Кришталеве кохання

Це вже четверте сценічне дійство молодого колективу. Перед тим були «Наталка-Полтавка”, “Червона Шапочка” і “Пригоди іграшкового робота”. Перші два поставив С.Архипчук, другі – В.Давидюк (артист з Житомирського театру).

50-хвилинне дійство вражає. Це розповідь про кохання в зимовому антуражі – крихке, морозне, запаморочливе. Десь так кохала Снігова королева свого Кая. Було все – декламація, вокал, інструментальна музика, танці, пантоміма, уривок з п’єси М.Кропивницького «Пошились у дурні” . У найближчих планах театру – показати цей твір повністю, хоча раніше (у березні), мабуть, буде спектакль про Карпатську Україні за п’єсою О.Гавроша. Показаний же наразі чоловічий дует господаря і слуги (С.Маслов і М.Шпеньович) – колоритна пара, що нагадує Тарапуньку і Штепселя, обіцяє нове оригінальне видовище.  

Оскільки концерт відбувався в атріумі ОДА, уперше вдалося роздивитися усіх музикантів, яких зазвичай приховано від глядача. Невеликий оркестр (струнні, духові, барабан і синтезатор) показав високий клас у практично похідно-польових умовах (керівник оркестру О.Локотош, музичний керівник М.Волошин). Хустський театр взагалі намагається виховати і подати глядачеві артиста як універсального солдата. Зразу взято курс на повнокровний музичний театр (С.Архипчук оперний режисер за фахом). Танці (балетмейстер В.Кіш) поставлено у співпраці з хореографічним колективом Хустського будинку культури. Тепер зроблено акцент і на власні оригінальні тексти. Усі номери було зцементовано поезією О.Чепелюк, яка є в театрі і завлітом, і актрисою. Перша її збірка ще тільки готується до друку, то ж концерт фактично став поетичним дебютом. Вірші максимально діалогічні, провокативні, показують оті закутки кохання, куди найчастіше намагаються не влізати, то ж заводять публіку по повній.   

На концерт спеціально виготовлено комплект сценічного одягу (на першу виставу вбрання позичали з Ужгороду). Тепер же за зароблені виставами гроші художник-модельєр О.Дорошенко забезпечила чоловіків синіми костюмами-трійками, жінок – розкішними вечірніми сукнями. Як повідомив директор і художній керівник В.Снітар, концерт планується зробити постійним у репертуарі. Зараз він відповідно до часу насичений колядками і щедрівками, але артисти готові і до літнього варіанту – з класикою української і світової естради. Як це може звучати, продемонстрували уже зараз, виконавши квартетом «Гуцулку Ксеню”, це була така собі закарпатська “Абба”.  Вальс нагадував перший бал Наташі Ростової у фільмі С.Бондарчука – із поправкою на масштаби, звісно, але з такими само посмішками, грацією, інтригою і шармом. Танцювати на якомусь п’ятачку між ялинкою і сходами – ще те випробування, тому доводилося химерно поєднувати вальс із брейком.  

У цілому концерт сприймається цілком цілісно, органічно. Там  по-шекспірівськи перемішано високе і низьке, пафос і кпини. Усе зроблено не у традиційному зараз стилі «Хай так…” (згодиться, мовляв, усе спишеться), а таки за гамбурзьким рахунком. Артистам поки самим подобається жити театром, часто вони нагадують великих дітей, які самовіддано бавляться, не зважаючи ні на що навколо.

Теги:

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати