Документи свідчать… (3)

З архіву Миколи Мушинки

Документи свідчать… (3)

Лист Міністерства шкіл та освіти ЧСР про мову закарпатських

русинів-українців

Одним з невирішених питань після приєднання Закарпаття (включно Пряшівщини) до Чехословаччини 1919 року було мовне питання. Згідно з рішенням Паризької мирної конференції це питання мав вирішити Сойм Карпатської України після надання їй автономії.

Взявши Карпатську Русь (такою була її первісна назва) під свою управу, Празький уряд заснував в Ужгороді Головну управу (перетворену згодом у Цивільну управу) Підкарпатської Русі, на чоло якої було іменовано досвідченого політика Яна Брейху. Одним з першочергових завдань Управи було ключове питання: якою мовою має вестися навчання в школах та державній адміністрації Закарпаття (включно Пряшівщини).

За відповіддю на це питання Управа 19 листопада 1919 року звернулася до Міністерства шкіл та національної освіти Чехословацької Республіки в Празі, яке теж не змогло дати однозначну відповідь. Для вирішення цього питання Міністерство на 4 грудня 1919 року скликало нараду найвидатніших чеських спеціалістів, які одноголосно заявили, що закарпатські русини є гілкою українського (малоруського) народу і мали б користатися українською літературною мовою, а саме – її галицьким варіантом, з евентуальною заміною фонетичного правопису етимологічним. На основі цієї рекомендації Іван Панькевич опрацював „Граматику руського языка” (1922, 1927, 1936), яка, незважаючи на шалений опір з боку москвофілів, стала основним підручником для закарпатських шкіл, а вживалась теж в руських школах Словаччини.

На цей документ посилається багато дослідників історії та культури Закарпатської України, однак, наскільки мені відомо, його текст досі не був публікований. Він потрапив до мене разом з частиною спадщини Флоріана Заплетала (1884-1969), про якого я писав у попередньому числі. Цей документ не втратив свого значення ні в наш час, коли створюються нові варіанти „русиньского списовного языка”, тому публікуємо його повністю в чеському оригіналі та перекладі українською мовою.

                                                                                              Микола Мушинка

 

MINISTERSTVO ŠKOLSTVÍ A NÁRODNÍ OSVĚTY

 

Č.j.   62.756/19       902   n.o.

Věc: Spisovný  jazyk  pro  Karpatskou Rus

k. čís.934   z 15. listopadu   1919,                                   V  Praze, dne   20/XII.1919

 

Vrchnímu velitelství Karpatské Rusi

v  U ž  h o r o  d  ě

 

Chtějíc poznati mínění odborníků o Vašem návrhu,aby při české akademii věd a umění ustanovila se komise, která by na podkladě studia, jež by vyslaní filologové na místě samém vykonali, sestavila spisovný jazyk rusínský pro Podkarpatskou Rus, tak, aby se zadost učinilo rozhodnuti obsaženému v statutě pro tamní au­tonomní území, že jazykem vyučovacím na všech stupních má tam bý­ti místní rusínské nářeči - svolalo ministerstvo školství a národní osvěty na 4. prosince t.r. za tím účelem zvláštní poradu čle­nů akademie i jiných odborníků oborem svého studia blízkých této otázce  a k jejímu řešení nad jiné povolaných. Pojednavše důkladně o dané otázce shodli se účastnici porady, o níž podrobnější zprávu podává přiložený zápis jednomyslně o těchto zásadách:

1. Rozhodovati o spisovném jazyku některého národa nebo kme­ne náleží především jeho příslušníkům. Proto čeští odborníci mohou se o spisovném jazyku Karpatské Rusi vysloviti jen s výhradou, že jejích hlasu nebude dbáno více než vůle tohoto obyvatelstva.

2.  Tvořiti  uměle nový spisovný jazyk slovanský pro obyva­tele Karpatské  Rusi bylo by nejen velmi nesnadné /: vypravením zvláštní vědecké komise do tamního uzemí jistě by se k tomu ne­dospělo:/, nýbrž s hlediska vědeckého úplně pochybená a s hledis­ka naší i slovanské politiky nežádoucí. Zvláštní spisovné řeči pro Karpatskou Rus není jistě potřeby více než pro jednotlivé kmeny národa československého /:př. Hanáky:/ a její vznik byl by ne­bezpečnou posilou rozkladných snah v lůně národa našeho druhdy se objevujících.

3.  Protože místní  rusínskej nářeči  v   Karpatské Rusi, o  němž mluví   statut, je  nesporně  nářeči maloruské, dlužno   za   spisovnou řeč   tamního  obyvatelstvá uznati   spisovný   jazyk maloruský, jehož nejbližší užívají   jeho   sousedé  a   soukmenovce, t. j. haličskou ukrajinštinu. Fonetický pravopis v  Haliči uměle   zaváděný  a lidu karpatoruskému nesympatický bylo by ovšem možno i   záhodno   nahraditi pravopisem etymologickým. Uznáním spisovné řeči ukrajinské za   jazyk vyučovací na   školách v  Karpatské Rusi usnadní   se   podstatně zřizování a působnost těchto škol, neboť bude možno užiti knih a snad i  učitelů z Haliče. Obava, že by se tím snad  podporovala v Podkarpatské Rusi ukrajinská irridenta, není odůvodněna.  Spíše by se živila umělým odlučováním obyvatelstva tohoto území od národního kmene, jenož je přirozenou součásti,

4.  Aby obyvatele Karpatské Rusí nepozbyli vědomi, že i jako Ukrajinci jsou příslušníky velikého národa ruského, doporučuje se na středních školách zaváděti povinné vyučování jazyku ruskému /: vedle českého a slovenského:/.

5.  Je žádoucí z důvodů vědeckých i politických, aby byly odborně prozkoumány a oceněny dosavádní literární pokusy o vy­tvoření zvláštní spisovné řeči pro lid karpatoruský, jejichž ukázkou jsou např. mluvnice Vološinovy. Nejúčelnější bylo by svě­řiti tento úkol mladému filologovi, náležitě  k tomu připravenému.

Podávajíc vrchnímu velitelství Karpatské Rusí zprávu o tomto výsledku svého jednání se zástupci české akademie i ji­nými odborníky o otázce spisovné řeči pro tamní území,  pozname­nává ministerstvo školství  a národní osvěty, že hodlá věnovati všechnu péči i podporu věděckému výzkumu lidové  mluvy v Karpatské Rusi i dosavadních snah o vytvoření zvláštního spisov­ného jazyka pro její obyvatelstvo.

minister  H a b e r m a n   m. p.

 

Переклад з чеської:

 

МІНІСТЕРСТВО ШКІЛ ТА НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ

 

Ч. 62.756/19                  902 н. о.

Справа: Літературна мова для Карпатської Русі

до ч. 934 від 15 листопада 1919

                                                                                        В Празі, 20.ХІІ.1919.

 

Головній управі Карпатської Русі
в Ужгороді

Щоб взнати думку спеціалістів на Вашу пропозицію, аби при Чеській академії наук та мистецтва була встановлена комісія, яка б на основі дослідження філологів мови населення створила руську літературну мову для Підкарпатської Русі, аби дотримати рішення, наведене у Статуті про тамтешню автономну територію, згідно з яким мовою навчання в школах всіх ступенів повинен стати місцевий руський говір, Міністерство шкіл та національної освіти скликало на 4 грудня ц. р. з цією метою окрему нараду членів Академії та інших фахівців, що працюють на ділянках, близьких цьому питанню і є спеціалістами, компетентнішими за інших вирішувати це питання. Ґрунтовно обговоривши дане питання, учасники наради ухвалили долучений протокол й одноголосно зійшлися на таких принципах:

  1. Справу літературної мови якого-небудь народу чи племені
  2. повинні в першу чергу рішати його члени. Тому чеські спеціалісти до літературної мови Карпатської Русі можуть висловитися лише зі застереженням, що їх голос не буде мати більшу силу, ніж воля населення.
  3. Створювати штучно нову слов’янську мову для населення Карпатської
  4. Русі було б не лише дуже важкою справою (висланням окремої наукової комісії на цю територію аж ніяк не можна вирішити), але з наукової точки зору справою крайнє сумнівною, а з огляду на нашу (чехословацьку – М.М.) і слов’янську політику – не бажаною. Окрема літературна мова для Карпатської Русі, напевно, не потрібна більше, ніж для окремих племен (етнографічних груп – М.М.) чехословацького народу (наприклад, ганаків) (етнографічна група в околиці Оломоуца та Простєйова в Моравії – М.М.). Створення такої мови було б небезпечним посиленням розкольницьких зусиль, які іноді теж на лоні нашого (чеського і словацького – М.М.) народу появляються.
  5. Оскільки місцевий руський говір в Карпатській Русі, згадуваний в
  6. Статуті, є, без сумніву, говором малоруським, потрібно визнати літературною мовою тамтешніх жителів малоруську мову, яку вживають їх найближчі сусіди та одноплемінники, тобто галицьку українську мову. Фонетичний правопис, в Галичині штучно впроваджуваний і карпатським русинам не дуже симпатичний, було б можливо й доцільно замінити етимологічним правописом. Впровадження української літературної мови, як навчальної мови для шкіл Карпатської Русі, значно полегшить засновування та компетенцію цих шкіл, оскільки дасть змогу користатися книгами, а напевно, і вчителями з Галичини. Побоювання, що цим в Підкарпатській Русі знайшов  би підтримку український іредентизм – безпідставні. Більше б він посилювався штучним відмежуванням населення цієї території від свого спільного природного національного кореня.
  7. Щоб жителі Карпатської Русі не були позбавлені почуття, що
  8. вони і як українці належать до великого російського народу, рекомендуємо в середніх школах впровадити обов’язкове навчання російської мови (поряд з чеською та словацькою).
  9. З наукових та політичних причин були б бажані фахове
  10. дослідження й оцінка дотеперішніх літературних спроб створення окремої літературної мови для карпаторуського народу, зразком якої є, наприклад, граматика Волошина. Найдоцільніше було б повірити цим завданням молодого філолога з належною підготовкою.

Даючи Головній управі Карпатської Русі звіт про результати нарадипредставників Чеської академії наук та інших спеціалістів в питаннях літературної мови для тамтешніх земель, Міністерство шкіл і національної освіти зазначає, що воно і надалі буде приділяти посилену увагу і надавати підтримку науковому дослідженню народної мови Карпатської Русі та дотеперішнім зусиллям про створення окремої літературної мови для її жителів.

Міністр Габерманн,

власною рукою.

«Нове життя», №5/2012 р.

Українці Словаччини, Закарпаття онлайн.Спецпроекти
01 березня 2012р.

Теги: русин, руський, Карпатська Україна

Коментарі

Іван Гырча 2012-03-06 / 09:52:15
Вибачась не переклад,а перепис у world

Іван Гырча 2012-03-06 / 09:49:44
Так як все груба пліснява підробка !!! Дивимось уважно всі пять пунктів переклад третього пункта був вставленний. Пробели більші. Двойочники фу-фу-фу !!!

Корятович 2012-03-04 / 15:57:45
До Соррия - від того що п. Свербогузка пише в низу виходить що вам хтось платить за ваші не прихильні до русинства позиції?...Якщо це правда, то будь ласка приділіть і мені до кого можна звернутись за цю компенсацію! Близькі мене часами питають чому я даремно тратчу час на мої бесіди на не зрозумілі русинські справи?....а так міг би їм похвалитися що одержаю платню за мої коментарі тут! :-)

свербогуска 2012-03-04 / 13:10:26
2сорри наука мать быти обєктівнов, не выторговати з історічного контексту ці таїти далшы документы, ганьба такым науковцям якы баламутять людей. Де вы взяли то же лінґвіст Ґеровськый плаченый быв Москвов? Мерькуйте прошу з такыми брехнями.
Ці вы пане Сорри перешли через детектор брехні по опросї ці вы плаченый діскутер. Бо вы лем очівісно флейм робите без будьякых серьёзных арґументів. А кідь ніт арґументів та тяжке з вами дішкурованя на хоцьяку тему ;-)

сорри 2012-03-04 / 11:03:52
свербогуско,

"письма" галицького москвофіла Геровського, котрий за московські гроші перебрався на Підкарпатську Русь мутити тут воду, друкуйте і читайте самі в своїх стінгазетах на кшталт "Народны новинкы". Бо для нас він в минулому є тим, кисм нині є так само оплачені Москвою клоуни Діма Сидор і Петя Гецко. Тиражувати цю погань – значить не поважати себе. А я так розумію, що редакція "Закарпаття-онлайн" має свою українську гідність. Відповідно - і відвідуваність і вплив.

Korolevo 2012-03-04 / 10:27:25
Да.а.а.....
"Русинам" від політики любі дослідження і документи,як серпом по яйцях....вішайтесь.

свербогуска 2012-03-03 / 19:18:38
може пан Мушинка міг бы опубліковати матеріал Jazyk Podkarpatske Rusi од Ґеровського, ці на тото грошы не дістанете? Документы свідчать, але од Вас як академіка бы чоловік чекав обєктівіту пане Мушинко, бо бы презентуєте лем погляд українськой орьєнтації, але документы свідчать і о карпаторусинській орьєнтації. Або може Вам за обєктівіту не дають грошы? Або вы продали свою дідовизну за українськый діплом номер 1? Бог най скарать таку науку!

Obozryvatyl 2012-03-02 / 16:23:33
Цей документ з 1919 року ясно доказує то, что політика "Централізованного Пражського Чехословакізму" бола фатально хибна для Чехословацької держави. Історія то ясно доказала, бо Чехословацької держави НЕ Є! Суть дві держави, Чеська и Словацька републіки. Ай кидь Чехословацька система бола демократична и ліберальна, так централізованний способ як ю практизовав Бенеш и його державний апарат історично для державного розвитку бов безперспективним. Шкода, што пан Бенеш штудовав на Сорбоні и Франзузський централізм ся му залюбив, президент Масарик мав вибрати тих політиків які учили ся в Кембріджі, Оксфорді чи Граварді (Англіа, США) и розуміли як ефективно ся розвивавить держави через федеративну державну систему.

707 2012-03-02 / 10:03:25
Ковач 2012-03-02 / 00:08:18
...же пудкарпатські русины єдно цілоє из галичанами...

Иппен так! І задар з того так мерегуєтеся. І ми, і галичани є русинами, инакше кажучи - українцями.

сорри 2012-03-02 / 00:37:09

Цей документ свідчить про те, що "створювати штучно нову слов’янську мову для населення Карпатської Русі було б ...з наукової точки зору справою крайнє сумнівною... Окрема літературна мова для Карпатської Русі, напевно, не потрібна більше, ніж для окремих племен ...чехословацького народу (наприклад, ганаків)... Створення такої мови було б небезпечним посиленням розкольницьких зусиль, які іноді теж на лоні нашого (чеського і словацького – М.М.) народу появляються. Оскільки місцевий руський говір в Карпатській Русі, згадуваний в Статуті, є, без сумніву, говором малоруським, потрібно визнати літературною мовою тамтешніх жителів малоруську мову, яку вживають їх найближчі сусіди та одноплемінники..." А наголос на російській мові – всього лиш відгомін агонізуючого на то й час слов’янофільства москвовільського ґатунку...

Ковач 2012-03-02 / 00:08:18
Сись документ свідчит лем єдно же чиська власть у 1919 не изовсїм ни годна была розобратися у ситуацийи не лем з русинськов бисїдов, а и укр. мовов. У документі пудчас указано однозначно и ото же пудкарпатські русины єдно цілоє из галичанами, тай тото же и украйинце и русины є частьов російського народа затото добрі у ошколах вучити по руськы.Есе што типир свідчит же ниє ни украйинськойи бисїды ны русинськойи, а є лем росїйська?
У п.2 пишеся же не требало удумовувати лїтературну бисїду русинум, а у п.4 же є наукові ай політичні причины обы дослїжовати провбайлованя русину учинити окримішню лїтературну бисїду. У кунци ся упят пак пише же мінїстерство буде пуддержовати замаганя творити лїтиратурну бисїду, ни позиравучи на вто же на початку писали же такоі бисїды ни треба, а май добрі хосновати украйинську.
Типирькы автор, видав, хоче же бы сьме позирали лем на тоту часть документа у котруй пишеся за вто же украйинце з русинами сут єдно.

/ 1У Свиднику стартує ювілейне міжнародне бієнале лляної тканини "З Кросно до Кросно"
100-річчя Олени Рудловчак розпочали відзначати у Пряшеві
Пряшівський "Пулс" сприяв одному з найкращих новорічних балів і концертів в історії в Кошицях
Із колядою та віншуваннями відзначив Різдво у Кошицях український хор "Карпати"
/ 1У Кошицях відбувся різдвяний концерт хору "Карпати"
У Бардієві та Пряшеві звучала "Маковицька струна"
Українці в Пряшеві також вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні
/ 1"Чарівність різдвяних прикрас" ручної роботи оселиться в Музеї української культури у Свиднику
У Словаччині пройдуть 20 км "Стежками Олександра Павловича"
Пласт у Словаччині відзначив 90-річчя вже 23-ім літнім табором "Карпати 2018"
Левко Лукʼяненко
Закарпатці взяли участь у ювілейному "Шенгенському меридіяні" у Словаччині
У Музеї української культури у Свиднику можна побачити світ в українсько-словацьких кольорах
У Свиднику відбулося 64-те Свято культури русинів-українців Словаччини
Свято культури русинів-українців у словацькому Свиднику відзначатимуть із виставкою та концертом бандуристок
Міжнародну Ніч музеїв та галерей можна відзначити в Музеї української культури в Свиднику
Закарпатці стали гостями поетичного конкурсу "Струни серця" у Словаччині
Український хор "Карпати" вітав виступом гостей на Днях України в Кошицях
У Свиднику 38-й раз звучатимуть "Струни серця Ірини Невицької"
/ 1Спів і живопис як візитна картка України в ЄС
/ 1Майстрині з Закарпаття провели майстер-класи на міжнародній виставці "Карпатська писанка" у Словаччині
Концерт "Тарас Шевченко. Пісенний вернісаж" відбудеться у словацькому Свиднику
/ 3У Музеї української культури в словацькому Свиднику відбудеться виставка писанок
У Пряшеві презентували ужгородську книжку про А. Дубчека
У Словаччині в середовищі розділеної нацменшини спостерігається тенденція до збільшення кількості українців і зменшення - русинів
» Всі записи