Августину Волошину — 150

150-річчя А. Волошина позначилося на Закарпатті проведенням ряду наукових конференцій, концертів, постановкою “Остання ніч у Хусті” Хустського драмтеатру. І от тепер — це видання, на яке чекали вже давно. Книжка з’явилася завдяки матеріальній підтримці І. Климпуш-Цинцадзе та стипендіального фонду В. Янішевського (Канада).

У грунтовній передмові Н. Ребрик подано сучасний погляд на постать А. Волошина. Особливу увагу звернуто на його літературний доробок, внесок у розвиток театру, перегуки між біографією Волошина і нашим сьогоденням.

Нарис В. Бірчака (1924) з’ясовує роль А. Волошина у пригальмуванні денаціоналізаторських процесів на Закарпатті на початку ХХ століття. Тоді забракло якогось десятиліття-другого, щоб українська гілка за Карпатами взагалі перестала існувати. Цьому протистояли Волошин та його сподвижники, що домагалися збереження української мови (її місцевої говірки) у церковній проповіді, пресі та освіті.

63 розділи нарису А. Штефана (1977) дуже детально висвітлюють біографію та різні сфери діяльності Волошина — священицьку, кооператорську, літературну, педагогічну, громадську, просвітянську, політичну, банкірську. Особливу увагу приділено хустському періоду, коли Волошин був прем'єром, а відтак президентом Карпатської України. Подано докладні відомості про Волошинову дружину Ірину Петрик, пропаганду Волошиним синьо-жовтого прапора, побутові обставини його проживання у Хусті.

Понад двісті сторінок збірника займають матеріали 50-річного і 60-річного ювілею Волошина. Це численні привітання листами, грамотами, телеграмами, вирізки з тогочасних газет. Свого часу ці документи було випадково знайдено в Ужгороді, частково їх опубліковано 2017 р., зараз вони демонструються у меморіальній кімнаті А. Волошина у Закарпатському краєзнавчому музеї.

Завершується збірник репортажем про присвячену А. Волошину конференцію 2017 р. у греко-католицькій духовній семінарії.

Видання містить кількасот чорно-білих і кольорових фотографій, деякі публікуються уперше. Це фото з розкопок поховання розстріляних січовиків біля с. Верб’яж, з освячення меморіалу (стели) А. Волошина на Аскольдовій могилі в Києві 15 березня 2021 р., урочистостей на Красному полі під Хустом 2023 р., на Верецькому перевалі 2017 р. З історичних світлин особливо цікаве колективне фото (1935) Етнографічного товариства Підкарпатської Русі, де “розшифровано” зо три десятки присутніх (с. 63).

На сьогодні це найбільш інформативний довідник про А. Волошина, що містить максимум даних про його біографію, культурно-просвітницьку та громадсько-політичну діяльність.

Теги: Волошин, збірник

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати