Театр, який "грає на повну",

У святкові дні, 8 та 9 січня, у великому залі угорського драматичного театру відбувся показ вистави за короткими п’єсами Антона Чехова. Причому при повних залах, бажаючих подивитись навіть розміщували на додаткових стільцях. І це не дивно, адже кожна – на жаль, не така часта, як хотілося б, поява трупи Закарпатського обласного угорського драматичного театру в рідних берегівських стінах стає культурною подією.

Ті, хто стежить за роботою творчого колективу, знають – жалкувати за втраченим часом не доведеться (а ціни на квитки взагалі символічні, приміром, останнього разу це було 30 гривень). І навіть якщо не знати угорської мови, якою ставляться спектаклі, все одно неможливо залишитися байдужим до гри акторів, котрі багато років на сцені живуть за принципом свого творчого батька Аттіли Віднянського — «грати, як вмерти». Гіперболізовані емоції, розмови на підвищених тонах, що часом переходять у крик та дикий галас, подекуди й справжні ляпаси, обливання водою, жбурляння речами, порваний одяг, топтання капелюхів… — все це складові вже фірмового стилю, яким відзначається угорський драмтеатр.

Постановка трьох одноактових п’єс Антона Чехова, зведених спільною тематикою подружніх відносин, продемонструвала вірність берегівських театралів своїй традиції. Здавалося б, чи можна здивувати глядача ХХІ століття не найвідомішими й не найкращими п’єсами російського письменника й драматурга з українським корінням, а саме «Ведмідь», «Про шкоду тютюну» та «Освідчення»? Виявляється, можна. Якщо це півторагодинне дійство, в якому актори виклалися на повну – перетворивши легкий водевіль з життя міщан ХІХ століття ледь не в комедію абсурду, чому сприяє й давній прийом з використанням мінімуму сценічного реквізиту.

Так, панську садибу цілком можна зобразити столиком, кількома стільцями та віконною рамою. Або кількома дверними рамами на майже порожній сцені, як це було в іншому спектаклі. І тоді можна лише позаздрити тим, хто знає угорську й розуміє всі нюанси протяжних монологів та запальних діалогів. А якщо ж із знаннями кепсько, то варто заздалегідь прочитати чи освіжити в пам’яті першоджерело, благо, в репертуарі театру зазвичай класика – нерідко Чехов, а ще Микола Гоголь, угорські письменники, які є й у наших перекладах, та класики світової літератури – Семюель Бекет (один з «батьків» літературного абсурдизму), Томас Еліот, Шекспір, Сервантес…

На жаль, економічна ситуація не дає берегівському угорському театру можливостей тривалий час залишатись удома. Графік закордонних гастролей розписаний далеко наперед, і гра в рідному місті й надалі залишатиметься нечастою подією. До речі, на кінець січня театр запланував прем’єрний показ спектаклю з життя видатної берегівчанки Шарі Федак. Актори грають виключно угорською мовою, однак його керівництво воліло б залучати до глядачів й українську публіку. Через брак фінансування один з варіантів – із забезпеченням бажаючих апаратурою із синхронним озвученням – наразі не реалізований. Хоча й важко собі уявити адекватний синхронний переклад феєричного дійства на сцені – тут глядачам без знання мови залишається лише насолоджуватись грою акторів та їх повною віддачею. Втім, можливо, не завадила б проста роздача глядачам брошури із надрукованим лібрето поточного спектаклю.

Олег Супруненко

Довідка

Закарпатський обласний угорський драматичний театр ім. Дюли Ійєша розміщується в приміщенні однієї з найстаріших (кінець ХVII століття) будівель Берегова, колишнього готелю «Орослан» («Лев»), де колись зупинявся проїздом  відомий угорський поет Шандор Петефі. Засновником театру є уродженець Мужієва Аттіла Віднянський, театральний режисер, заслужений діяч мистецтв України, з 2013-го – художній керівник Національного угорського театру в Будапешті. Відомість театру принесла постановка 1994 року «Сон у літню ніч» (за п’єсою Вільяма Шекспіра), після чого була перша премія на фестивалі молодих театрів у Москві, та визнання Аттіли Віднянського найкращим режисером року в Україні (2000). Останніми роками берегівський театр переважно гастролює в Угорщині та бере участь у фестивалях у різних країнах Європи.

Теги: театр, Берегово,

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати