До перепису населення в Словаччині: Пам’ятай свою колискову

У зв’язку з переписом населення у Словацькій Республіці бомбою вибухнули найрізноманітніші заклики, щоб люди писали собі таку національність, як їх предки і якої національності вони насправді є. Кожен закликає на свій смак і вподобання.

До перепису населення в Словаччині: Пам’ятай свою колискову

Проте такі заклики у випадку русинів-українців можуть прозвучати дисонансом, оскільки впродовж довгих - щонайменше 20 років - в їх середовищі ведеться внутрішня війна – хто вони такі і якого вони роду.

Задовго до перепису у Пряшеві (2009) побачив світло світу збірник статей колективу авторів під назвою "Historická a sociokultúrna realita Rusínov na Slovensku", яку редакційно підготувала д-р Ольга Ґлосикова, д-р наук. На 31 сторінці цього збірника наведені статистичні дані про національний склад населення міжвоєнної Чехословаччини (в яку у той час входила і Підкарпатська Русь, тобто в основному теперішня Закарпатська область України)   за даними перепису 1921 і 1930 років. Так, у 1921 році у всій ЧСР проживало 461 849 осіб російської, малоруської (української) національності. Відповідно у 1930 році таких було 549 169 осіб. Для уточнення наведених статистичних даних наведемо, що на території Словаччини (без Підкарпатської Русі) у 1921 році проживало 85 628 осіб нашого роду, а в 1930 році – 91 079.

Але статистичні дані не мав би ніхто спотворювати і перекручувати на смак автора статті. Для прикладу візьмемо перепис 1930 року. У графі про національний склад нашого населення ясно наведено, що йдеться про особи ruskej, maloruskej /ukrajinskej/ національності, а не русинської, як наведено у згаданому збірнику. Правилом у церкві буває не вступати рядовому священику у розгляд канонічних церковних справ, бо це свята справа найвищої церковної ієрархії. Чому ж правилом стосовно культурно-мовної і національної орієнтації нашого населення стало, що її рішає неспеціаліст-родолюб замість щонайменше Інституту мовознавства САН чи інститутів мовознавства Чехії, України, Росії, Білорусі? Та ж міжвоєнна Чехословаччина послідовно дотримувалась азів мовознавства і за цим правилом проводила і свої переписи населення. Не вина наших людей, що політичні ігри у Словацькій Республіці на початку її становлення в 1993 році принесли руйнівні наслідки для одної з найбільш лояльних національних меншин республіки - русинів-українців.

Треба нагадати, що і в період міжвоєнної республіки наші предки відвідували руські школи, співали руські пісні (в тому числі і пісню "Ой ти, козаче, з руського краю"), ходили до руської церкви, многі з них проживали у Руській Бистрій, Руській Волі над Попрадом, Руській Воловій, Руській Кайні, Руській Новій Весі, Руській Порубі, Руському, Руському Грабівці, Руському Кручові, Руському Потоці. Географічні і топонімічні назви найточніше виражають те, як насправді люди нашого роду колись називали себе. До того, зловживати цим терміном почали і росіяни, які раптом на сході Словаччини виявили "исконно русские земли".

Не вина людей нашого роду, що словаки і чехи (на відміну від поляків) не розрізняли і не розрізняють росіян від руських і людей нашого роду здебільшого називали Rusínmi, Rusnákmi. І так слідом за сусідами у потоці невпинної і прискореної асиміляції все частіше і частіше і в нас почала вживатись ця назва. А до того, наші сусіди власну термінологічну нечіткість   почали переносити на хребти наших людей. І навіть зловживати нею! Тому не диво, що Союз русинів-українців Словацької Республіки, закликаючи свою членську базу записувати собі у переписі національність русинську або українську, сам може понести катастрофічні наслідки для себе. Адже, виходячи з даних перепису населення, органи державної влади Словацької Республіки зарахують людей, які запишуть себе до русинської національності, на користь Русинської оброди та їй подібних (бо в неї міцніші лікті), яка є теж лише громадським об'єднанням і ніяк не може претендувати на те, щоб її вважати представницьким органом русинів всієї республіки.

Та повернімось до статистики. За даними статистики 1930 року, до російської, малоруської /україн­ської/ національності /саме так на­ведено у бланку - статистичних під­сумків/ присутність людей нашого роду зазначена у всіх то­дішніх 78 округах Словаччини. Зрозуміло, найвищі дані на­ведені у східнословацьких округах. Перед веде Меджилабірецький, бо там з-поміж 20 472 жителів 15 829 записало собі російську або малору­ську /українську/ національність, що становить 77,32% населення. У Снинському округу з-поміж 32 814 жителів у цій графі зазначено 20 118 громадян, тобто 61,31% населення за­писало собі російську або українську національність. У Стропківському ок­ругу, до якого належала і Свидниччина, з-поміж 30 099 жителів до на­шої національності зголосилось 17 316 людей, тобто 57, 53%. Ще випукліші дані за Вишньосвидницьку екс­позитуру цього округу, де з 14 490 жителів російську, малоруську /ук­раїнську/ національність записало 11 663 людей, тобто 80,49% населення. І в Бардіївському округу так зробило більше третини населення - з-поміж 39 593 жителів їх було 13 505. Не на­багато відстав Старолюбовнянський округ, де з-поміж 23 205 жителів за­писано в цій графі 13 318 людей /27,21%/. У Сабинівському округу з-поміж 40 159 жителів росіянами або українцями записалось 6 968 людей і т.д.

А якими будуть дані після 21-го травня цього року? Це за­лежить від совісті кожного, хто не забув, на якій мові співала йому мати колискові пісні, до якого роду він на­лежить своїм походженням. Все лежить від совісті – моєї, твоєї, всіх нас. Це залежить і від совісті тих, які розпоряджаються нашою долею за власними смаками і вподобаннями – за принципом дівіде ет імпера!

 
Мирослав Ілюк
 
  
 
Статистичні дані за збірником "Historická a sociokultúrna realita Rusínov na Slovensku". Statistika
 
           
 
 
А так насправді писали себе люди нашого роду за даними перепису населення ЧСР 1930 року - ruskej, maloruskej /ukrajinskej/ національності. Statistika zbornik

Українці Словаччини

, Закарпаття онлайн.Блоги
16 травня 2011р.

Теги: перепис, русин, руський, Словаччина

Коментарі

Pavlo 2011-05-19 / 16:59:00
2 prf: Дарма ви виключаєте радіо, коли чуєте діалектизми. Літературна українська мова виникла на тлі полтавського діалекту української мови. Я вважаю, що програми на місцевих радіостанціях не повинні обов'язково проводитись українською літературною мовою. Якщо слухач розуміє діалектизми, то варто вживати їх. Літературна українська мова дуже багата і цікава, але вона може бути в сотні разів цікавіша, якщо ми володітимемо тими чі іншими діалектами. Слово připravit є чеське літературне, водночас pripravit' є літературне словацьке слово. Приправити є українське слово у діалекті прешовських українців чи то пак русинів. Щодо українського слова живот, то воно вживається у багатьох старих українських молитвах. Відгалужувати одну мову від іншої є справою лінґвістів. Мій сусід, мабуть, також думає, що його матюки-це окрема мова. Вивчаючи лінґвістику, я зіткнувся з багатьма різними школами. Багато з них говорять повністю протилежне іншим. Приклад: на Мораві є лінґвістичні школи, котрі вважають, що моравський діалект - це зовсім не частина
чеської мови. Те саме стосується сілезького діалекту. Водночас є лінґвісти, котрі вважають словацьку мову східним відгалуженням чеської.
Мені соромно за деяких закарпатців котрі не знають закарпатських діалектів і їдучи в села поводять себе як москвичі. І соромно за деяких наших начальників, які не вміють дати інтерв'ю центральному телеканалу літературною мовою, яка розуміють в харкові

сорри 2011-05-18 / 15:40:00
Які професійні коментарі? Оте марення про нацменшину і корінний народ? Русини (українці) є корінним народом на території Східної Словаччини незалежно від ваших "русинськообродівських" марень. Проблема тільки в тому, що "Русинська оброда" - організація, створена спецслужбами. І мета цієї діяльності тепер очевидна - через русинство розчинити, знищити наш народ на східнословацьких теренах. Що ви успішно й виконуєте... :(

2011-05-18 / 15:20:00
По матеріалу "Музей української жертовності" було надіслано професійні коментарі. Можна б їх процитувати, але , можливо, не полінитеся та прочитаєте?
Бо штатні "українствующі" повністю заблудилися в своїх "гаєчках" із трьох деревцят, а щи хочуть влізати в діла суверенної держави, в діла інших народів.
Фу!!!!!!!!!!!!!!!

местный 2011-05-18 / 08:26:00
2Obozryvatyl ("То лем украйинці можуть охоронити як чеськый, так ай словацькый и русинськый языки") - ну видите, как здорово оказывается, а Вы всё плачетесь: "те вас не признают как народ, эти не признают язык".

а как давно руський язик стал "русинським"?
с 1989/1990 г - никак не раньше. Вы тогда по партийной линии работали, или в "Конторе глубокого бурения"?

Obozryvatyl 2011-05-18 / 07:24:00
Ого, "Дві хвилини витримав.." пан pfr, а нараз одкрив за тоті "дві хвилини", што в русинськом языку є "80%" словацькых слов. Бо "приправити" по словацькы є "pripravit’ ", а по чеськы є "připravit’". Тот "гачик" на "ř" є в чиськом, а хибить в словацьком языку, так уже то слово "pripravit’" є "рідзо словенске", як словацы говорять. А глупі чехи, ани лем непротестувуть, што словакы не лем узяли од ных слово "připravit’" и удшмарили гет гачик з "ř", а без гачика дали русинам як словакізм слово "pripravit’/приправити".
То лем украйинці можуть охоронити як чеськый, так ай словацькый и русинськый языки. Цівілізована Європа без українських мовознавців не виживе.

pfr 2011-05-17 / 22:29:00
Сьогодні випадково натрапив на "русинське висилання" на словацькому радіо (чи то Патріа, чи то Регіна). Дві хвилини витримав тото слухати - самі слова на зразок "приправити", "живот"... Це - русинська мова? та там 80 відсотків словацьких слів! Даколи натрапляю і на українські передачі. Мова також не ідеальна, але незрівнянно ліпша! Люди добрі, отямтеся там, не калічте рідну мову словакізмами-мадяризмами-русизмами, аби лиш то не звучало українською.

сорри 2011-05-17 / 18:49:00
А що говорити? І без вас відомо, що словацькі спецслужби разом з колишніми русофілами, а нині "великими русинами" пліч-о-пліч добряче постаралися, аби українців у Словаччині не залишилося зовсім. Але процес не є незворотнім: як тільки Україна трохи зміцніє і проявить достатню кількість уваги своїй діаспорі, русини Словаччини, які і зараз, всупереч вашим бажанням, в 90 відсотках не мислять себе окремою від українців нацією, легко знову розвернуться до свого. В чому проблема? В тому, що якась частина наших людей хоче називатися своїм давнім народним іменем? В цьому проблеми не бачу - і я русин і українець водночас. Інша річ, що словаки, по-перше, свідомо роблять з одного народу два, і що, по-друге, в кінцевому підсумку ці потуги призводять до ословачення нашого народу, його асиміляції і зникнення на наших споконвічних етнічних теренах...

Учитель 2011-05-17 / 18:37:00
Іване, за што бесіда?
Што туй треба ищи доказовати?
Считаня людности буде 21 мая.
По тому и поговориме.


ІВАН 2011-05-17 / 18:29:00
Поправка:
"...Тут же жодних "протестів" з їхнього боку. Як води у рот набрали. Заціпило, чи що?.."

ІВАН 2011-05-17 / 18:27:00
Чомусь серед коментаторів статей даного блогу нема жодного професійного русина, гаряче присутніх на всіх статтях із українства Закарпаття. Тут же одних "протестів" з їхнього боку. Як води у рот набрали. Заціпило, чи що?Ні, просто вочевидь, що словакизація русинів-українців їх абсолютно влаштовує.

закарпатець 2011-05-17 / 18:07:00
аноніму: А ким же ти? Звідки ти у нас такий взявся, що можеш розкидувати поради на ліво і на право. Заспокойся, дорогий, вони і без тебе дають собі ради.

2011-05-17 / 15:37:00

Цитата - з попереднього матеріалу:
Оскільки в статті висвітлені проблеми спільноти "русинів-українців" у Словаччині, то напевно, членам цієї спільноти необхідно чітко зрозуміти та визначитися, ким же вони є - національною меншиною, чи корінним народом. Бо звідси - різні правові шляхи вирішення власних проблем.

Музей української культури вже 60 років є перлиною міста Свидник у Словаччині
/ 22У Пряшеві за участі Глави УГКЦ відбулася архиєрейська хіротонія та інтронізація Глави Словацької греко-католицької церкви
/ 5Архиєпископом і митрополитом Пряшівським іменовано ігумена Святоуспенської Унівської лаври УГКЦ
На Пряшівщині втридцятьдруге пройшли туристично стежками будителя Олександра Павловича
Свято "перогів" пройшло у музеї української культури у Свиднику
Пласт відзначив 95-ту річницю перших гуртків на Пряшівщині таборуванням
Український народний хор із Кошиць завершив цикл різдвяних концертів
Через проблеми з фінансуванням у Пряшеві можуть закрити клас для українських дітей в місцевому дитсадку
Після річної перерви у Кошицях у рамках Днів України відбувся концерт хору "Карпати"
Табір "Карпати-2022" у Словаччині знов приніс дітям і молоді багато знань і забави
Музей української культури у Свиднику запрошує на "рекордні" та антивоєнні "Вишиті обійми"
У музеї української культури у Свиднику пройде День народних традицій зі змаганням у приготуванні вареників
У таборі Пласту "Карпати 2021" у Словаччині знов зустрілася майже сотня дітей і молоді
/ 2Микола Мушинка. Боротьба за "минуле"
/ 1Миколу Мушинку з Пряшівщини нагороджено найвищим орденом України
Після довгих місяців в Кошицях прозвучав традиційний концерт хору "Карпати"
/ 1На Пряшівщині на 89 році життя відійшов у вічність професор Юрій Бача
Ювілей визначного україніста. До 90-ліття Михайла Романа з Пряшівщини
/ 1Перший лемко, творчість якого визнали в Європейському Союзі
/ 335 років відзначає хор "Карпати" у Кошицях
У Кошицях вітали з ювілеєм Левка Довговича
/ 3Левко Довгович – "Заслужений діяч мистецтва України" та лауреат "Премії Пам’яті народа"
/ 2Зеленський зустрівся з українською громадою Словаччини
Українці Словаччини зберуться на День народних традицій та "Пероги-2020"
У Кошицях молодь знову зустрілася на ювілейному 25-му літньому таборі "Карпати 2020"
» Всі записи