НБУ змушує комерційні банки збирати в клієнтів конфіденційну інформацію

Зокрема банкірів цікавило де він працює, скільки заробляє і як саме назбирав суму, котру хоче покласти на депозит... З подібною ситуацією нині стикаються сотні клієнтів банків, багатьом із яких навіть приходять смс із проханням прийти до фінансової установи та повідомити про себе навіть найсокровенніше.

Усе вищезгадане – нова ініціатива Національного банку України (хоча не така вже й нова – постанова датована 31 січня 2011 р.), згідно з якою наші банки зобов’язані формувати і вести електронні анкети клієнтів, де, крім звичних паспортних даних, ідентифікаційного коду, місця роботи, контактного телефона, громадяни повинні вказати адресу електронної пошти, зазначити всі рахунки, що відкриті в інших банках (найменування установи, її код, номер рахунку), надати характеристику свого фінансового стану, повідомивши при цьому про нерухомість та цінне рухоме майно, що належить їм на праві власності. Крім того, клієнти – фізичні особи зобов’язані розповісти про джерела своїх прибутків, а також надати інформацію про належність до публічних діячів або до пов’язаних із ними осіб.

У НБУ мотивують таку постанову діями щодо запобігання використання послуг банків для легалізації злочинних доходів і фінансування тероризму. Однак запевняють, що не збиратимуть інформацію про клієнтів від комерційних фінустанов.
Однак цікаво, що далеко не всі банки й нині дотримуються всіх цих процедур. Після справедливого обурення згаданому ужгородцю Володимиру таки повідомили, що обов’язково треба заповнити лише пункти про місце роботи, телефони та адресу. На решту питань можна ставити прочерки... В іншому ж банку, куди звернувся наш співрозмовник, в анкеті, крім загальних даних, ніяких додаткових питань взагалі не значилося.

Натомість ужгородцю  Олександру, якому прийшло «смс-щастя», довелося, окрім іншого, заповнювати дані про знайомих і родичів у політиці та владі. «І це при тому, що у мене звичайнісінький невеликий депозит», – дивується Олександр.
Той факт, що керівники банків відмовляються коментувати ці ініціативи НБУ, свідчить, що їм також не до вподоби такі нововведення. Ситуація схожа на ту, яка склалася довкола обміну валют, коли українцям дозволили проводити ці операції лише з пред’явленням паспорта. Крім того, більшість фінансових установ просто технічно не готова до такого анкетування.

Експерти Інституту правової політики, проаналізувавши цю постанову НБУ, дійшли висновку, що вона суперечить Конституції та законам України. Так, 32 стаття Головного Закону нашої держави  не допускає збирання, зберігання, використання й поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Ще далі пішов президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, який заявив, що інформація, зібрана банками для ідентифікації своїх клієнтів шляхом анкетування, може бути використана для тиску на них. «Якщо вони хочуть боротися з корупцією, нехай візьмуться за чиновників і з’ясують, де ті брали кошти на розкіш, яку мають. Так було б менше роботи. А то збирають інформацію про двірника: чи займається він корупцією чи ні», – сказав Олександр Сугоняко.

P. S. Коли верстався номер, стало відомо, що в Нацбанку вже не вважають важливою для банків інформацію про рухоме й нерухоме майно клієнтів та інші персональні відомості. Розділ III постанови НБУ № 22 зобов’язує цікавитися особистою інформацією лише тих клієнтів, які є публічними діячами, або ж коли вони проживають у країнах, які не виконують рекомендацій FATF.

В інших людей банкам достатньо питати паспортні дані й ідентифікаційний код. Як бачимо, щось таки змусило нацбанківців дати задній хід. Але ж навіщо тоді було вигадувати нові правила для клієнтів і «заморочки» для працівників комерційних банків?

Теги: банк, конфіденційність, інформація

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати