Ерделі: прочитання триває

Наразі за результатами попередніх читань видано вже сім збірників. Зокрема, при відкритті даної конференції учасники отримали 392-сторінковий збірник статей за результатами попереднього форуму (“Науковий вісник №4 ЗХІ”), де уміщено 44 доповіді. Це «А.Ерделі і національне питання” (І.Небесник), доповіді про І.Рошковича (М.Приймич, В..Скакандій), про Ніла Хасевича (Л.Кралюк), А.Шепу (Б.Кузьма), “Творчий шлях родини Боїмів: з Мукачева до Європи” (А.Коприва), про Євангеліє з Королева (О.Сопко), про В.Свиду (М.Ходанич), про організатора освіти на Закарпатті Йозефа Пешека (Ф.Гібл) та багато інших.

Відкриваючи читання, щойно затверджений мінстерством ректор ЗХІ І.Небесник запевнив, що започаткований А.Ерделі вуз  пережив вже чимало реорганізацій, але зараз наполегливо працює над набуттям статусу мистецької академії. Відтак ведення форуму перейшло до проректора Н.Ребрик, яка героїчно справлялася з цим упродовж обох насичених ідеями і лицями днів. Після привітань першого віце-губернатора А.Сербайла, президента Національної Академії мистецтв А.Чебикіна, ректора Львівської академії мистецтв А.Бокотея, проректора університету «Крок” Д.Ткача показано 20-хвилинний фільм про ЗХІ (автор Т.Вашергелі).

Академік М.Мушинка розповів про Івана Кулеця (1880-1952), чия спадщина зберігається у Свидницькому музеї. Магда Мушинка доповіла про учня А.Ерделі Степана Гапака (1921-1997), якого досі ми більше знали як мистецтвознавця. Несподіваною була доповідь В.Бунди “Застосування нанотехнології в дизайні мікросхемотехніки”. Він працював над цим у Кошицькому університеті, зокрема розробив і наніс на мікросхеми логотипи, кожний розміром у кількадесят атомів.

Також представлено доповіді про Мукачівський Псалтир XIV-XV ст.. (О.Сопко), екслібриси львівських художників (Л.Ваврух), мистецьку колонію у Ніредьгазі (А.Коприва), весняні та осінні салони у Львівському палаці мистецтв (О.Луковська), архітектуру Києва (А.Марковський), П.Бедзіра (М.Сирохман), фасади ужгородських будинків (М.Кіяк), живопис дерев’яної церкви з Олександрівки (М.Приймич), про Б.Коржа (П.Ходанич), закарпатські писанки (Р.Пилип), закарпатський натюрморт (І.Луценко), галицькі ікони св. Георгія XIV-XVI ст. (Н.Колпакова), ілюстрування шкільних підручників (О.Погонець) та ілюстрування кулінарних книг (С.Дзендзелюк) тощо. Практично усі вони супроводжувалися унікальним відеорядом, що демонструвався на великому екрані. Особливий резонанс викликав вступ львівського реставратора Лесі Дзендзелюк, яка продемонструвала цілий арсенал засобів для реставрації творів на паперових та інших носіях – кілька десятків хитромудрих приладів, здатних повертати до життя, здавалося би, безнадійно зіпсуті речі.

Символічно, що у рік 200-ліття Т.Шевченка виступи завершено матеріалом Оксани Гаврош про мистецьку Шевченкіану Закарпаття, що зібрала унікальні матеріали про три десятки втілень Кобзаря нашими авторами.   

Продемонстровано і привезений Ф.Гіблом фільм про фестиваль ковалів у чеському замку Гельфстин – набагато потужніший, ніж ті, що відбуваються у нас.  

Ударною кодою конференції стало відкриття в галереї Ілька виставки живописних і графічних робіт Олекси Новаківського (1872-1935) з колекції М.Мушинка. Частина їх зберігалася у найкращого друга художника  І.Голубовського. По смерті його нащадків  картини було виставлено на аукціон, але за відсутністю попиту М.Мушинці вдалося купити усі. Ще дещо було подаровано іншими власниками – так утворилося унікальне зібрання з 54 творів. Виставка вже майже два роки гастролювала по цілій Україні, до Ужгорода вона потрапила безпосередньо з Самбора (до того вона була в Ужгороді ще 1992 р.), її привезла на власному авто директор Самбірського музею Роксолана Данчин.

Як бачимо, тематика надзвичайно різноманітна і далека від прохідної. А те, що подібного високого рівня форуми відбуваються у наші суперкризові дні – взагалі маленьке диво, на яке здатні тільки справжні професіонали.

Теги: Ерделі, Ерделівські читання, Небесник

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати