Прийшли свята - і життя завмерло

Тільки у нашій країні (може ще в якихось пострадянських республіках) уміють так з розмахом (домашні столи ломляться від наїдків) і до самозабуття (забуваючи, що за стінами хати життя триває, можливо і не отруєне алкоголем) святкувати празники, а особливо релігійні.

Прийшли свята - і життя завмерло

Прийшла Пасха і громадяни (віруючі і недуже) отримали свої 2 законні святкові дні. Кожен використовує їх по-своєму і це його право. Я вирішила завітати з подарунками до своїх хресників в Іршаву, а заодно й відвідати друзів та знайомих, яких не бачила з Різдва. Великдень – прекрасна нагода порадіти разом. Нагода то хороша, але реалізували свої благі наміри я так і не змогла. Виявляється водії рейсових автобусів теж святкують, вони що - не люди?  Сповнена світлих думок після відвідання церкви, сприймаю цю новину  у неділю (Пасха ж !) з розумінням. Попереджаю всіх знайомих, що не зможу приїхати сьогодні – чекайте завтра.

Понеділок – у довідковій автовокзалу мені повідомляють, що жодного рейсу у напрямку Іршави знову нема. Цю новину я вже сприймаю не так спокійно. На численні мої запитання-обурення (а може хтось не може додому на свята потрапити із-за ваших святкувань?! і т.д.) чую відповідь: "Так свята ж!". Мої маленькі хресники свята не отримали, як і, мабуть,  сотні інших в напрямку Іршави (за інші напрямки не знаю).  Та і для мене ці дні вже не були святковими. Такого повного паралічу системи автоперевізників  я ще не бачила. Перші ознаки недуги вже були помітні у суботу ввечері. Ужгород ніби вимер, міську маршрутку прийшлося чекати годину.

Сфера обслуговування населення, як відомо, у  нас у зародковому стані, а з таким відношенням до роботи вона там і залишиться. Страшно подумати, що приклад водіїв могли перейняти лікарі, пожежники чи міліціонери.

Сподіваюся, що ваше свято не було затьмарене чиєюсь бездіяльністю.  
 

05 квітня 2010р.

Теги:

Коментарі

Чужа Оксана 2010-04-23 / 15:22:00
Ярославу Гулану та Евеліні. Дорогі журналісти, дивно би було якби з вами, знаючи хто ви є, грубо розмовляли. А я захотіла побачити як вони з простими людьми спілкуються. Не завжди гарно. На свої вуха почула та очі побачила, стоячи у черзі на прийом. Емоції переповнюють. Вам би було про що писати на колонку.

Ярослав Гулан 2010-04-10 / 10:56:00
Так, згоден - здається, в Управлінні все гаразд. Час від часу спілкуюся з ними по робочих питаннях - ще не кричали :)

Евеліна 2010-04-09 / 16:38:00
В управлінні прав споживачів нормальні люди працюють.Оксанко, заведи з ними журналістські контакти - і все вирішиться.



Наш Йончі Немеш, фотограф, колись "наїхав" через управління прав споживачів на магазин взуття "Аванті". І все одразу стало на свої місця :)

Чужа Оксана 2010-04-09 / 15:50:00
Ярославу Гулану. Славік, ти просто ще не мав справу з нашим управлінням в справах захисту прав споживачів. По роду діяльності заходила пару разів до них із заявами. Крім нової порції крику, від них жодного слова втіхи не чула. Таке враження, що вони просто відбиваються від роботи. Таки заставляла їх прийняти заяви і розглядати. Була заява і на автовокзал. І слізно просили у мене працівники вибачення, але їх сліз вистачило на 5 хвилин. І далі продовжують робити те саме. Так що поки люди не зрозуміють, що не треба плювати у криницю, з якої пєш воду, то порядку в нашій державі не буде. Принцип "Стався до людини так, як хочеш, щоб до тебе ставилися" у нас, на жаль, не діє.

Евеліна 2010-04-07 / 15:42:00
Українці, як на мене, взагалі люблять відпочивати. І не тільки на свята.

Мені у питанні труду дуже близька німецька нація. Вони працелюбні й не дозволяють собі зупинятися і розслаблятися.

Ярослав Гулан 2010-04-06 / 18:40:00
Ну битися не треба - для цього достатньо зробити вигляд, що включаєш диктофон і записуєш розмову - ефект 90-відсотковий :) А ще краще - дійсно записати, і тоді вже не на вокзал - а безпосередньо в Управління захисту прав споживачів.




До речі, у мене така ситуація була - і у Книгу скарг написав, і відповідь від начальника вокзалу із вибаченнями отримав. Із поясненням, що повністю мене розуміє, але не може вплинути на перевізників :)

Чужа Оксана 2010-04-06 / 17:35:00
Для virt2000. Книга скарг є, але вони її давати не хочуть споживачам, бо це ж відписувати треба і пояснювати. Там такі вредні тьотки сидять, що з ними треба битися за ту книгу. А вони по габаритах тягнуть на категорію "супер важка" (мовою боксерів). Так що середньостатистичний вихований споживач приречений на поразку ще до бою.

Eva 2010-04-06 / 14:56:00
За кордоном на такі великі свята життя теж завмирає. Не працюють і великі супермаркети, і дрібні магазини, зате рейсові автобуси їздять за розкладом святкових днів. І там просто неможливо таке, аби рейс, хоч один на день, відмінили зовсім. У нас же все приватне, хочу їду, хочу не їду. Ось тільки на магазини це чомусь не поширюється. А що, працівникам супермаркетів свята не потрібні? Та для їх власників гаслом є "прибуток перш за все".

Хто у нас думає про зручність для людей? Маєш машину -- їдь куди хочеш. А не маєш, то сиди вдома і не рипайся. Для розваги можеш сходити у Вопак чи в Зіну.

virt2000 2010-04-06 / 11:23:00
Ну що поробиш, така ментальність у нас, українців. Аж занадто любимо відпочивати, захоплюємось настільки, що дійсно, ніщо нас в цей час не турбує. А потім виходить це боком... А на автовокзалі є журнал скарг?

Kergudu 2010-04-06 / 10:00:00
І Чорнобиль, мабуть, стався після свята...


Оксана Чужа
Публікації:
Україна-Росія: бої тривають
Дерев’яні церкви Закарпаття уже майже століття утримують цікавість чехів
Дев’ять квадратних метрів України
/ 1Чехи розвінчують криваві міфи про бандерівців
/ 1Як отримати гранти мігрантам у Чехії
У Празі відкрили пам'ятну дошку Героям Небесної Сотні
/ 1Росія програє війну з Україною
/ 9Світлина з Mайдану стала фотографією року в Чехії
/ 1Слідами Альфонса Мухи
/ 5Чеський геній, якого повинні були забути
Креативний кінозал як альтернатива кінотеатрам
ЄДИНИЙ У СВІТІ КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ТЕАТР
Українська експериментальна бандура: США-Чехія
Виставки для сліпих
«Сонячність» поета Василя Вовчка
/ 2Піонер німецької барокової графіки
/ 7Шевченкова Катерина на чеський манір
/ 2Пам'яті владики Івана Маргітича
/ 4Спогади, що сповнюють гордістю
/ 4Відірватись від землі
/ 4МЕТАМОРФОЗИ
/ 4Кілька слів про сучасний архів
/ 7Європейська столиця квітів – Кейкенхоф
/ 1Така різна любов
/ 1Легенда про поліську отаманку Марусю
» Всі записи