ЕРОТИЧНІ ВИХІДНІ ПІД ВІРШІ ТА МУЗИКУ

Творча братія Закарпаття вже звикла прокидатися від зимового сну під спокусливі розповіді-споглядання прекрасного. Саме цю роль  будителя і виконує вже 6 років поспіль міжнародний еротичний артфестиваль "Березневі коти", організатором якого є Асоціація митців "Ротонда".

Цьогорічний фест на радість шанувальників розширив свій формат та географію учасників.  Крім Польщі та Білорусі, з деякими творчими представниками яких ужгородці вже встигли  заприятелювати у попередні роки,  до "Березневих котів" долучилася Литва. Знайомити з літературними процесами останньої приїхали три литовські письменники: поети Вітас Декшнис і Марюс Бурокас та прозаїк Андрюс Якучунас. Всі троє заробляють на прожиття ще й перекладами.
 

Перекладацькою діяльністю займається і цьогорічних польський гість фестивалю – поет, прозаїк, есеїст і літературний критик Богдан Задура. Завдяки йому наші західні сусіди познайомилися з творами Д. Павличка, Ю.Андруховича, А. Бондаря, С. Жадана, В. Махно.  У  його перекладацькому  доробку і два томи Антології  українскої поезії (2005, 2007). Про Ужгород  поет вперше довідався також завдяки перекладам, укладаючи Антологію угорської поезії.  На творчій зустрічі літератор зізнався, що уявляв місто більш гірським, але те, що він побачив, йому сподобалося.  Критики називають  головного  редактора  літературного часопису "Творчість" живим класиком польської літератури й, незважаючи на його 66-річний вік,  наймолодшим поетом Польщі. Та попри  статус "класика" Богдан Задура  великий експериментатор, що вражає  формами і широтою тематики  - від майже хуліганських, "несерйозних" рядків до  глибоко філософських віршів. На запитання "Чим сподобався фестиваль?" щиро відповів: "Своєю камерністю".

Серед українських учасників "Березневих котів" переважали львів'яни. Своєю харизмою полонили  мати і донька - Христина Лукащук та Ярина Чорняк. Перша є тричі лауреатом конкурсу "Коронація слова", яка заявила про себе двома поетичними збірками та низкою прозових творів, насичених чуттєвістю. Вона майстерно відображає різноманітні грані еротизму. Делікатністю і водночас голим реалізмом наповнені й вірші Ярини. Але вульгарності у творах жінок ви не знайдете.

Зате відверту еротику можна було споглядати на виставці еротичної фотографії відомого дніпропетровського фотографа Сергія Єненка. Вродливі, стрункі й спраглі напіводягнені та зовсім оголені дівчата-жінки з двох десятків світлин дражнили чоловіків та викликали заздрість у жінок.  Одним спогляданням виставка не обмежилася: чорно-білі та кольорові фотографії можна було придбати за тисячу гривень кожна. Зовсім протилежною по сприйняттю виявилася художня виставка "Кохання під час холери". Еротикою тут точно що не пахло. Ледь вловиме кохання буяло темними фарбами.

Світлою і дуже ніжною стала вистава за п'єсою ужгородського журналіста, письменника і драматурга Олександра Гавроша "Ромео і Жасмин", яку привіз із Києва народний студентський театр "Вавилон"  Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова.   У 2007 році п'єса посіла друге місце у Всеукраїнському літературному конкурсі "Коронація слова". А  2010 року театральну постановку "Ромео і Жасмин" здійснили на двох професійних та одній народній сценах. Її побачили в  Києві,  Дніпропетровську, Одесі та Львові. Зворушлива  історія  про старого Пса Чарлі і поранену Чаплю Жасмин, які одного разу зрозуміли, що разом можна навіть полетіти у вирій, набула великого розголосу і отримала сотні схвальних відгуків. Тож завдяки "Березневим котам" і "Вавилону" закарпатці нарешті змогли побачити і оцінити доробок земляка, який у цей день святкував своє 40-річчя. Людина у будь-якому віці може почерпнути з "Ромео і Жасмин" щось для себе, вона  повинна мріяти, вірити і тяжіти до кращого і попри всі обставини зберігати людське у собі. Ось що намагалися донести до глядача драматург та артисти, будуючи паралелі між життям людей і тварин. 

Прем'єра вистави в Ужгороді стала для студентського театру символічною, бо майже рік тому, 23 березня 2010 року,  відбувся її перший показ.  Як  зазначила режисер Ірина Савченко, "Ромео і Жасмин" для них є  дуже дорогою. За неї театр вже отримав декілька високих нагород на всеукраїнських і міжнародних фестивалях.

Не зважаючи на те, що на сцені грали студенти-філологи, які ніяким чином не пов'язують своє майбутнє з подальшим театральним життям, вистава була живою і пролетіла на одному диханні. І те, що повний зал аплодував стоячи, вірне тому підтвердження.

Ближчим часом "Вавилон" з цією виставою їде на міжнародний фестиваль до Дніпропетровська, де минулого року "Ромео і Жасмин" ставив заслужений діяч мистецтв України Анатолій Канцедайло на сцені  Дніпропетровського академічного українського музично-драматичного театру імені Т. Шевченка. Тож місцевому глядачу випаде хороша нагода порівняти гру аматорів і професіоналів.

Невтомний натхненник і незмінний організатор всіх "Березневих котів" Вік Коврей порадував шанувальників своєї творчості презентацією арт-буку  "Man-Woman Black out" - поетичної збірки на картини художника Роберта Саллера. Склалося враження, що художники деякою мірою починають задавати тон літераторам, підтвердженням цього стало  вручення цьогорічної фестивальної премії "За потенцію Еротичного мистецтва" ужгородському художнику  Павлу Ковачу-старшому. Але героєм "Сливовиці" (великих літературних читань) став добре відомий історик та письменник Сергій Федака, який заявив, що надає перевагу сексу без посередників. Його гумористичні "Нариси з натури" публіка зустріла "на ура".

Фестиваль порадував і музичними проектами, дискусією на тему "Цензура і еротика", оригінальним флеш-мобом "Коти СНІДом не хворіють", тематичними вечірками та майстер-класами по пізнанню себе та оточуючих.

Весна розпочалася. І хоч "Березневі коти" відшуміли, вуха ще довго будуть прислуховуватися до еротичних шурхотів.

Теги:

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати