„Не ридать, а добувати, хоч синам, як не собі...”

Перша хоча й призвела до народження української держави з тризубом, синьо-жовтим прапором та власним президентом, однак не очистила її від малоросійщини, меншовартості та совковості. Нам не вистачило духу обрати собі за президента справжнього патріота В.Чорновола, бо повірили комуністичним побрехенькам, що він – екстреміст і за нього може пролитися кров.

У 2004 році український Майдан не дозволив шапкокраду прихопити під покровом ківаловської пітьми президентську булаву, однак дарував її базікови і тюхтію, котрий на довгих 9 років убив у народі віру в те, що у цій країні її громадяни можуть щось змінити.

Та попри засилля КГБ і міліції, а згодом „Альф” і „омонів”, жорстке політичне протистояння і крайню суспільну напругу, - жодна попередня влада в Україні не наважувалася на кровопролиття. Сьогодні, вперше за 60 літ після припинення збройного опору УПА, в Україні у її громадяни знову пролили кров, відстоюючи свої людські права.

Жорстоким побиттям мирних людей, в абсолютній масі - студентської молоді, котрі не чинили жодних протиправних дій, влада, в особі Януковича, розв’язала громадянську війну з власним народом. Пояснення і прощення таким діям немає і не може бути! Бо це злочин, а злочин має бути покараний.

Режим, котрий грабує матеріально і принижує духовно свій народ, переступив межу суспільного компромісу. І такий режим має бути всенародно зметений в ім’я того, аби на алтар свободи не проливалася кров наступних генерацій українців.

Сьогодні кожен, з кого ця корумпована влада ще не вичавила останні краплі сумління, кого панічний страх власної тіні не загнав у глибоке підпілля – має вийти на Майдани протесту! Або народ змете таку владу, або вона кінцево доконає його!

Звертаюся до імущих: не думайте, що у вас вистачить грошей відкупитеся від режиму – відберуть і гроші, і віллу, і лексус, і бізнес. Вовки ситими ніколи не бувають.

Звертаюся до бідних: якщо ледве зводите кінці з кінцями - не думайте, що від вас уже все відібрали. Крихту з рота – й ту видеруть.

Звертаюся до підприємців, педагогів, лікарів, інтелігенції, інженерів, робітництва, пенсіонерів: ви для влади - покірні раби, котрих вона має за бидло. Невже вам не остогидло ходити у ярмі?

Звертаюся до силовиків: якщо ви особисто знаєте, що таке честь офіцера, або хоча б чули про неї – не бийте своїх співвітчизників, які для вас, а ще більше для ваших дітей і онуків, виборюють суспільні свободи. Час ситої служби - не вічний, а Божа кара – невідворотня.

Звертаюся до колег-журналістів: не беріть гріх на душу, допомагаючи владі брехати, що непідписання Угоди з ЄС гарантує українцям збереження робочих місць та низьких цін на газ, а київський Майдан міліція звільняла від підкуплених мітингарів задля празднічной йолкі. Не ганьбіть нашу професію.

Звертаюся до працівників дипломатичних місій Угорщини і Словаччини в Ужгороді: поінформуйте уряди своїх країн, що ваші сусіди – жителі найзахіднішого регіону України, хочуть жити у цивілізованій демократичній європейській державі і за жодну ціну не сприймуть диктатури!

Звертаюся до всіх, кому не байдуже у якій країні житимуть наші діти, прийти завтра, у символічний для української свободи день - 1 грудня о 13.00 на площу Театральну, щоб спільно з молодою генерацією завершити відкладену нами більш ніж 20 літ тому роботу по очищенню своєї країни.

Бо й справді: коли, як не сьогодні, хто, як не ми?

Теги: Майдан, Янукович

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати