У Пряшеві прочитали 4-годинну лекцію про літературознавця і фольклориста О.Зілинського (ФОТО)

Лекцію, яка тривала чотири години, влаштував Методично-педагогічний центр Філософського факультету та Кафедра української мови і літератури, а відкрила її завідуюча кафедри проф. Марія Чижмар, канд. н. Крім студентів та викладачів даної кафедри в ній брали участь учителі української мови в школах Словаччини.

У вступі до лекції М. Мушинка розповів про батька Ореста – Івана Зілинського (1877-1952) – визначного українського мовознавця, професора Ягелонського університету в Кракові та Карлового університету в Празі, який мав вирішальний вплив на формування наукового профілю єдиного сина. Певною несподіванкою для слухачів були не лише презентовані книжки мовознавця, але й „Збірник пам’яті Івана Зілинського”, підготовлений до друку ще в 1939 року, однак реконструйований і виданий лише 1994 р. у Нью-Йорку Ю. Шевельовим, О. Горбачем та М. Мушинкою.

Біографія Ореста в освітленні доповідача була повна несподіванок та трагічних моментів. Після щасливого дитинства, прожитого в рідному селі Красна на галицькій Лемківщині, слідувало інтенсивне навчання в Українському вільному університеті та Німецькому університеті у Празі. В 1943 році гестапо його арештувало і чотири з половиною місяця в’язнило у празькій тюрмі „На Панкраці”. Батькові, однак,  вдалося вирвати сина з тюрми. Обидва університети він успішно закінчив 1945 року, але нова чехословацька влада не визнала їх дипломи і

О. Зілинському довелось повторити весь курс навчання на Філософському факультеті Карлового університету. В 1948 році його знов арештували, на цей раз лише на короткий час.

В 1950-51 роках він читав лекції з української літератури в Ружбахах і Бардієві на рекваліфікаційних курсах для вчителів російських шкіл Пряшівщини. У Пряшеві в той час вийшли дві його хрестоматії з української літератури.Однак в 1951 році пряшівська влада проголосила О. Зілинського  „українським буржуазним націоналістом” і перервала які-небудь контакти з ним.

Зв’язки О. Зілинського з Пряшівщиною відновилися лише в другій половині 60-х років і стали дуже інтенсивними. Лише на сторінках „Дуклі” за нецілих п’ять років він опублікував кілька десятків статей  про українських письменників на еміграції, „розстріляне відродження”, „шістдесятників” тощо. Та на початку 70-х років він знов упав в неласку пряшівської влади. Його дві книжки, здані до друку у пряшівському українському видавництві, у 1972 році були фізично знищені.

У Празі у 1959 р. О. Зілинський став науковим працівником Чехословацької академії наук і на цій посаді залишався до самої смерті.

В центрі його уваги було українське літературознавство, фольклористика та чехословацько-українські взаємини.

Умер він несподівано на Землинській Шираві 1976 року на 53 році життя. Похоронено його у Свиднику.

Ні в Україні, ні в українській пресі Словаччині про його смерть не було найменшої згадки. І там, і тут його ім’я не сміло появитися в пресі. Зате в Празі, Братиславі та західних країнах він і надалі залишався україністом номер один. М. Мушинка представив слухачам свою книгу „Науковець з душею поета”, видану до недожитого 70-ліття О. Зілинського 1983 року в США та його посмертні книги „Slovenská ľudová balada v interetnickom  kontexte” (Bratislava, 1978, 480 s.), Lidové balady v oblasti západních Karpat, Interetnická skupina“ (Praha, 1978. – 140 s.)  та „Антологію української лірики. Частина І – до 1919 р.” (Торонто, 1978. – 440 с.).

В Україні О. Зілинського було реабілітовано лише 2013 року, коли Національна академія наук України в Києві видала три його книжки: „Літературознавчі праці” (672 стор.), „Вибранні праці з фольклористики”

у двох томах (968 стор.) та „Українські народні балади Східної Словаччини” (730 стор.). Всі, упорядковані М. Мушинкою та з його вступними статтями або післямовами, разом з іншими книгами О. Зілинського були представлені на виставці. Слухачі мали змогу познайомитись з ними безпосередньо.

Після лекції відбулась жвава дискусія. Учасників найбільше цікавило питання: коли нововидані публікації О. Зілинського потраплять у Словаччину і де їх можна буде придбати. Відповісти на це питання академік не зміг.

М.Мушинка представляє слухачам „Збірник пам’яті Івана Зілинського”

Частина учасників лекції

Частина праць О.Зілинського на виставці

Книги О.Зілинського видані 2013 року у Києві

М. Коваль. Фото М.Чижмар та автора

Теги: Зілинський, Мушинка, фольклор

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати