Чому природа бунтує?

Фото Мирослава Обладанюка

 Кліматичні чинники.

            За словами науковців  Національного лісотехнічного університету Міністерства освіти і науки України  Українські  Карпати  і  Закарпаття  відносяться до зливонебезпечних районів Європи і в зв'язку з цим тут  завжди є потенційна небезпека виникнення паводків. Дослідження показують, що більші чи менші паводки в Карпатах повторюються 4-5 разів на рік.  Їх  катастрофічні  прояви  спостерігались  і  в  попередні століття, зокрема у 1779, 1882, 1887, 1902, 1912, 1925, 1941, 1947, 1970, 1978, 1980, 1998, 2001 роках. Особливо часто паводки повторюються у періоди підвищеної  водності  територій  та  загальної  геофізичної активності. Саме такий період розпочався у 90-ті роки минулого  століття  і  продовжується  до  цих  пір. 

            До цього слід додати ще процеси глобальних кліматичних змін, що спостерігаються  останнім часом. Щороку дедалі частішають різного роду природні катаклізми по всьому світу.

Рубки лісу.

            Багато лісівників стверджують, що рубки лісу не мають жодного відношення до виникнення повеней в Карпатах. Мовляв, рубається зараз об'єм, який є меншим за наукову обґрунтовану розрахункову лісосіку, а після такої кількості опадів водорегулюючі функції будь-яких деревостанів втрачаються.

            Однак, як відмічає професор Парпан В.І.  на масштабність прояву повеней впливають способи рубок. Негативні гідрологічні процеси підсилюються при суцільних рубках, за рахунок збільшення поверхневого схилового стоку, розвитку ерозійних і зсувних процесів. Суцільними рубками вирубується 60-70% лісосічного фонду, переважно в ялинових лісах, Активізує ерозійні процеси і впливає на гідрологічний режим території технологія лісозаготівлі. Найбільш небезпечним в цьому відношенні є волоки при тракторному трелюванні, на яке припадає переважна  більшість лісозаготівель.

            Крім цього лісозаготівля та трелювання деревини відбувається в основному вздовж русел гірських потоків, просто тому, що немає доріг до інших лісів. Брати на себе витрати на їх будівництво ніхто не хоче. Поняття "водоохоронні ліси" не практиці взагалі не існує взагалі. Крім цього таке господарювання знищує середовище існування багатьох живих організмів, зокрема риб, в тому числі і червонокнижних?

Геологічні явища

            До небезпечних геологічних явищ, що тісно пов'язані з повенями належать різноманітні зсуви, обвали та селеві потоки у гірських та прилеглих до них районів. Вони приносять багато лиха горянам та провокують заілення русел річок селевим матеріалом з підвищенням їх висоти на 1-2 м., що призводить до розширення території підтоплення і затоплення, зниження регулюючої здатності дамб. Для попередження таких небезпечних процесів вкрай необхідне укріплення схилів, відновлення корінних лісів та природної верхньої межі лісу тощо.

Наслідок господарювання в минулому.

            До антропогенних факторів, які порушили природне функціонування та активізували повені в горах, є історична трансформація рослинного покриву Карпат. За твердженням професора Парпана В.І. вона почалася ще в Х-ХІ століттях, у зв'язку з розвитком полонинського скотарства та росту передгірських поселень. Великого розмаху набула наприкінці XVIII і XIX століттях, з розвитком гутництва, залізничного транспорту, сільського господарства і деревообробної промисловості. Починаючи з 1949 року, до 60-х років спостерігалося безсистемне, у 2-5 разів понад норму, вирубування лісу суцільними рубками, грубе порушення технології лісозаготівель, які вплинули на структуру лісів.

За даними професора Комендара В.І. за останні два століття верхня межа лісу знизилась на 200—150 метрів, а процент лісистості Карпат впав до критич­ної норми. Зараз у гірській зоні він становить 50-53%, а в рівнинній і передгірній – лише 23,2 %. Відомо, що нормальний процент лісистості Карпат повинен становити 60—65%.

Інтенсивне використання лісів в минулому призвело до зміни їх породного складу. У 2,5 рази збільшилась площа штучних смеречників за рахунок зменшення природних ялицевих, букових і дубових лісів. Похідні ліси мають на 40-50% меншу водорегулюючу роль в порівнянні з корінними.

Що ми залишимо після себе?

Для того, щоб мінімізувати наслідки повеней в майбутньому ми повинні чітко зрозуміти, що ліс - це не лише природний ресурс деревини (до речі, слабо відновлюваний), а в першу чергу - вразлива екосистема, яка виконує низку важливих стабілізуючих функцій. Від ставлення до лісів залежить те, в якому середовищі будуть жити наші діти і внуки.

В цьому контексті дуже тривожним виглядає передача лісів в підпорядкування Мінагрополітики. Мимоволі виникає риторичне питання: "В якому стані зараз лісові насадження "Агролісу"? Не хочеться, щоб деревостани всі крім тих, що зростають в межах природно-заповідного фонду, чекала подібна доля.

Забезпечити виконання лісами покладених на них стабілізуючих функцій зможе лише або заповідання лісів, або перехід господарювання на принципи, які б забезпечували протікання процесів відновлення деревостанів природнім шляхом. В першу чергу, це відмова від суцільних рубок та лісопосадок (за винятком екстремальних ситуацій, як великі вітровали або масове всихання штучних насаджень), використання сучасних технологій заготівлі та трелювання деревини, які не нищили б грунт та лісову підстилку, збереження всіх видів живих організмів, як невід'ємних складових екосистем.

А головне - розуміння того, що від господарювання в лісі залежить не лише матеріальний стан окремих осіб, а й доля дітей та внуків всіх мешканців краю.

Теги: Карпати, ліс, стихія

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати