Шедеври пліснявіють. Більшість творів із фондів Закарпатського художнього музею недоступні для публіки

Обширні приміщення історичного комплексу жупанату, в який фонди з обласного краєзнавчого музею перевезли ще у 1978 році, дозволяють це зробити. Головна перепона – невирішені майнове та земельне питання. Про це напередодні Дня музеїв говорили в Ужгороді під час круглого столу.

Зараз частина старовинних будівель перебуває у власності обласної держадміністрації, а інші приміщення належать міській владі. На території колишнього єдиного архітектурного комплексу знаходяться міський архів, бюро технічної інвентаризації, різні установи та організації. Внутрішній дворик жупанату також належить БТІ. У кількох приміщеннях формально числяться громадські організації. «Проте насправді кабінети по 6-7 років пустують», – стверджує директор художнього музею Франциск Ерфан.

Наразі в музеї зберігається понад 10 тисяч унікальних художніх полотен, скульптурних робіт, у тому числі значна їх частина російського та угорського мистецтва ХІХ-ХХ століття, найкращі твори відомих майстрів нашого краю. Проте більшість експонатів поціновувачі мистецтва побачити не мають змоги. Окремі твори виставляються раз у 10 років. Ситуація критична. Якщо площі музею не будуть розширюватися, він просто «застигне» і втратить будь-які можливості для розвитку.

Саме тому під час круглого столу, який відбувався в одній із виставкових зал музею Бокшая, говорили про необхідність створення комісії, яка би почала працювати над усім комплексом нагальних проблем. Зокрема, учасники засідання наголосили: обласна та міська влада, врешті, мусять поставити всі крапки над «і» у вирішенні майнових питань. «Має відбутися поетапна передача музею прилеглих будівель і територій колишнього жупанату та виділення коштів на виготовлення проектно-кошторисної документації і виконання ремонтно-реставраційних робіт із метою створення на базі установи єдиного мистецько-культурного центру «Жупанатська гора». У чию власність перейти остаточно – області чи міста, – із цим питанням до кінця ще не визначилися. «Головне, щоб були на високому рівні забезпечені функціонування та розвиток установи», – така позиція у ініціаторів круглого столу, співголів обласного громадського об’єднання «Рідне Закарпаття» В. Рябича, І. Митровція та Ю. Гецка.

Мрія про потужний історико-культурно-мистецький об’єкт в Ужгороді визрівала вже давно. «Створення в Ужгороді такого культурного центру надасть можливість вирішити наболіле і гостре питання експонування скарбів національної культурної спадщини Карпатського регіону», – каже Франциск Ерфан.

Ініціатори ідеї мріють про створення на базі центру тематичних комплексів корифеїв закарпатського живопису, а також світових художників. «Яскравим експозиційним залом міг би стати «Пленерний павільйон», де було б продемонстровано, що таке пленерний принцип написання мальовничих краєвидів. Іншою родзинкою може бути експозиція із творами сакрального мистецтва, колекція яких у музею просто унікальна», – вважають мистецтвознавці. За задумом могли б знайти у цьому комплексі місце й експозиції та крамниця виноробства. «На базі існуючого льоху та збережених технічних пристроїв доцільно було б створити музей пивзаводу з дотриманням технології виробництва напою, адже сьогодні технологічні музеї, музеї завершених виробничих циклів, зокрема гончарства, дуже популярні у світі», – вважають фахівці.

Серед найцікавіших планів також відновлення роботи літнього театру, що діяв у комплексі споруди 1781 року, відкриття міської картинної галереї, а також відділу історії Ужгорода.

Проте найнагальнішим є створення в області належного реставраційно-експертного відділу музею (до речі, в Україні лише Закарпаття його не має), без якого практично неможливе успішне функціонування такої установи.

Створення комплексу «Жупанатська гора» дасть можливість сподіватися на присвоєння музею почесного звання «Національного», що, безумовно, підвищить позиції Закарпаття й обласного центру у всеукраїнському культурному рейтингу,  а також привабить у наш край ще більше поціновувачів мистецтва, у тому числі й із-за кордону. Наразі і міська, і обласна влада декларують готовність сприяти розвитку художнього музею. Митці та культурні діячі сподіваються, що наміри вже незабаром переростуть у справи.

Софія Козак

Теги: музей, жупанат, художник, живопис

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати