Основний матеріал, на який автор спирається в даній публікації, був зібраний ним в рамках науково-дослідницької діяльності в Музеї української культури в Свиднику наприкінці 60-х - 80-х роках минулого століття, коли дослідження та детальні обстеження пам’яток народної архітектури проводилось у всіх русько-українських селах вже в процесі реалізації побудови музею просто неба – скансену МУК.
Монографія складається з десяти основних розділів, що становлять собою самостійні наукові дослідження, об’єднані спільною тематикою народної матеріальної культури русинів-українців Пряшівщини.
У першому розділі «Українці Словаччини: історико-етнологічний аспект» подається нарис про заселення досліджуваної області та етнічна ідентифікація населення, причому ясно характеризується етнічний розвиток цього, ще й в сучасному проблематичного суспільства через спектр його етнонімів. В дальших розділах (2. «Народне будівництво та довкілля»; 3. «Житлові споруди»; 4. «Горизонтальний розвиток хати»; 5. «Інтер’єр народного житла»; 6. «Функціонування житла – організація хатнього побуту»; 7. «Господарські будівлі та типи дворів»; 8. «Споруди громадського призначення»). Дев’ятий розділ присвячений культовим спорудам – «Сакральна архітектура»; в десятому розділі - «Основні тенденції розвитку сільського будівництва після 1945 року» автор робить детальний аналіз природно-кліматичних умов та господарський характер даного регіону, докладний огляд характеру сільських поселень та організацію забудови, види будівельних матеріалів, підбір будівництва, інтер’єр та спосіб життя в хаті і т. п.
В розділі про сакральну архітектуру М. Сополига на основі порівняльно-історичного аналізу дійшов висновку, що в області Північно-Східної Словаччини, подібно, як і в Закарпатській Україні та лемківській області Польщі, внаслідок специфічних історичних, політичних та атмосферичних умов життя народу сформувався спільний західноукраїнський вид дерев’яних храмів східного обряду – церкви.
Дана публікація є неоцінимим внеском у дослідження народної архітектури в регіоні Карпат, в якій в окремих розділах детально проаналізовані житлово-господарські, суспільні та споруди громадського призначення; крім типів наведених пам’яток, належна увага присвячена також типовим галузям домашнього виробництва (ткання, лозоплетіння, виробництво кераміки...) та поширеним ремеслам (бондарство, возарство, вуглярство, гонтарство, дрітарство, колесарство, коритарство, млинарство, столярство, теслярство, токарство...), які передавалися з покоління в покоління. Свої теренні дослідження автор зіставляє з іншими історичними, археологічними та етнологічними дослідженнями, про що свідчить також широкий список використаної літератури.
Монографія «Народна архітектура українців Словаччини» - найпрестижніша аналітично-синтетична наукова робота в даному регіоні, в якій зображується цілісна картина формування і розвиток народного будівництва та житла попередніх генерацій.
В заключному розділі М. Сополига приходить до правильного висновку, що «про генетичну спорідненість народного будівництва українців Пряшівщини з культурою Закарпаття та інших регіонів України свідчать поодинокі типи поселень, форми дворів, планування житла, види та типи господарських, технічно-промислових, громадських та культових споруд та, зокрема, найменування поодиноких компонентів, семантико-морфологічна основа, яких є загальноукраїнською».
Монографію збагачують чорно-білі історичні та кольорові фотографії, начерки, рисунки та інші ілюстрації. Головний спонсор та ініціатор проекту: Дмитро Рипела. Виробництво: Tlačiareň svidnícka s. r. o., Svidník. Це фундаментальне наукове видання є найвагомішим внеском в дослідження даної проблематики в області Північно-Східної Словаччини в регіоні Карпат.
Автор публікації Мирослав Сополига, організатор та науковий гарант міжнародної наукової конференції «Українці в історії та культурі Карпат» здивував не лише широку наукову громадськість конференції виходом у світ своєї репрезентативної монографії про народну архітектуру, презентація якої відбулася саме на згадуваній конференції, що було приємною несподіванкою для всіх присутніх.
Під час презентації книжки. На фото (зліва): головний спонсор видання Дмитро Рипела, директор Музею вівчарства в Липтовском Градку Івета Зускінова, Мирослав Сополига.
Надія Вархол