Випробування владою. Кінець часу дерибанів

Громадянська відповідальність як політиків так і виборців на нинішній день стає не просто моральною категорією, а умовою виживання нації, краю, громади і кожної особистості.

Випробування владою. Кінець часу дерибанів

"ЄЦ і ПР мають на Закарпатті перспективу, якщо не претендуватимуть на монопольну владу", – таку назву отримала публікація в інтернет-виданні Закарпаття онлайн за підсумками місцевих виборів 2010 року. Як бачимо, час є найкращим і єдиним об’єктивним арбітром будь-яких політичних прогнозів і він неодмінно вказує політикам на їх місце.

Нині Партія регіонів фактично зникла з теренів Закарпатської області, не витримавши спокус влади. І це не перший випадок в історії краю. Свого часу таким шляхом пройшли СДПУ(о), «Наша Україна», хоча зовнішні причини їхнього фіаско ніби й виглядають по-різному.

СДПУ(о) представляла класичну авторитарну партійну модель, коли за псевдодемократичними гаслами приховувалися вождистські амбіції її керманичів та єдина мета – влада як самоціль. Свого часу вустами обласного очільника І.Різака було оголошено про повну відповідальність партії за соціально-економічний стан області і на цій основі почалося нищення всіх можливих політичних та економічних конкурентів. В результаті стався соціальний вибух, який на Закарпатті проявився в мукачівських подіях та згодом переріс в Помаранчеву революцію, після якої СДПУ(о) зникла з політичного обрію.

Дещо складніша історія у «Нашої України». В основу діяльності цієї політичної сили були закладені справді демократичні механізми, але наповнювали її люди з тією самою совковою ментальністю, де принцип «я – начальник, ти – дурень» діяв в кожній суспільній організації. Тому дуже швидко в умовах жорсткої владної конкуренції демократичність цієї сили була повністю вихолощена і вона перетворилася в типову партію влади пострадянського зразка з відповідними наслідками. Згодом практично всі лідери «Нашої України» створювали власні політичні проекти, що свідчить про цілковитий пріоритет особистісних амбіцій над спільною політичною метою в українському політикумі. Луценко, Яценюк, Гриценко, Кириленко, Катеринчук, Порошенко, Балога, Ульянченко – це всі колишні перші «зірки» нашоукраїнської «збірної», які, втім, ніколи не стали командою. Бо прагнуть монополії на істину принаймні у власному середовищі, тому й створюють кишенькові партії. На певному етапі вони можуть бути більше чи менше успішними, але точно не здатні претендувати на стабільний загальнонаціональний політичний інститут, яким і виступають у цивілізованому суспільстві партії. Позаяк заточені під конкретне прізвище. Хоча, заради справедливості слід зазначити, що це не лише їх вина, бо таким є запит суспільства, яке орієнтується виключно на персоналій.

Партія регіонів майже повторила шлях своєї духовної попередниці – СДПУ(о). Хоча йому передували роки доволі комфортної опозиційності за президенства В.Ющенка, бо в обласній та багатьох районних і міських радах фактично склалася коаліція «Нашої України» (згодом «Єдиного Центру») та Партії регіонів. Але все різко змінилося перед парламентськими виборами 2012 року, коли В.Янукович остаточно взяв курс на повну узурпацію влади. Перед місцевими партійцями було поставлено завдання витіснити всіх можливих опонентів з органів влади, що методично й здійснювалося. Персонально під «регіоналів» були нарізані мажоритарні округи. Можна пригадати найбільш гучні скандали, які розгорілися навколо звільнення голови Мукачівської РДА Іллі Токаря, та позбавлення через суд депутатського мандату Павла Балоги. Тоді ж стало зрозуміло, що для увіковічення своєї влади «регіонали» не зупиняться ні перед чим. Євромайдан став лише тим лакмусовим папірцем, який висвітлив, що жодних цивілізованих принципів розподілу та змінюваності влади правляча кліка дотримуватися не збирається, тому й переріс у «Революцію Гідності», яка змела узурпатора з політичної арени, а разом із ним – і його партію.

Таким чином на Закарпатті залишилася єдина самодостатня політична сила, здатна опиратися на власний організаційний, фінансовий, кадровий, медійний ресурс – «Єдиний Центр». Бо при всій повазі, ні «УДАР», ні «Батьківщина» чи «Народний фронт» таких можливостей не мають, і тримаються виключно на рейтингу та ресурсах київських патронів, не говорячи вже про інші партії. Відтак, після президентських та парламентських виборів, коли «ЄЦ» дістав підтримку президентської вертикалі та потужне лобі у парламенті, він фактично перетворився на монополіста у політичному середовищі краю. Причому не докладаючи для цього особливих зусиль, а лише гідно витримавши власну позицію опонента минулої влади. І, відповідно, опинився перед найбільшою загрозою для себе, бо випробування «мідними трубами» (монопольною владою) є часто набагато не безпечнішим, ніж протистояння грубій силі.

Події в обласній та Ужгородській міській радах при всій своїй зовнішній протилежності є свідченням цього. Тому що висвітлили активізацію «болота», яке прагне самозбереження. Майже одноголосне обрання В.Чубірка головою обласної ради ніби свідчить про беззастережну перемогу «Єдиного Центру», хоча по суті є класичним проявом пристосуванства і опиратися на таку більшість неможливо, бо вона засмокче у свої нетрі все живе. Пригадаймо, як після Помаранчевої революції рекордною кількістю голосів (373) Ю.Тимошенко обрали прем’єр-міністром, але до жодних реформ, крім внутрішньої гризні, це не привело. В Ужгородській міській раді здається все навпаки – загострення протистояння депутатського корпусу заради зміни керівництва. Хоча виникає враження, що ноги обох голосувань ростуть з одного місця і мета їх спільна – залишити існуючу корупційну систему без змін, протиснувшись поближче до корита (історія фракції «ЄЦ» в міській раді взагалі унікальна і потребує окремої розмови). Тому події ці носять містечковий характер і остаточно визначити вагу кожної з політичних сил зможуть лише місцеві вибори.

«Єдиний Центр» на них безумовно буде фаворитом. Тому що партійні рейтинги на парламентських виборах та виборах у місцеві органи влади це зовсім інші категорії. Тим паче, тут ще додасться мажоритарна складова, вибори міських, селищних, сільських голів. Але суть їх буде полягати не в кількісних показниках, тим більше що при нинішніх можливостях «Єдиного Центру» досягти їх буде не так важко, як у якісному наповненні місцевої представницької влади. І це завдання в стократ складніше. Бо без реальної зміни сутності місцевого самоврядування банкрутство очікуватиме не лише партії та політиків, а й Закарпаття та Україну. Час для дерибану вже вичерпано. Та й значущість грошей і нерухомості також не слід абсолютизувати, бо, як показує досвід суспільних конфліктів, вони мають властивість знецінюватися. Тому громадянська відповідальність як політиків так і виборців на нинішній день стає не просто моральною категорією, а умовою виживання нації, краю, громади і кожної особистості.

11 листопада 2014р.

Теги: монополія, влада

Коментарі

Ужгород 2014-11-13 / 12:35:18
Про що тут говорити. Мешканці голосували по 200 грн. за теперішніх депутатів у міській раді, за Ковача, Горвата - у депутати в Нардепи. Так і будуть за голосувати за місцевих депутатів та мера на наступних виборах. Тому раз знаєте продаватися і Вам все рівно, хто вийде, тому не цікавтеся схемами дерибану людей, що купили собі депутатство. Тепер я переконуюсь, що Закарпаттю до європейських демократичних цінностей далеко: громадяни голосують за ідею, а чиновники - служать громаді, а не збагачуються за її рахунок.

Горянка 2014-11-12 / 22:52:50
Все в руках переможців. Як підуть шляхом свого , захоплення всієї влади і зневажання обіцінками, то політичний шлях буде короткий. На вибоах перемоги коштуватимуть дорожче ніж девіденти від влади..
Вже не раз дуже хитрі перехитрили самих себе.

точно 2014-11-12 / 22:49:09
ужгородка, а що хтось уміє жити по-іншому? Громада теж хоче красти, але потрошку, думаючи що вони кращі.

лезо 2014-11-12 / 14:38:04
Глеба-це шут гороховий,жополиз сраний,СДПУ-ПР -кончений.Починати треба з культури,бо саме він одами проилавляв Янека.Де люстраційний комітет Закарпаття,чи що до останньго будуть сидіти у корита і пити людську кров,лопати їм в руки і на ноги і рити окопи мразям-пристосуванцям.Не знімаючи з посад зрадників Єц=ПР і без сумніву,а ти народе Закарпаття чекай дощ,оби болото змити.

Cтепан Крук 2014-11-12 / 14:17:52
"Та нехай собі як знають, божеволіють конають. Нам своє робить!!!".

Майдан 2014-11-12 / 13:01:35


Взвили антимайданівці. Видно серед коментаторів шісток Рати, Погорєлова, Волошина. Тих, що стояли в лютому на Антимайдані під ОДА. Пам'ятаєте, ужгородці? Не вірте їм. Це вовки у овечих шкурах


До речі 2014-11-12 / 12:48:27
М-да... Вчора Губаль представив керівника департаменту економіки - якогось пана з найбільш депресивного району Закарпаття-Воловця. Цей пан буде розвивати економіку області. Було б смішно, якби не було так сумно... Тихий жах.

Андріана 2014-11-12 / 12:32:34
Почитала я цю статтю і стало сумно.....переливання із пустого в порожнє. Нашоукараїнське болото одним помахом руки нашого земляка, кума Ющенка різко перетекло у новостворений ЄЦ. І цей ЄЦ нічим не відрізняється від ПР. Одним миром мазані. Те, що Порошенко віддав Балозі Закарпаття разом із челяддю обернеться проти самого президента. Рейтинг уже поповз до низу. Але це він зрозуміє пізніше. Балога кидав і кидатиме. Кинув Гешу, Медведчука, Кучму, Ющенка, Януковича і Порошенка кине. І це без сумніву. Він як колобок. Поступить команда від Ровта, який є куратором Закарпаття від америцьких євреїв, і швиденько зпригне в сторону опозиції. Про якусь мораль новопризначених керовників у районах та ОДА смішно говорити. Театр абсурду!!! Цікаво, як праведник Губаль пояснить призначення колишніх корупціонерів на посади голів у Тячівську та Ужгородську РДА??? Виконав команду Балоги? Чи у ЄЦ є принцип, згідно з яким кадрові питання у районах вирішують голови районних парторганізацій? Тоді стає все на свої місця. Тимченко улюбленец Фединця , ну а з неграмотним Йовдійом інших варіантів у Тячеві Балога не бачить. Зараз залишається поспостерігати за зміною керівників департаментів та управлінь. Теж буде цікаво. Усі начальники , як висловився Губаль, старе коріння , яке необхідно викорчувати. Тоді як Губаль пояснить свою заяву, що Глеба залишається? Глеба - це коріння , яке обновилося і різко помолоділо?! Які будуть кроки по відношенню до фіндепартаменту і т.д.??? Чи тут відіграє принцип наближенності та підхалімства? Болото було , є і далі перетікає!!!

небайдужий 2014-11-12 / 10:30:30
та невже в ужгороді нема корінних жителів які б уболівали за рідний край. хочуть розбудувати рідний край за рахунок всяких ЗАЙД! з цього нічого не виходило ніколи і не вийде! Він є просто нико два і звать його ніяк!

ужгородка 2014-11-12 / 00:43:30


"точно", а що, хочеться дерибанити далі? Побачиш, що буде. Громада піднялася. Ви, просто, ще не зрозуміли.


точно 2014-11-11 / 22:06:51
А заголовок - хоч на хліб намазуй. "Кінець часу дерибанів" - бугага

точно 2014-11-11 / 22:02:51
Пригадаймо, як після Помаранчевої революції рекордною кількістю голосів (373) Ю.Тимошенко обрали прем’єр-міністром, але до жодних реформ, крім внутрішньої гризні, це не привело.
------------------------------------------------------
І до чого ця фраза? Паранойя?

чесно 2014-11-11 / 21:38:39


Скажімо дружно, ужгородці, Спасибі Віті Щадею за: - 3 грн. за проізд в вонючих ригівських маршрутках; - найвищі в Украіні тарифи за воду; - кінцево вкрадену Корону! Якось так, пане Степане? І чим ми кращі за вату?)))))


Степан Крук 2014-11-11 / 21:03:36
Не було в Щадея ніяких шансів. Щадей ніколи не був мером. Він тимчасово обіймав цю посаду, тому і не вибудовував якихось грандіозних планів. Залиште Щадея в спокої - не було такого мера. Але, коли місту в умовах безвладдя потрібно було підставити своє плече - Щадей підставив. І спасибі йому за це!

медик 2014-11-11 / 18:47:51
Регионалы всех поснимали в своё время,мы так и оставляем на своих местах регионалов и корупционеров,как малешов в береговской райбольнице,пока их не снимки порядка небудет в больнице ни в Украине потомушто таких их много по всей Украине.

чесно 2014-11-11 / 18:33:01
вже якось писалося, що саме у Щадея, який очолив Ужгородську МР після революції, був шанс хоча б спробувати похоронити дерибани міського майна і бюджету. Попри це він органічно вписався в компанію феєрів, волошиних, мартинів, андріївих і в їхні схеми (перераховані особи хоя не корчать з себе революціонерів). ВСІ депутати в раді сьогодні - високопрофесійні дерибанщики. А Щадей їх півроку очолював. Він такий же, як і всі. Або ж, всі такі, як Щадей. Кому як більше подобається.

Чубірка 2014-11-11 / 17:58:07
Облиште головного дерибанщика волошина я його друг !!!

До речі2 2014-11-11 / 17:42:17
ага всі святі, крім Щадей:) можна їх посмертно канонізувати)))))))))

До речі 2014-11-11 / 17:16:45
А де ви бачили в заяві обласної ЄЦ хоч слова про дерибан? Списи ламаються всього лиш навколо відставки дерибанщика Щадея.

бодя 2014-11-11 / 17:04:16
Ваші б слова та нашим політикам у вуха. Хоча, реакція Балоги на колективний дерибан в Ужгородській міськраді справді радує


Віктор Пащенко
Публікації:
/ 3Прощання з імперськістю
/ 33Трамп. Шлях до бабуїна
/ 15Ідолопоклонство. Савченко, Москаль, Андріїв і "пересічники"
/ 3"Кримінальне" ківі. Злочин без кари
/ 12Драгобрат. Опришки і влада
Україна: Очищення виборами
/ 6Час Порошенка
/ 8Ужгород як лакмус для Порошенка
/ 3Ці вибори можуть трішечки змінити владу, але не здатні змінити суспільство
/ 5Москаль з дверима
/ 38Закарпаття. "Останній Москаль"
/ 4Реформи як спосіб самозахисту бюрократії
/ 4Закон про декомунізацію як символ «совковості»
/ 8Лінія фронту у протистоянні зі східним агресором проходить в головах українців
/ 1Реакція на коаліції
/ 6Ужгород: світло і тіні
/ 2Херсон-Ужгород. Порівняльна соціологія
Соціологія, Майдан і війна
/ 9Ващук. Освітянський феодалізм
На Майдан. Горжуся, що УКРАЇНЕЦЬ
/ 2«Ревізор» і Революція
"Точка зору" на М-студіо від 31.01.2014
«Маємо не внутрішньополітичний конфлікт, а зовнішню агресію на Україну»
/ 1Провокація 16 січня
/ 6Революція гідності
» Всі записи