ 1"Чарівність різдвяних прикрас" ручної роботи оселиться в Музеї української культури у Свиднику
» Всі записи