Весна після недолі

Причин тому кілька. По-перше, Ужгород не так вже й часто відвідують гастролери з живими акустичними концертами при пристойному звукові і світлові, із злагодженою командою фронтмена, музикантів і технічних служб.  По-друге, багатьох інтригувала сама постать співачки, лауреатки ряду конкурсів, фігурантки топ-рейтингів.  Її зірка спалахнула на українській естраді буквально чотири роки тому і відтоді стрімко розгорається.  По -третє, вона не виявляє зіркової хвороби, відпрацювала тривалий концерт на єдиному подихові, без жодних перебивок чи перепочинків.  До того ж сама не тільки співала, а й займалася конферансом.  

Народилася у Дрогобичі, згодом переїхала до Львова, починала вона колись співати у хорі  “Лемковина”, де більшість колег годилося їй у бабусі. Можливо,  відтоді зародилася шалена думка переспівати відповідний репертуар по-своєму, поєднавши усе найкраще з лемківської хорової традиції із фольк-роком та іншими модерними напрямками.

У нинішньому турі по західних областях вокаліста прагне продемонструвати найкраще зі зробленого за останні два роки, намітити щось на майбутнє, скуштувати гастрольного способу життя, без якого не буває справжнього артиста. Нарешті, просто помандрувати.

Тур присвячено 70-м роковинам сумнозвісної операції “Вісла”, що проходила від 29 березня по 29 липня 1947 р. і полягала у депортації українського населення з Лемківщини на захід Польші, у села, з яких нещодавно виселили німців.   Після того польська Лемківщина як єдиний етнічний масив перестала існувати, залишилас я її словацька частина та у нас на Великоберезнянщині і Перечинщині.  Ті події безпосередньо зачепили предків співачки, то ж для неї відродження рідного мелосу стало справою життя.

Співачка виконувала пісня як зі свого дебютного альбому “Жива вода” (12 композицій), так і з наступного, над яким працює зараз. Вона, справді, має неповторний тембр голосу, виробляє зараз власну манеру виконання.  Особливий ажіотаж у залі викликала давня пісня із закликанням весни.  Вона зараз Ужгороді аж ніяк не завадила би.  Крім народних пісень прозвучало чимало власних авторських.  У “Cиній пісні”, здається, навіть ідеться про життя-буття газетярів (може, і не про них, але хочеться так думати):

Ну, а зранку на прилавки
Розкладають продавці
Різні барви тої правди,
Маєш совість – то купи.

Багато в чому доля Лемківщини перегукується з долею Закарпаття, адже ці два регіони навіть трохи перекриваються між собою.  Особливо це стосується пісні “Гамерицький край” про нашу трудову еміграцію:

Ой жаль ми вас, сойки сиві,
Што’м вас плекав без три зими,..

Фольклор загартовує людину бути щирою, що і продемонструвала нам Христина.

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати