В обох виставах — переважно молодіжний склад трупи, який переконливо доводить, що на зміну старшим майстрам іде гідна зміна. Особливо вражає друга вистава, де практично всі актори — учорашні студенти.
Казка про Снігову королеву — одна з найбільш багатофігурних композицій у дитячому репертуарі нашого театру: близько двадцяти акторів. Дуже вигадливі декорації і розкішне світло черговий раз демонструють нові можливості оновленої сцени. Інколи здається, що дивишся на величезний акваріум, в якому міняться різноколірні рибки.
О.Дзуринець у ролі Герди — це сплеск дитинності і переможної свіжості, наївності, з якої виростає мудрість.
К.Білак у ролі Розбійниці — така собі язичницька богиня-мати, її вбрання — цілий роман від кутюр’є. Її дует із Малою Розбійницею — справжня антипедагогічна поема.
Колективні хореографічні образи привидів і розбійників незабутні. Це випадок коли ноги промовистіші за язик.
Вистава - повернення у дитинство з його особливими фізикою і метафізикою, де неможливе стає можливим
Натомість «Майстри чудес» - такий собі дитячий анекдот про домашніх тваринок: як дві команди готують у секреті одна від одної новорічне свято, і що з того виходить. Чарівні танцювально-музичні номери: китайський, французький, італійський, ірландський (балетмейстер Д.Сньозик). Актори показують юним глядачам їх самих. Мишеня-вундеркінд Олівер (О.Шваб) — цілком впізнаваний типаж серед сучасних дітлахів з усіма притаманними йому чеснотами і вразливими місцями. Воно так кумедно намагається бути альфа-самцем, так самовіддано вірить у власну значимість, що врешті-решт переконує у цьому геть усіх. Крім хіба що його подружки Мишки (Кс. Стадниченко), яка собі на умі. Навіть Кіт (О.Вурста) вважає Мишку дуже хитрою, але себе ще хитрішим. Єдина простодушна істота — Пес (Д.Вишнева), але на його плечах і тримається вся інтрига. Песик — просто істота на пружинках, готова стрибати до нестями.
Ловиш себе на думці, що у технічному плані вистава містить чимало знахідок, які спершу режисер розробив і апробував у своїх дорослих виставах на малій сцені, а тепер успішно пристосував для дитячого видовища.
Дуже продумані декорації і костюми, які постійно трансформуються і мають власну роль у цій інтризі.
Спектакль вийшов для сімейного перегляду: дорослим цікаво буде побачити дитячі образи, впізнати у них своїх синів і дочок, торкнутися секретів дитячої психології, які так цікаво розкрито митцями.