Той ще театр

За багатьма статистичними показниками Закарпатська область найближча до Житомирської, особливо що стосується культурної інфраструктури.  Правда, Житомиру набагато важче тримати обличчя, ніж Ужгороду чи Мукачеву, бо упродовж десятиліть (коли не століть) з нього все висмоктує сусідній Київ. Те, що поліщуки все-таки героїчно опираються такому «пилососу”, викликає повагу. Принаймні, ці гастролі стали подією. Для дітей показано «Муху-цокотуху” (режисер І.Антонюк), для дорослішої аудиторії – ще дві вистави. Найсильнішою рисою даного театру є його музично-хореографічна складова. Театр музичний не тільки за назвою, а й за духом, за своєю натурою, за генетичним кодом. Інша особливість – ювенальність, молодіжність трупи. У принципі, віковий склад там збалансований, як і має бути, але акторський «підлісок”  настільки кидається у вічі, що сцена перетворюється на подіум. І ще – це дуже режисерський театр. Три спектаклі – чотири постановники, максимально не схожі одне на одне.   

“Втеча від реальності” поставлена режисерським дуетом Г.Артеменка з його 44-річним стажем і молодим П.Авраменком. П’єсу написала Т.Іващенко, у театрі її грають ще з 2003 р., Вистава про те, як легко і блискавично цивілізація деградує у доісторичний стан, до стану первісної общини чи взагалі людського стада. За великим рахунком, бачимо такі собі танці навколо вогнища, вихід на поверхню тваринних інстинктів. Дана робота житомирян наочно демонструє, що театр набагато ширший за драматургію. У даному випадку літературна основа – цвях,  на який майстри сцени повісили щось своє. Без цвяху воно би не трималося, але актори все одно постійно намагаються зірватися з нього, вийти з екранної площини кудись у 3D. У цій роботі домінує естетика народного мандрівного театру (тим і прикольна) – ролі-маски, якщо хтось негативний, то настільки, ніби зійшов зі сторінок підручника  психопатології (нардеп – А.Доманський); коли ж хтось позитивний, то до німбу над головою (журналістка – М.Букша).  Гіпертрофована умовність масок відтіняє постійні детективні зигзаги сюжету. Вистава вийшла дуже сугестивною, гіпнотичною. Відчуваєш, як ти сам опиняєшся десь там усередині і тебе несе поза твоєю волею.        

Великою мірою про втечу від реальності і друга показана робота – художнього керівника театру Наталії Тимошкіної (вона же минулого року поставила з ужгородською трупою «Мауглі”) за “Украденим щастям” І.Франка, однією з найзагадковіших п’єс нашої класики. Це  такий собі синтез античної трагедії (з її безвихідними парадоксами) і модерну з його потягом до асиметрії, ірраціональності, аномальності. Твір про невичерпність любовного трикутника, про що написано томи і томи, але від того його геометрія не стала навіть трішечки зрозумілішою. Тяжко навіть сказати, що у даному спектаклі принциповіше – гра трьох акторів з їхньою божевільно еротичною пластикою чи балетні номери під музику «Дахи-Брахи”.  Анна у виконанні Олени Заведії – справжня руда бестія, вогняна стихія, жінка-смерть. Щасливий той, хто зустрів таку, а ще щасливіший той, кому вона ніколи в житті не трапиться. Її чоловік Микола (Сергій Артеменко)  буквально згорає у тому полум’ї, як воскова фігурка у магії вуду. Натомість третій-зайвий Михайло в інтерпретації Петра Авраменка – своєрідний «афганець” кінця ХІХ ст., який повернувшись з того світу, приніс із собою відблиски геєни вогняної, брутальність і безапеляційність, перетворився на ніцшеанського мачо, олов’яного солдатика з вбудованим механізмом самознищення.  Звабливий, як худющий голодний вовк. І далі – усі троє крутяться, як у калейдоскопі чи як звірі у байці «Квартет”. Виходу немає. Як казав з іншого приводу Р.Кіплінг, гра закінчиться тільки коли всі помруть.  Глядачі почуваються, як на традиційному середньовічному шоу – публічне спалення  трьох єретиків з обов’язковими танцями, співами і народними гуляннями. Сипляться яблука, рветься намисто, ллється горілка, тюкає сокира.  Життя триває.

Наступного разу житомиряни обіцяють привезти свою версію «Одруження”  Гоголя. Микола Васильович ніби не проти.

Теги: театр, Житомир

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати