Нам вдалося переглянути дві з них, обидві — чоловічі, на відміну від попередніх днів, коли панувала жіноча тематика.
Дніпропетровський молодіжний театр показав “Танець з контрабасом” (за п’єсою П. Зюскінда, режисер П. Гатілов).
Монолог, що починається як лекція про особливості контрабаса, поступово виходить на все нові і нові теми і врешті-решт виходить на філософські питання.
Персонаж Ігоря Тітова за якусь годину з хвостиком заново переживає усе своє життя, розказуючи його нам. Звичайно, усе крутиться навколо контрабасу. Вони з ним фактично єдиний організм, розділений на два тіла. Не дуже зрозуміло, чи хочуть ці тіла ще міцніше сплестися, чи навпаки — роз’єднатися. Монолог дуже пристрасний, емоційний. Герой постійно іронізує з себе, але не тільки. Він висміює усе, що тільки можна. При цьому ще постійно грає на контрабасі та сумує з приводу власної закоханості. Поступово остання тема витісняє усі інші, але і тут герой не доходить ні до чого конкретного. Дія переривається тим, що герой відправляється до оркестру, а глядач так і лишається сам-на-сам х десятками поставлених перед ними питань. Як далі чинитиме герой — неясно. Ми же лишаємося, примірявши на себе ціле чуже життя (гірке, як мікстура), збагачені непересічним досвідом і розчавлені проклятими питаннями. Отакі ми, чоловіки, накидаємо-накидаємо питань і змиваємося.
Михайло Кукуюк виступив з виставою-концертом “Пісні з-під завалів”. Це було дивовижне поєднання віршів і пісень під гітару. Це уривки з різних вистав, вони складають імпровізований концерт, з якими артист їздить до військових частин. За два з половиною роки він відвідав чимало їх — і на передовій, і у більш тилових районах. Тексти дуже різні, але орієнтовані на інтереси наших вояків. Багато гумору — про шкільне кохання, про повсякденне життя у тилу і в окопах, про пиятику і тверезість. Ще більше гострої, в’їдливої сатири на окупантів. М. Кукуюк грав-співав як справжній актор, постійно зачіпаючи слухачів, ведучи діалоги з ними, примушуючи і їх співати. У співі він вбачає один з проявів нашої незламності, один з чинників майбутньої нашої перемоги.