«Хюндай» із Лемберга як дзеркало конкурентоспроможності регіонів

У попередньому номері «ФЕСТу» було опубліковано проблемно-сатиричну кореспонденцію авторства відомого закарпатського письменника Володимира Товтина про рукотворні безлад та незручності, які влаштували залізничні начальники пасажирам приміських електропоїздів. Публікація отримала неочікуваний поворот – знаний у краї громадський діяч і заступник голови ОДА Володимир Приходько надіслав до редакції власний погляд на «хюндайну» проблему, який ми з радістю пропонуємо вашій увазі. До речі, ще з більшою радістю ми видрукуємо публікацію того державного високопосадовця, який за своїми службовими обов’язками повинен змусити залізничне начальство зробити хоча б щось для зручності пасажирів приміських поїздів…

«Хюндай» із Лемберга як дзеркало конкурентоспроможності регіонів

 

Про перші враження

Швидкісний електропоїзд «Хюндай-Ротем» денного сполучення Львів–Київ – приємне нововведення з нагоди Євро-2012. Просторі вагони І і ІІ класу з широкими регульованими кріслами, підніжками, полицями для речей, навушниками, ТВ-моніторами, кондиціонерами долають 570 км від Львова до Києва за 4 год. 54 хв. і навіть швидше. Колії руху реконструйовані, що дозволяє рухатися на більшості ділянок безшумно, досягаючи 130, 140 і навіть 160 км/год. Я не бачив, як «поїзд бився об платформи, повз із черепашою швидкістю» і таке інше…

Цілком придатні для наших слов’янських фігур крісла. Бачив, як проводжав поїзд начальник Львівської залізниці та ще з оркестром. Загалом поздоровлення державцям і залізничникам, які ризикнули цілком по-нашому: спочатку машини – потім дороги. Головне, щоб не вийшло як завжди, тим більше, що колії таки зробили. Є і амбіція – під’єднання з часом до європейської системи «Інтерсіті» – поїзд класифікується як Інтерсіті+. Дай-то, як кажуть, Боже, нашому теляті, хоч і не крюківському, а корейському, європейську корову поцицяти.

Все так добре?

Звісно, без промахів не можемо. Під не змитою з вагонів пилюкою ховається яскравий дизайн поїзда (люди у селах і містах залюбки дивляться на нього), крикливий подекуди персонал, замогильні коментарі машиніста, від­сутність ножів у продовольчому пакеті, неготовність Wi-Fi. Все це будить спогади про ненав’язливий сервіс МПС СРСР. Але в цілому настрій гарний: доганяємо ж Європу 80-их, нехай хоч і з запізненням років на 20–30. Ну а провідникам, або, як кажуть по-новому, «стюардам», успіхів в охороні себе, поїзда і своїх робочих місць від пасажирів з ножами, бажаючих покурити, випити оковитої, розгорнути крісла, ощасливити великий вагон перлами ненормативної лексики тощо. Ну і всім нам зменшення цін… Хоча, звісно, купуючи квиток за 400 грн.  у І, чи 300 грн. у ІІ клас, всяк входящий у цей вагон повинен відкинути думку про куриво чи міцні напої.

Висновки

У закарпатця цей поїзд будить і інші думки. Коли «Хюндай», чи то українські Інтерсіті підходитимуть до чудового вокзалу в Ужгороді? Очевидно, не скоро: бо ж тунелі на Бескидах закінчать, в ліпшому випадку, у 2016–17 роках.

Чи відреагують на привабливу львівську пропозицію автобусні перевізники краю, організовуючи комфортну і недорогу доставку закарпатців до цих поїздів?

Чи буде найближчим часом запущена гідна львівського виклику комфортна електричка? Поділяю думки В. Товтина з цього приводу.

Як гнучко від­реагує на рівень комфорту і ціну квитків «Хюндаїв» наша авіакомпанія, щоб уберегти бізнес-клі­єнтів?

Запуск вечірнього «Хюндая» на Київ і нового гігантського аеропорту у Львові змусить багатьох представників ділових кіл і туристів переглянути свою логістику. Як не допустити цього і примножити клієнтуру між­народного аеропорту «Ужгород»?

Звісно – це вже інша історія. Однак тут перше, що приходить в голову, започаткування нових програм розвитку, яких немає у наших поважних сусідів. Це і прискорення розбудови термальних і слаломних  комплексів, активізація таких видів спорту, як теніс, гольф із залученням приватних і державних інвестицій. А може, ще й відродяться солотвинська ропа і алергологія? Перші кроки до їхнього відродження в області зроблені.

Наступне змагання – битва за інвестиції в підготовці до Зимової олімпіади 2022 року – не за горами. Тобто і за горами теж…

Володимир Приходько, провідний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень  при Президентові України

05 липня 2012р.

Теги: Хюндай, поїзд

Коментарі

NASH 2012-07-18 / 22:20:57
A CHOMY ZAKARPATS*KUY VIDDILOK l.Z. NE MOZHE NIJAK DOBYDYVATU KOLIJYU VID VEL.BUCHKOVA DO RAHOVA I V TAKUY SPOSIB ZROBUTU ZRYCHNE/ZJIEDNANE TRANSPORTNE SPOLYCHENNJA NE TIL8KU DLJA PASAZHURIV ALE I PEREVEZENNJA PROMUSLOVUH TOVARIV ? a ZCE VSYOGO - NAVSYOGO JAKUHOS* 12 KM/ CHU MOZHLUVO SHCHE MENSHE/ SHLJAHY/KOLJII ? I ZROBUTU /VPROVADUTU MARSHRYT ,,YZHGOROD - CHERNIVZCI,, HIBA ZCE NE POLE DIJAL*NOSTI DLJA OBUDVOH OBLDERZH ADMINISTRAZCIY ??

ужгородець 2012-07-07 / 12:12:30
ФЕСТ скурвився. Зійшов на пси. А для "Закарпаття-онлайн" не гідно передруковувати таку дурницю

Хустянин 2012-07-07 / 07:12:01
Для чого публікувати відвертий політичний піар провладной партії,починаючи із заголовку? На кшалт "нам стало жити краще",(хто б сумнівався!).Ну а для всх інших електрички описані п. Товтином та знаменитий "Солотвинський експрес" .

русин 2012-07-06 / 20:11:38
Цю відповідь поважного пана можна трактувати як анекдот: ...якщо в риби була-б шерсть - то були-б і воші!". Якщо - б цей пан ділився цими враженнями в соціальних мережах під ніком, я б зрозумів - а так виходить ви фантаст пане Приходько, все інше "стратегічних, національного, України" просто маячня.


ФЕСТ
Публікації:
/ 1Володимир Мишанич: «Пишучи про мистецтво, будь хоч трохи художником»
/ 8Михайло Бачинський – атлант війська Кошута
Духовну спадщину своїх предків угорська спільнота намагається віднайти й зберегти
Трембітар із Репинного
Їх б’ють чужі люди і рідні діти, а від голодної смерті рятують волонтери
«Зупинити повну руйнацію Донбасу може тільки сильна і відповідальна влада», – доктор медичних наук, колишній донеччанин Анатолій Канзюба, який нині працює в Ужгороді
Ніна Бечук: «Енкаведист зачитав наказ, що нас з мамою засуджено за 54-ою статтею КК УРСР. Маму – за сина, а мене – за брата»
В Ужгороді видали посібник «Історія Закарпаття» Д.Данилюка
Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького
Заробітки, обпалені війною
Дзвони і клепало
Образ Божої матері на крашанці хустської цілительки
/ 1(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України
/ 2«Я українка і відмовитися від України не можу», – каже кримчанка Олена, яка переїхала з Сімферополя до Ужгорода
/ 1У Хусті засідала Закарпатська обласна народна громадська рада
«Кобзар» діда Василя
/ 3Тиждень тому троє закарпатців загинули по дорозі на Майдан
Удочерили, аби знущатися?
Пам’ять про невідомого ленінградського студента береже подружжя Мадярів у Волівці
/ 1Громадськість Києва вшанувала закарпатців – визволителів столиці
Відчуття свого призначення озвучив поет з Боржавської Долини
Динамівську осінь тричі поспіль «озолочували» закарпатці
/ 2Йосип Тереля. «Ходячий апостол», котрого позбавили Батьківщини
/ 1До дня мови. «Ну що, здавалося б, слова…»
Острів демократіїу центрі Європи. 95 років від дня створення Чехословацької Республіки
» Всі записи