Життя у танці

Життя Айседори Дункан відоме нам передусім через біографію її третього чоловіка Сергія Єсеніна. Тут же ця історія подана у більшій повноті — від народження танцівниці до смерті. Завдяки артистці Айседора перетворюється на нашу добру знайому, яку вже знаєш “на відстані руки”.

Життя кожної жінки — це суцільна боротьба. Найперше — з чоловіками. Але найперше — за себе саму, за право бути самою собою. Айседора робила це через танець. Він був для неї формою життя, виразом власної свободи. Вона перетворювала класичну інструментальну (не танцювальну) музику на хореографію. С.Матл прагне донести до глядача унікальність такої особистості, що з’являється на світ далеко не кожного десятиліття. В інтерпретації актриси життя Дункан — протистояння злидням, безнадії, депресії, несмаку, самотності, навколишньому абсурдові. Відчувається, що тільки у танці вона і бувала по-справжньому вільною — особливо після трагічної загибелі її дітей.

Що й казати — навіть словами переказати життя цієї жінки зовсім непросто. Тут же це зроблено переважно мовою танцю (хореографія вистави Т.Суховірської). Вистава складається з ряду танців, кожний із яких по-новому розкриває характер героїні, демонструє нову сторінку її біографії. Маємо унікальну спробу розказати чиюсь біографію найперше невербальними засобами - через рух, жести, міміку, стрибки, пластику.

Актриса демонструє і численних чоловіків навколо Айседори. Найбільш колоритні з них — мафіозний власник чиказького ресторану (матеріалізований шансон) і Сергій Єсенін. Останній у С.Матл нагадує “Демона” М.Врубеля. Його хрипкий рик з динаміка напрочуд суголосний його віршам.

Усе це доповнюється фантастичною грою світла і продуманими маніпуляціями з драперією. Інколи це перетворюється на самостійну виставу світломузики. Вистава залишає стійкий післясмак, як добре вино.

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати