Закарпатська Шевченкіана

До 200-ліття Т.Шевченка Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім..Ф.Потушняка (директор Л.Григаш) видала “Закарпатську Шевченкіану” – збірник наукових та публіцистичних статей, есе, спогадів, поетичних добірок, бібліографічних джерел (264 с. )

Закарпатська Шевченкіана

Ідею проекту висунув минулого літа О.Гаврош. Укладачами, крім нього, стали бібліотекарі М.Бадида, Н.Панчук, Л.Філіп. В оформленні  книжки використано офіційний логотип ювілею (в основі – графічна репліка автопортрету молодого Т.Шевченка), а також графіку В.Скакандія. У збірнику близько півсотні матеріалів 39 авторів, а також два  списки – про закарпатських лауреатів Шевченківської премії і закарпатської літератури про Кобзаря з фондів бібліотеки. Наклад книжки 400 примірників.

У статтях висвітлено роль Шевченкової постаті й його творчості у громадсько-політичному житті Закарпаття з кінця ХІХ ст. по наші дні. Н.Ребрик проаналізувала вплив поета на літературу Закарпаття. Т.Росул розкрила музичну Шевченкіану у творчості наших композиторів. Оксана Гаврош дослідила відображення Т.Шевченка в образотворчому мистецтві області – живописі, графіці, скульптурі. В.Андрійцьо створив Шевченківський театральний літопис Закарпаття.

Л.Біксей розповіла про графіку Т.Шевченка у збірці Закарпатського обласного художнього музею ім. Й.Бокшая, де зберігається два його офорти – “Дари в Чигирині” (1844) і «Притча про виноградаря” (1859).

Л.Притула розказала про раритетну Шевченкіану у фондах обласної бібліотеки – 27 видань, починаючи з віденського 1916 р., укладеного відомим слов’янознавцем А.Єнсеном.  Також маємо харківське видання «Щоденника” 1925 р., чимало факсимільних і ювілейних книжок. 

І.Коршинський дав фаховий аналіз хвороби і смерті Кобзаря. М.Цап висвітлив вплив Т.Шевченка на найдавнішу закарпатську діаспору – русинів Сербії.

О.Гаврош подав матеріал про свій кіносценарій «Історія одного доносу”, а саме власний виступ під час захисту сценарію на конкурсі 2012 р. у Києві, де твір посів друге місце.

Подано роздуми про Т.Шевченка чотирьох закарпатців – лауреатів Шевченкової премії: І.Чендея, П.Скунця, Д.Кременя і П.Мідянки. Зокрема, І.Чендй тут представлений  своїми щоденниковими записами, які вів багато літ. Вже кілька років планується опублікувати ці щоденники, але справа поки провисла. Сподіваємось, що ненадовго. Усього область дала наразі 12 таких лауреатів. Крім названих, це ще Є.Станкович, В.Свида,  О.Мишанич, Ю.Герц, А.Бокотей, В.Микита, В.Сідак, М.Дочинець.  Тобто усього 6 літераторів, 1 композитор, 5 художників.

Також уміщено 9 літературознавчих розвідок давніших закарпатських авторів – від Гіядора Стрипського до Петра Лінтура. 

Поетичну Шевченкіану представлено 16 авторами. Крім уже названих, це В.Гренджа-Донський, С.Черкасенко, І.Ірлявський, С.Панько, Ш.Вереш (у перекладі з угорської Ю.Шкробинця), В.Вовчок, М.Рішко, В.Вароді, В.Бухало,  К.Копинець, С.Малильо, Ю.Шкробинець, Ю.Керекеш, В.Густі. 

У бібліографії обліковано 110 книжок і статей українською, 29 книжок і публікацій угорською і німецькою Книжка містить й ілюстративні матеріали, значна частина яких пропонується уперше.

До ювілею лишається два тижні, хоча вшанування за нашою традицією продовжуватимуться аж до кінця року. Тим паче, що перші два місяці багатьом в Україні було взагалі не до наближення свята. Проте драматичний перелом останніх днів – чи не найбільш специфічний дарунок і ювіляру, і його шанувальникам. Те, що закарпатці навіть у нинішніх кризових умовах встигли із книжкою, свідчення того, що Кобзар тут справді свій, рідний і бажаний, що відзначатимуть його дату не  заради галочки, а від душі.

22 лютого 2014р.

Теги:

Коментарі

Ужгород 2014-02-22 / 21:20:34
Проблема у владі, а не в родині Чендея. Область має профінансувати це видання, в якому зафіксована півстолітня культурна й літературна історія краю очима очевидця.

читач 2014-02-22 / 17:18:00
вся проблема у родині чендея. чому самі не видають? а видали таку мізерну книжечку, де на обкладинці незрозумілі цицьки

ужгород 2014-02-22 / 13:20:27
Це сором, що Чендеєві Щоденники досі не видані! Ледидові "експерти" вирішили, що там занадто багато гострих моментів! Себе, видав, упізнали! Дочинець з премії міг би ініціювати їх видання. Замість якогось аморфного пам"ятника книзі, була б дійсно цінна для Закарпаття і України книга!