Закарпатські дороги: не в грошах щастя

Минулого тижня Прем’єр-міністр Микола Азаров на всю державу  озвучив питання багатьох українців, зокрема й закарпатців: «І коли ви будете будувати дороги?». На засіданні Кабміну глава уряду нагадав керівникам місцевої влади, що літо закінчується, гроші на ремонт і прокладання шляхів з Києва у регіони пішли, а на Закарпатті, приміром, їх освоєння сягнуло аж… 10 %! 

В Ужгороді щойно, наприкінці липня, почали малювати зебри на пішохідних переходах. Щоправда, зроблять їх лише трохи більше десятка. Але й за це подякувати – громадська організація ще в грудні минулого року провела благодійний аукціон з цікавою програмою, оригінальними лотами й назбирала грошей на облаштування пішохідних переходів. Міська ж влада обласного центру досі ні до переходів не взялася, ні до вже кілька років обіцяної реконструкції вулиці Швабської. Добре хоч наліпили латок на кількох транспортних артеріях Ужгорода. Однак, по-перше, готували ями під косметичний ремонт задовго до замощування, тому на адресу і влади, і комунальників, і дорожників водії та пішоходи послали чимало письмових скарг, усних побажань і нецензурної лексики. 

По-друге, усі ми, на жаль, уже добре знаємо: такий ремонт – це ненадовго. Якщо така ситуація в обласному центрі, то що вже казати про райони, селища або ж невеликі присілки. Єдині дороги, які в нашому краї сяк-так привели до ладу і навіть оздобили свіжою розміткою ще на початок літа – від пунктів пропуску на кордонах і в напрямку Львова, де проходили матчі європейського футбольного чемпіонату. Ще один виняток – у селі Нижній Апші на Тячівщині сільська влада й місцеві жителі склалися і зробили шмат дороги – бетонної – власними грішми й руками. 

Ми вже навіть звикли: ями, щойно звернеш з траси Київ-Чоп, по всьому Закарпаттю катастрофічні. То зима винна, коли випадає сніг, який сходить разом з асфальтом, то весна з непогодою, то спека. І завжди головна причина – нестача коштів. І з кожного рівня влади кивок догори, а з обласного – у бік Києва. 

Проте Прем’єр на минулотижневому засіданні Кабміну наголошував: «На 1 липня в місцевих бюджетах на дорожні роботи (з урахуванням перехідних залишків) накопичено 1 млрд 114 млн грн. Крім того, із передбачених у державному бюджеті 2,1 млрд грн у регіони вже перераховано понад мільярд. Ці кошти щомісячно автоматично переказували в регіони з початку 2012 року. Відповідальність місцевого керівництва – сконцентрувати їх на важливих для конкретного населеного пункту роботах і забезпечити високу якість виконання. З бюджетної статистики складається враження, що ці кошти не потрібні місцевій владі: так повільно вони використовуються».

Вкотре очільник уряду поставив вимогу: губернаторам, Мінінфраструктури, Мінрегіону, Укравтодору детально проаналізувати, де роботи загальмували, і невідкладно вжити всіх заходів, щоб вони були завершені у встановлені строки. «Застерігаю – йдеться не про «освоєння» бюджетних коштів, а про те, що виділені ресурси повинні бути спрямовані раціонально і справді на ті ділянки доріг, які потребують негайного ремонту», – попередив Азаров. 

Хоча згадка про «освоєння» теж не випадкова – чомусь нашим чиновникам щороку треба нагадувати: якщо вже держава кошти дала, треба їх використати, бо гроші з бюджету, як чарівний одяг для Попелюшки, наданий на певний час для пошуків щастя – із закінченням року вони невідворотно повертаються туди, звідки надійшли, й наступного року чекати можна лиш одного – суттєвого зменшення обсягів фінансування. Саме тому щороку основні роботи на соціальних об’єктах нашого краю робляться... у листопаді-грудні. І часто – з відповідною поспіху і зимовим умовам якістю.  

Зрештою, щодо доріг про якість уже не надто й ідеться. Усі знають: ці ремонти рятують ненадовго. Хоча нинішній глава уряду просто якийсь невиправний оптиміст: «Низька якість доріг, а в деяких випадках їх відсутність, не тільки знижує якість життя мешканців цих територій, а й гальмує економічний розвиток. Я переконаний, що дороги повинні бути однаково якісними в усій країні: і в столиці, і в обласних та районних центрах, і в маленьких містечках та селах». 

Замкнене коло: роками говоримо про якість доріг, сміємося з цієї теми всією державою і так само плачемо, але нічого не змінюємо ні в підходах до їх лагодження, ні в системі фінансування (хіба що податки на дороги запхали в пальне й остаточно централізували), ні в його обсягах. Що ж казати про якість, коли, наприклад, на торік реконструйованій (гучне слово!) вулиці Минайській в Ужгороді вся розмітка облізла за якісь два місяці – кажуть, від дощу. А в Перечині днями вирівняли чергові «хвилі» здибленого асфальту й так і залишили його, зрізаного, купами на узбіччі. Або ж у селі Підвиноградові вже тривалий час жителі й депутати ніяк не можуть добитися встановлення дорожніх знаків та розмітки і розплачуються за це загиблими й скаліченими односельцями. Хоча, здавалося б, не треба багато грошей і зусиль, аби вирішити проблему.

Народний депутат України закарпатець Василь Петьовка неодноразово порушував на всіх рівнях питання стану доріг області, писав і крайовим очільникам, і віце-прем’єру Борису Колеснікову. Цими днями Василь Васильович вкотре звернувся до голови ОДА, обласної ради, районних адміністрацій: зважте на численні скарги, заяви, прохання закарпатців, мешканців усіх районів, зважте бодай на суворе застереження Прем’єр-міністра й візьміть на особливий персональний контроль ремонт доріг, особливо гірських, зокрема й у важкодоступних в усіх сенсах Тячівщині та Рахівщині. Адже недарма кажуть: там, де закінчуються нормальні дороги, – закінчується цивілізація.  

А Прем’єра народний депутат з гіркотою просить не пальчиком махати, а рішуче припинити практику, коли навіть при наявності грошей на місцях маємо щорічну практику перенесення всіх ремонтів, реконструкцій і будівництва соціально-культурних об’єктів, у тому числі й доріг, на осінньо-зимові місяці, коли роботи виконують у негоду, поспіхом і без належної якості.

P. S. «Замок» пропонує всім закарпатцям поцікавитися на сайті обласної адміністрації, які вулиці, дороги заплановано капітально або ж бодай ямково відремонтувати цього року і які суми на це виділено. Читайте і слідкуйте, чи зроблять бодай щось на вашій вулиці та чи буде це справді, як задекларовано, капітальний чи поточний ремонт, реконструкція тощо. А тоді діліться враженнями з редакцією.

На закарпатські дороги на 2012 рік передбачено 59 064 000 гривень. З них:   У місті Берегові заплановано провести поточний ремонт 21 вулиці, капітальний – 6, на вул. С.Калмана – влаштувати дорожнє покриття. Загальна сума на роботи – 1 252 500 грн. Берегівський район: 11 улиць передбачено капітально відремонтувати, на 2-х зробити поточний, загалом на 1 801 084 грн. Великоберезнянський район – на 22 ділянках – поточний ремонт, на 23 – капітальний, 963 089 грн. Виноградівський район – 11 капремонтів, 3 реконструкції дорожнього покриття, 35 поточних ремонтів, загалом на 4 904 800 грн. Воловецький – 15 капремонтів, 16 поточних, на 2 ділянки гроші передбачені «на експлуатаційне утримання» – 834 327 грн. Іршавський – 18 капремонт, 23 – поточний, 4 771 711 грн. Міжгірський – 5 капітальний, 31 – поточний, 1 815 879 грн. Мукачево – 5 капремонтів, 12 – поточних і разом з поточним утриманням на місто заплановано 4 742 300 грн. Мукачівський район – з 51 об’єктів на більшій частині планується капремонт, загалом на 3 939 610 грн. Перечинщина – 8 капремонтів із 24 загалом, на суму 1 075 500 грн. Рахівський район – 29 ділянок, з них 9 – капремонт, сума – 3 397 843 грн. Свалявський район – 9 капремонтів, 2 реконструкції, 18 – поточних, все на 2 066 209 грн. Тячівський район – 26 капремонтів із 94, 8 013 507 грн. Ужгород – реконструкція 2 вулиць, на 21 – поточний ремонт, 7 818 800 грн. Ужгородський район – 36 капреомнтів з 70, 2 947 395 грн.  Чоп – 516 100 грн на 2 капітальні і 1 поточний ремонт. Хуст – на 2 об’єкти 2 246 800 грн. Хустський район – 3 895 192 грн, 14 капремонтів з 29 ділянок загалом.