Самоочищення як запорука поступу

закарпатець 2014-06-04 / 14:46:44
Нахер в Росію мацкальських бандюків! Донбас обгродити колючков, як концлагер, покласти ракети біля границі, накласти мін і най там сидять собі грабують самих себе! Нахер нам депресняк з уродами, що ненавидять нас? Ми що маєме робити на їхні збиткові шахти, оби Ахметоа дотаціі\ усе своє бандитське життя за рахунок наших дітей діставав. Або геть з України, або вистріляти мразь, оби нам більше не смерділа. Автор правий, айбо дуже обережео пропонує!

уважний 2014-06-02 / 13:57:21
Антиглобалісту
Як на мене стаття Ільницького - не висновок експерта з питань геополітики, а оприлюднення точки зору небайдужого громадянина до тих проблем,з якими стикнулася наша країна і реальне рішення яких чинні політики не пропонують. Згідний з Ільницьким, що залишити Донбас у складі України любою ціною і попри волю його населення - не потрібно. Не вірю я і в результативність переговорів - бо не вірю, що комусь вдасться роззброїти десятки тисяч кримінальних грабіжників, котрі дірвалися до зброї, навіть після якихось домовленостей між керівниками та елітами. Усе це нагадує Чечню. Реально досягти миру - віддати Донбас лідерам ДНР, а фінансувати його за рахунок українського бюджету, як Путін фінансує Кадирова. Але чи треба України такий Донбас? Як на мене - ліпше прийняти звідти біженців, кредитувати їм житло, ніж засилати на смерть наших хлопців та спалювати бюджетні мільярди у чорних "топках" Донбасу. До речі, десь щойно прочитав, що АТО в Донбасі має тривати не менше року... А це - новий Афган як по жертвах, так і по затратах. Думайте.

Антиглобаліст 2014-06-01 / 19:57:06
Василь Ільницький талановитий журналіст, але ніякий знавець геополітики.
Ви помітили, як інтелектуал Сергій Федака зробив довжелезну паузу щодо геополітичних питань? Як мудра людина він пише виключно про культурологічні питання.

закарпатка 2014-05-24 / 18:29:11
Не можна здавати Донбас

Олег Диба 2014-05-23 / 21:40:58

Якщо Росія, попри наші стереотипи про "дві Росії", таки однорідна, то Донбас таки різний. Той другий (чи перший), котрий за нас, за Україну, можна було побачити і почути в дзвонах храмів і клаксонах авто після того, як продажно-олігархічний Ахметов, що затероризував в 90-х весь регіон масовими вбивствами, дав запізніле "добро" на проукраїнськість і антиДНРівськість.

В певний період я також був вже майже за те, щоби відпустити цей Ахметстан на всі чотири боки. Але перед цим відгородити його колючим дротом і націоналізувати всю власність Ахметова за межами цієї резервації. Шкода було тільки тих наших людей там, яким зараз і так страшезно важко.

Тепер я передумав. Навіть соціологія каже, що там, серед тих териконів, тільки близько 25 відсотків ненавидять Україну і хочуть під Путіна. Всі решта - наші. Хто - не сміливий від природи, хто - заляканий обставинами, хто безпосередньо затероризований. Але це НАШІ. Або швидше наші, ніж ненаші. І ЗА НИХ ВАРТО БОРОТИСЯ!

Зрештою, що ми за народ, якщо готові здаватися за найменших труднощів? Що ми за нація, яка готова відмовитися від частини свого народу і своєї території?

Боротися складніше, ніж просто відмовитися. Безмежно тяжко спостерігати всі проблемності нашої армії, яка тільки зароджується. Серце крається від безглуздих смертей. Але ЗДАВАТИСЯ НЕ МОЖНА ЗА ЖОДНИХ ОБСТАВИН.

Боротися треба доти, доки є хоча б найменший шанс. Навіть тоді, коли вже, здавалося б, нема шансу, а тільки ледь-ледь жевріє надія.

Я також, як і Василь Ільницький, вважаю, що ми проходимо очищення. Своє очищення кров'ю наш Захід пройшов у воєнний і повоєнний періоди. І те очищення тримає нас досі. Своє очищення кров'ю наш Центр пройшов тепер, на Майдані. Своє очищення наш Схід проходить тепер. Оскільки потреба очищення тут була найбільшою, а строки - форсовані, все відбувається значно складніше, ніж у інших регіонах. І дається значно більшою кров'ю.

Але, як би страшно все це не здавалося, це таки очищення. Зараз на Сході на поверхню вилізла вся та шваль, яка можливо, створила би нам проблеми у майбутньому - зрадливі менти, ненаші олігархи, шалені пропутінські русофіли, прозорі кордони і т.д. і т.п.

Я переконаний, що значно гірше би було, якби все це перепало нам, невідфільтрованим, у майбутню Україну, яку маємо можливість витворити зараз. Значно краще, якщо все це брудне шумовиння опиниться на поверхні і ми зможемо, коли все стабілізується, зібрати його і за раз злити у каналізацію.

На Майдані, згадайте, також були безпросвітно темні періоди, коли здавалося, що все вже втрачено і чорні сили от-от заллють цей острівець Вільного Духу, вбивши все живе. Але ми вистояли, Вибороли. Здобули.

Зневіра, песимізм, втома - найгірші "порадники" у боротьбі. Зневірені - не виграють.

Тому, міцніймо духом. Ми переможемо. І відстоїмо СВІЙ Донбас. А потім повернемо і свій, теж видозмінений, САМООЧИЩЕНИЙ Крим.

ярослав орос 2014-05-23 / 19:39:48
пане василю, я б на Вашому місці так щедро не роздаровував землі Українські: хочеш донбас -- забирай, хочеш крим -- бери... бо, може так статися, що й п р а в о с л а в н е закарпаття невзабарі опиниться в руках терористів... недавно я побував у кількох монастирях УПЦ МП на срібно-сірій землі, й виявив кілька вельми підозрілих типів у рясах на кшталт "стрєлкова"... як знаєте, що нині вельми страшний "стрєлков" для збройних сил україни вперше появився в криму з "дарами волхвів" власне з "табачним" патріархом кірілом...
пане василю, якщо Ваша ласка, підніміть насиджені й пещені свої сідниці в ужгороді й зробіть професійне журналіське розслідування щодо заданої мною теми...
й менше розпинайтесь зайвими пафосними словами, а бийте ворога фактом!