Таємниці тисячолітньої історії

Том присвячений скіфо-сарматській добі і охоплює тисячу років від VII ст. до н.е. по III ст. н.е.

Насамперед подано широку картину грецької колонізації Північного Причорномор’я, з якою український південь остаточно вступає у добу цивілізації, а звідти цивілізаційні імпульси поширюються і до Лісостепу та Полісся. Розглянуто специфіку життя-буття переселенців у найбільших містах (Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантікапей), у менших (Ніконій, Керкінтида, Феодосія) та у зовсім малих містечках Керченського півострова, а також у селах яких було близько 600.

Паралельно змальовано розвиток найближчих північних сусідів греків — скіфів. Описано їхні походи на Урарту, Ассирію, Мідію, вплив на цих вершників давньосхідної цивілізації, їхнє повернення до України, розселення тут, розбудову суспільних і державних інституцій. Виділено шість етапів у розвитку класичної Скіфії.

Відтак прослідковано розвиток сусідніх нескіфських племен — меланхленів, будинів, гелонів, неврів, алізонів, каліпідів, агафірсів (останні жили у наших краях і взагалі у Карпатському регіоні). Ситуації на Закарпатті присвячено окремий розділ “Карпатський регіон у фракійсько-кімерійську і скіфську добу”.

У Причорномор’ї же на зміну скіфів, що через різке похолодання і усихання степу відійшли до Криму, прийшли більш примітивні, зате войовничіші і чисельніші племена сарматів. Розписано пять хвиль сарматської експансії у Північне Причорномор’я, особливості сарматського війська, суспільства, декоративно-прикладного мистецтва.

Знову прослідковано долю варварських суспільств уже сарматської доби — зарубинецька, лукашівська, пшеворська, липицька, зубрівська культури, культура карпатських курганів.

На відміну від перших двох томів тут уже йдеться і про конкретних історичних персонажів. Першою людиною світової слави, хто відвідав землі сучасної України, був Геродот, який близько 450 р. до н.е. побував в Ольвівї і описав наші землі. Також дано нарис про скіфа Анахарсіса, заліченого древніми до семи грецьких мудреців. Але найдетальніше висвітлено дев’ятсотлітню історію Боспорського царства греків, де змінилося чотири династії. Подано біографії півсотні тамтешніх царів, у більшості вони були дуже драматичні і явно послужили основою для подальших переказів, легенд і казок.

Закінчено том великим розділом “Закарпаття у сармато-римську добу”.

Загалом розгорнута картина картина підводить нас до передумов становлення на українських землях від Сяну до Дону уже слов’янського суспільства, чому буде присвячено четвертий том.

Теги:

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати