Півень

Проведення такого фестивалю у нинішніх умовах — справжній подвиг організаторів. 21 театр з 8 країн демонструє свої здобутки ужгородцям (половина з них — вживу, половина — онлайн). Дуже важливо не перервати традицію, бо потім її відновлювати набагато тяжче.

Однією з перших глядачам показано виставу “Чорний півень”, що є зразком творчої співпраці херсонських і закарпатських лялькарів. Постановку здійснила режисер нашого театру Н. Орешнікова, п’єсу написала вона ж у співпраці з завлітом нашого театру Н. Малишкою. Розіграли цю історію дві херсонські артистки.

Ще 2014 р. одна журналістка запитала нас, як треба розмовляти з дітьми про війну. Не знаємо досі. Але отут маємо один з можливих варіантів — ненав’язливий, ігровий, але цілком однозначний і переконливий.

Це казка про чорного півня, котрий під час окупації якогось міста вивів звідти цивільне населення по одному йому відомих проходах, а коли їх почала переслідувати ворожа нечисть (такі собі сріблясті рептилоїди), він заспівав разом з усіма “третіми півнями” і поклав край переслідуванням. Із сцени у зал випромінювалася міфопоетична стихія української народної пісня, де можливе перетворення будь-чого на все інше.

По-повній використано скупі декорації (Шевченкова хатинка на фоні тополь). По ходу дії вони багато разів трансформуються у різні нові речі.

Лишається загадкою, як двом артисткам вдалося зіграти цілий натовп, але ефект цілком переконливий. Психологічна пластика артисток просто вражала. За якусь секунду-другу вони цілком перетворювалися з одного персонажа на іншого.

Публіка прихильно зустріла незвичайну виставу. Вона буквально заколисувала глядача і несла його своїми хвилями.

Теги:

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати