Як Дні «Дня» йшли до Ужгорода

«Впродовж тривалого часу я відслідковував успішні акції «Дня» у багатьох областях України і чекав, коли ж «День» дійде до Ужгорода. Як терпець урвався - поїхав до редакції на аудієнцію до Лариси Івшиної. На моє запитання, коли закарпатці зможуть побачити фотовиставку та долучитися до просвітницьких проектів «Дня», пані Лариса відповіла: «Коли будуть готові організувати цю акцію». По приїзді взявся створювати своєрідний клуб підтримки інтелектуальних ініціатив «Дня», - пригадує Василь Ільницький. - І сьогодні можу з приємністю констатувати, що всі, до кого я звертався за сприянням, висловлювали свою підтримку та готовність допомогти. Ну, майже всі. А хто в останню мить «зіскочив» з теми - хай потішиться усіма відтінками власної сірості, яку навіть високі посади не прикрасять життєствердними барвами…» Але про все по порядку.

Гарні жінки у коротких спідницях, із зачісками, з макіяжем і манікюром… швидко спускалися і підіймалися драбиною, монтуючи експозицію світлин, - таку картину в Закарпатському обласному художньому музеї імені Йосипа Бокшая побачила Ярослава ЯТЧЕНКО, директор агенції маркетингу, щойно приїхавши до міста. Співробітник редакції Григорій Худяєв, завдяки якому світлини і з’являються на стінах музеїв та інших залів, отримав чудову підмогу – від «жіночої команди» музейних працівників, за що неймовірно вдячний і досі. «Ми розмістили нашу фотовиставку за день, а бували міста, де ми і за три дні не встигали, – говорить Ярослава Ятченко. - Працівниці музею самі лазили драбиною, бо вони розуміли, що нам потрібно зробити все швидко і якісно, а вони в цьому професіонали». В особі колективу і директора обласного художнього музею імені Йосипа Бокшая Франциска Ерфана «День» отримав спільника у просуванні якісних ініціатив – зараз усі відвідувачі виставки можуть придбати на місці книги з Бібліотеки «Дня» і наш останній глянцевий «Маршрут №1», і цією, нагодою вони, до слова, активно користуються.

Сам пан Франциск коментує: «Ідея такого заходу була вже «визрілою» і відпрацьованою, тому рішення приймалося дуже просто. Минулий рік вийшов дуже емоційним, і треба показувати, яким саме він був. Крім того, світлини «Дня» - це не просто фотографія, а високохудожня фотографія – вона «працює» і як документ, і як художній твір. Грає роль якість світлини – з одного боку, з іншого боку – її моральне навантаження. Тому цій експозиції місце саме в художньому музеї. Дуже багато людей уже подивились виставку, зараз приходять діти з вчителями, але ще далеко не всі її побачили, тож вона триває».

«Коли мене питають, як вибирати знімки, це складно буває пояснити, бо ти вже багато років цим займаєшся. Але я хочу наголосити на іншому – самому принципі, який дуже потрібний нашій країні, - розповідає головний редактор «Дня» Лариса ІВШИНА. - У нас на конкурсі перемагають не свої, а кращі. А свої тоді, коли вони кращі з кращих. Всі наші фотокори достойні, вони могли б своїми роботами заставити всі зали. Це справді грандіозні роботи. Але такий принцип допомагає їм «триматися в тонусі». Отже, вільна конкуренція – рецепт для країни, давно-давно підтверджений фотовиставкою газети «День», працює».

Ярослава Ятченко, до чиїх обов’язків входить і активне комунікування з партнерами видання по всій країні, ділиться: «Усі регіони, у яких буває «День», дуже відрізняються один від одного. Люди дуже різні і атмосфера кожного міста унікальна. Тож у кожному випадку працює свій підхід: як спілкуватися, вибудовувати партнерські і дружні відносини. Ужгород теж має свою атмосферу. Я б назвала її проєвропейською». Хоча… ця характеристика не стосується абсолютно всіх – Ужгород виявився єдиним містом, де очільник обласного органу влади, який і запросив разом із УжНУ «День» до міста, не… прийшов на відкриття фотовиставки нашого видання і нікого не прислав замість себе. Манери! «Отримавши запрошення, ми зробили для Ужгорода подію, можна сказати, на волонтерських засадах, тому така реакція, а точніше, її відсутність – прикро вражає», - ділиться Ярослава. І на цьому тлі вигідно вирізняються постаті меценатів, які, між іншим, навіть не прагнули бути публічно оголошеними. Зокрема, ужгородські навчальні заклади отримали в подарунок 26 комплектів книг з Бібліотеки газети «День».

«Моя щира подяка усім, хто доклав зусиль, аби Ужгород перестав бути білою плямою на карті патріотичних ініціатив «Дня», і при цьому не вимагав за це жодних дивідендів, - каже Василь Ільницький і перераховує: - Найперше - це директор Закарпатського художнього музею Ф.Ерфан, проректор УжНУ М. Лендьел, професори, декани, викладачі й студенти журналістики та політології, директор коледжу культури і мистецтв Н. Шетеля та її чудові колеги й вихованці, лідер «Просвіти» та начальник управління інформполітики ОДА в одній особі В. Піпаш, мої колеги журналісти, зокрема Т. Вашаргелі, яка підготувала класну авторську програму з пані Ларисою Івшиною, В. Росул, Н. Зотова, М. Носа, молоді таланти з університетського медіа-центру та десятки інших. І, звісно ж, меценатам, які закупили для студентів і школярів історичні бібліотечки - нардепам Роберту Горвату, Валерію Пацкану, депутату облради Михайлу Качуру та міськради Богдану Андріїву».

«Підтримка, яка надійшла від меценатів, котрі вирішили, що мають долучитися до розширення розумного простору в рідному краї, - гарний перший крок до «продовження розмови» з Ужгородом», - вважає Олександр МЕЛЬНИКОВ, заступник директора з розвитку агенції маркетингу «Дня». Принагідно Саша дякує і закарпатським ЗМІ, завдяки яким і анонс, і відкриття фотовиставки гучно «прозвучали» в регіоні. «Про те, що чули про відкриття днів газети «День», нам розповідали і таксисти», - пригадує він.

Виникали під час ближчого знайомства і певні шорсткості. «У наших нових партнерів уже склався стереотип, як треба робити ті чи інші речі. Але газета «День» має свій стиль, який ми поширюємо від міста до міста. Спочатку іноді буває складно пояснити, що ми давно робимо свою справу, і її результат отримує відмінні оцінки. Так було цього разу. Але врешті і співробітники музею, і гості виставки залишилися приємно враженими», - говорить Ярослава Ятченко. Можливо, закарпатцям варто звернути на це більшу увагу?

«Робити фотовиставку вже 16 років при певній сталій якості - можна сказати, це вже школа. Крім того, ми не зупиняємо роботу над випуском газети, - говорить Лариса ІВШИНА. - Мені здається, що саме таке наше ставлення потрошку переконує людей у тому, що все можна робити інакше. Стандарт, про який ми говоримо, - це «живе фото, жива музика, живі квіти, живе спілкування». Цей стандарт склався за багато років. Головне, чого ми досягали всією цією виставкою, - це наша давня ідея, що паралельно з євроінтеграцією повинна йти внутрішньоукраїнська інтеграція. Країна повинна знати, чим живуть усі її регіони, виробляти одну образну, смислову мову. Звичайно, поки ми говоримо українською, але різними мовами, нам дуже складно. Я дуже вдячна всім, хто бере участь у нашій виставці і її підтримує, бо це велика колективна праця. Я тут виступаю як диригент великого оркестру».

«Приємно, що керівництво Ужгородського національного університету запропонувало для проведення дискусії Лариси Олексіївни зі студентством та інтелігенцією Ужгорода ошатну і сучасну аудиторію. Розквітле «Дерево проектів «Дня» усі присутні могли бачити не лише на стіні за головними учасниками заходу, а й кожен біля себе – завдяки плазмовим екранам. Тож про наші досягнення кожен міг дізнатися у деталях», - говорить про уважне ставлення до підготовки зустрічі в УжНУ Ярослава Ятченко.

Доктор політичних наук, проректор УжНУ Мирослава ЛЕНДЬЕЛ розповідає: «На мій погляд, дуже важливим і принциповим моментом є ставка на розширення національного культурного простору завдяки тісній співпраці ЗМІ, зокрема якісної преси, та класичних університетів. Бо саме тут зосереджено той інтелектуальний потенціал України, якому під силу задавати тон у трансформації українського суспільства відповідно до вимог сьогоднішньої доби, сьогоднішніх викликів. Саме тому ми радо сприйняли пропозицію долучитися до організації днів «Дня» в Ужгороді. І справа тут не лише у тім, що ми безкоштовно виділили для круглого столу наше найпрестижніше приміщення, забезпечили технічний супровід, вирішили низку інших питань. Для нас найважливішим моментом було залучити до діалогу з головним редактором «Дня» пані Івшиною якомога більше наших студентів-суспільників, аби посіяти у їхніх умах потяг до ще поодиноких незамулених джерел української історії, зміцнити вагомими аргументами прагнення європейської перспективи України, а студентам-журналістам дати можливість живого контакту з носіями високих стандартів професійної журналістики, зорієнтувати їх на правильні орієнтири». «Принагідно хочу подякувати й організаторам акції та її меценатам за подаровані книги. Оскільки я мала приємну нагоду особисто отримати університетський подарунок, то скористалася можливістю першою ознайомитися з виданнями. Навіть побіжний перегляд засвідчує ґрунтовність праць, на яких, безумовно, вчитимемо наших студентів», - додає пані Мирослава.

Подвійним святом дні «Дня» в Ужгороді, як зазначалося, стали для шкіл – адже вони отримали нову якісну літературу. Як показує досвід, багато навчальних закладів обділені такою увагою, притому що саме книги «Дня» - ті, які можна і вже використовують у навчальному і виховному процесах. «Спрямування проектів газети педагоги, загалом міське управління освіти сприйняли з великим розумінням та інтересом», - говорить менеджер з регіонального розвитку Наталія ЯВОРСЬКА. «Кілька директорів ужгородських шкіл, зокрема В.Поліщук, Я.Кирлик, М.Комарницький, уже оцінили інтелектуальну вагу цих подарунків», - підтверджує і Василь Ільницький. Тепер вчителі міркують над просвітницькими акціями, які зможуть провести завдяки отриманим новинкам.

І загалом усі книги «Дня» привернули велику увагу ужгородців. «Найбільший попит – на найсвіжішу «Україна Incognita TOP-25», уже класичну «Україна Incognita», книжечки з серій «Бронебійна публіцистика» та «Підривна література». Між іншим, не злякала ужгородців і потужна «Сила м’якого знака» (нагадаємо, її обсяг – 800 сторінок)», - каже Наталія Яворська.

«Наша фотовиставка – як каталізатор, - підсумовує Лариса ІВШИНА. - Вона у кожному місті показує його кращий бік. Я й досі не можу забути, коли ми з фотовиставкою були в Донецьку вже третій рік тому, який був аншлаг і як багато позитивних людей українського Донбасу на це відреагувало. Адже це означає, що можна було переламати ситуацію. Незважаючи на те, що майже в кожному нашому регіоні є свій феодал. Але здорові сили в кожному регіоні теж є. І їм потрібно мати навколо чого збиратися. Ми їм пропонуємо платформу газети «День». Щоб не бути наодинці з проблемами свого краю і свого міста».

Тож, дорогі закарпатці, ще раз запрошуємо вас в обласний художній музей імені Йосипа Бокшая з вівторка по неділю - за незабутніми враженнями і розумними книгами. Уся команда «Дня» працювала для вас.

ВРАЖЕННЯ

«Наше спільне завдання - протистояти деградації»

Володимир ЦАПУК, студент інституту архітектури «Львівської політехніки», який був модератором зустрічі з Ларисою Івшиною в рамках Днів «Дня» у Львові і став гостем відкриття такої ж акції в Ужгороді:

- Відколи відкрив для себе «День», газета перетворилась для мене у вищу школу, що дає дороговкази й ціннісні орієнтири, тож тепер був дуже радий побувати на відкритті фотовиставки і зустрічі з Ларисою Івшиною одразу у двох містах - Львові й Ужгороді.

Таке спілкування приємне і цінне, бо для мене ще багато подій з історії, особливо новітньої, потребують вивчення й осмислення, а «День» - це єдина газета, що змістовно й послідовно їх висвітлює. Також на її сторінках я відкрив для себе такі знакові імена, як Сергій Кримський, Клара Гудзик, Джеймс Мейс, і зустріч з головним редактором - чудова нагода дізнатись про них більше.

А ще в Ужгороді сподобався формат «круглого столу», в рамках якого відбувалась зустріч з Ларисою Івшиною. Він об'єднав зацікавлених людей і мав, як на мене, конструктивні результати. Дискусія охопила широкий спектр проблем - від місцевих до світових і виявила, скільки у нас ще роботи попереду. Бо найважливіше, маючи чудовий приклад «Дня», пам’ятати, що особистий Майдан має тривати щодня, для кожного на своєму місці. А лінія фронту проходить і крізь уми українців, а наше спільне завдання - протистояти деградації: інтелектуальній, етичній, естетичній.

Фотовиставка надихає. Це мій улюблений і, мабуть, найяскравіший з численних проектів газети. Впевнений, вона нікого не лишить байдужим і в Ужгороді, адже це велика подія для кожного міста, де вона відбувається.

Ольга ХАРЧЕНКО, «День» Фото Юрія ГАРКАВКА, «День»

Теги: Дні

5 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати