Громада – велика сила

Хоча про них вже написано зовсім немало, але переважно у довідковому чи максимально об’єктивістському ключі. Є вже навіть деякі дисертації. Подібні дискурси з їхнім по-академічному відстороненим підходом, звісно, теж дуже потрібні (як і цілий ряд монографій та довідників про громадські організації, яких за чверть століття на Закарпатті з’явилася вже ціла бібліотечка), але без такого зацікавленого, небайдужого, десь емоційного викладу, який маємо на цих сторінках, карти на все ж таки буда би дуже і дуже неповною. Це була би тільки «анатомія”, тут же маємо “фізіологію”, демонстрацію усіх механізмів у дії, а головне – їхнього конкретного результату, котрий просто вражає. 

Діяльність Громадської ради при ОДА – приклад співпраці на регіональному рівні двох влад (представницької і виконавчої) – із так званим третім сектором. Співпраця ця далеко не безпроблемна, її неможливо змальовувати однією фарбою – скажемо, рожевою. Але і тільки чорною – також.  Громадська рада діє вже понад п’ять років, і за цей час вона зарекомендувала себе цілою серією корисних, суспільно значимих справ, про які і йдеться у книжці. 

Часто у повсякденній свідомості громадські організації сприймаються як таке собі п’яте колесо до суспільного возу. Дане видання рішуче ламає цей стереотип. Вже на форзаці уміщено список «громадських організацій, завдяки яким вдалося зберегти транспортну інфраструктуру Закарпаття, та які сприяють розвитку в краї та Україні транспортних та експедиторських послуг, патріотичному  та спортивному вихованню молоді”. У реєстрі 13 організацій. 

Автор книги тривалий час очолював Громадську раду при Закарпатській обласній державній адміністрації. Він заний залізничник, з 1995 р. працює на Закарпатті, де окрім транспортної сфери активно включився у громадську діяльність. 

У 19 розділах книжки висвітлено різнопланову діяльність громадських організацій краю, підкреслено, що вона теж є державною справою. Хоч кожна організація займається своєю часто дуже специфічною сферою, але з’єднавши свої зусилля, вони досягають ефекту синергії, коли кінцевий результат значно більший, ніж сума окремих доданків.   

Проаналізовано діалог громадських організацій і влади – обласної, районних, місцевих. Активність громадських організацій трактується як унікальний ресурс для розвитку громад і держави. Висвітлено кілька спільних проектів, навколо яких об’єдналися різні організації – «Закарпаття – земля паломників”, “В здоровому тілі – здоровий дух” тощо.

Видання багато ілюстроване. На с.73-105 подано структуру Громадської ради, портрети її членів (керівників різноманітних організацій краю), посвідчення та значок члена ради, відзнака «Почесний громадський діяч Закарпатської області” (трьох ступенів), грамоти, бюлетень ради, знімки з різноманітних заходів (фото літопис доведено до 24 березня 2016 р.). Серед представлених керівників громадських організацій – відомі науковці О.Лукша, С.Мітряєва, Ф.Шандор, журналісти В.Бедзір, І.Бреза, митці П.Ходанич, Б.Кузьма, господарники Я.Афтанас, О.Кіндрат, підприємці М.Греньо, М.Мощак, активісти В.Феськов, О.Сачко – усього 80 портретів.

Передмови і післямови до книжки написали М.Волощук (Асоціація депутатів Закарпаття всіх ланок попередніх скликань), В.Густі (Спілка письменників), Й.Лазар (екс-заступник голови Громадської ради), Б.Кузьма (Спілка художників).

Видання особливо доречне напередодні тривожного ювілею 25-річчя сучасної української державності. Чесно кажучи, проблем нині значно більше, ніж досягнень. Але є і останні. Серед них, зокрема, розбудова громадянського суспільства, цеглинками якого є саме громадські організації.  То ж книжка несе позитивний заряд – не надуманий, а реальний. 

Теги: Громадська організація, Федір Харута

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати