Блиск і злидні закарпатського книговидання

Довідник починається оптимістичною передмовою: “Соціологічні дослідження у багатьох країнах світу вловлюють втішну для шанувальників книги і видавців тенденцію — зростання інтересу до читання і відповідно до ролі книги у суспільному житті”. На жаль, до Закарпаття ця радісна звістка поки не має жодного відношення — у нас усе з точністю до навпаки.

У покажчику обліковано 154 повноформатні видання, а також 36 буклетів і малотиражних видань. Це менше, ніж у попередньому році, але більше, ніж буде у наступному. Значну частку публікацій становлять видання УжНУ — або підготовані під його егідою, або видані його працівниками. Дещо іншого видано за рахунок різних іноземних грантів. Гальмує негативну тенденцію також багаторічна практика видання книжок за рахунок обласного бюджету — ці суспільно значиму видання поступають до публічних бібліотек. Того року таких було 28 книг, з них 13 наукової тематики. Зате обсяг звичайного комерційного книговидання, орієнтованого на платоспроможний читацький попит, неухильно скорочується з року в рік. Це шлях не у Європу, а у варварство.

Окремо обліковано книжки закарпатських авторів, видані за межами області. Все більше наших авторів намагаються публікуватися у Києві, Львові, Тернополі, ба навіть у меншому за Ужгород Дрогобичі, бо це дає більше надії, що книжка потрапить у торговельну мережу. Того року таких книжок було 15. Вони пропагують наш край на цілу Україну.

Найбільше без надії таки сподіваються наші письменники. У них вийшло аж 59 книжок белетристики — переважно за власний рахунок чи за підтримки знайомих спонсорів. Із конкретних видань відзначимо тут 4-й том творів О.Духновича, він завершує проект, розпочатий понад півстоліття тому. Цікавими дебютами стала проза Руслани Курах “Алко-овочевий. Хроніки “Ювілейного” магазину” та Василя Лавера “У тіні Ердега” (химерна проза з елементами трилеру).

Є 25 книжок угорською мовою, по кілька — словацькою і англійською. Насправді їх виходить значно більше, проте не всі вони даруються бібліотеці, а покажчик укладається саме за бібліотечними фондами.

Цифри за ковідний 2020-й, зрозуміло, будуть ще нижчими. Хіба що вже 2021-го буде реалізовано відкладені раніше проекти, то ж ситуація може поліпшитися. Сподіваємося на це.

Теги:

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати