Відпочиваючи на природі, більшість закарпатців автоматично стають правопорушниками

"Минулого року президент видав указ "Про невідкладні заходи щодо запобігання пожежній небезпеці, – прокоментували "Замку" ситуацію із забороною в'їздів у Закарпатському обласному управлінні лісового та мисливського господарства. – Відповідно до нього, у час підвищеної пожежонебезпеки ми обмежуємо перебування громадян у лісосмугах. Проте зараз пройшли дощі і в'їзди у ліс відкриті, відпочивати там уже ніхто не забороняє". Однак, усе ж нагадують чиновники, у разі виникнення пожежі з вини відпочивальників, їм загрожуватиме не тільки адміністративна, а й кримінальна відповідальність.

Відповідно до правил, розпалювати вогнища та влаштовувати пікніки можна не будь-де в лісі, а в спеціально упорядкованих місцях. Проте, нарікають відпочивальники, знайти заповітні місцини не так легко.

Ужгородець Сергій Тельнов, який, займається пішохідним туризмом, а тому добре знайомий із закарпатськими лісами, стверджує: "У нас практично нічого не облаштовано. У зоні відпочинку, як мінімум, повинен бути столик, лавиці, місце для багаття. Багато подорожуючи лісом, горами, можу сказати, що впорядкованих майданчиків для відпочинку в нас дуже мало. На мою думку, все відбувається стандартно: у лісгоспах зганяють школярів для банального прибирання площадки, таким чином ставиться галочка, що зону відпочинку, мовляв, впорядковано. Гроші ж, виділені на належне облаштування території, просто "списуються".

Турист Богдан також підтверджує, що облаштованих місць для відпочинку в наших лісах вкрай мало: "Часто відпочиваю з друзями на природі, проте натрапити на "офіційні" зони відпочинку довелося всього лічені рази. Зазвичай, вогнище розпалюємо на тому місці, де воно вже горіло. Старанно обкопуємо або ж обкладаємо камінням виділений клаптик землі, щоб вогонь не міг поширюватися. Розумію, що за "несанкціоноване" багаття можемо заплатити штраф, але що залишається робити, якщо на табличку "кемпінг" навіть із компасом та картою натрапити важко?"

До речі, цього року штраф за розведення вогнища у недозволеному місці становитиме від 50 до 170 гривень. Проте про поняття "недозволеності" можна подискутувати, каже ужгородець Микола Яцков, юрист за фахом:

"Усі території, що є в загальному природокористуванні і не є приватною власністю, не обгороджені парканами, вважаються вільними для входу громадян. Тому туди сміливо можна йти гуляти, відпочивати, влаштовувати пікніки. Однак, у разі завдання шкоди природі своїми необережними чи умисними діями (зокрема засмічення, спричинення пожежі тощо), відпочивальникам доведеться відповідати згідно із законодавством".

Головний лісівник області Ігор Фізик пояснює, що через брак фінансування санкціонованих місць для відпочинку та розведення вогнищ наразі справді бракує. Та все ж, за словами начальника управління, вони є в кожному лісгоспі області. Пан Ігор повідомив, що перелік таких відпочинкових зон можна знайти на сайті відомства (щоправда, задача це нелегка, як ми самі пересвідчилися. За 20 хвилин активних пошуків на сайті таку інформацію відшукати так і не вдалося. – Авт.). Та й питання в іншому: невже для того, щоб відпочити на природі, люди повинні шукати дозволене для цього місце мало не за координатами широти та довготи?

Відносно чітка картина щодо місць відпочинку лише поблизу автотрас: вони у нас облаштовані вздовж від кордону неподалік від автомагістралей: поблизу Мукачева, Сваляви, Хуста, Волівця тощо. Що ж стосується лісосмуг, то там ситуація має зазвичай банальне вирішення: відпочивальники і туристи самовільно облаштовують стоянку там, де знаходять більш-менш вільну та не засмічену попередниками галявину.

Микола Яцков, який неодноразово бував у зоні Татр Словаччини, розповідає, що з кемпінгами у сусідів справи значно кращі. "Буквально через кожні 20-30 хвилин ходу вздовж стежок та гірських доріг можна натрапити на облаштоване місце для відпочинку – з лавицями, столом, навісом та смітниками (яких є також багато вздовж шляху і які ніколи не бувають переповнені, бо за цим слідкують відповідні служби). Мені не доводилось бачити, щоб туристи та відпочивальники десь розпалювали несанкціоноване багаття – за цим суворо слідкують інспектори. Але й потреби порушувати правила у людей немає – відстань між кемпінгами – рукою подати. Та й там туристи зазвичай користуються газовими горілками, а не дровами..."

На жаль, із дисципліною у нас не так усе гаразд, як за кілька десятків кілометрів західніше від українського кордону. Цінувати природу навчилися ще далеко не всі співгромадяни. І хоча в більшості активних українських туристів останніми роками рівень екологічної культури значно підвищився (сміття вже зазвичай закопують або й забирають із собою), то у компаній "матрацників" все ще дуже часто діє принцип: не моє – не шкода. Купи свідчень веселих гулянь – целофану і пластику, скляних пляшок з-під пива та горілки – можна побачити і в міських парках, і в приміських лісосмугах, і навіть на вершинах (!) карпатських двотисячників. І це попри проведені масові весняні суботники!

Ігор Фізик пояснює, що лісівники з проблемою забруднення довкілля борються, обладнуючи майданчики для відпочинку смітниками або спеціально викопаними ямами, куди можна скидати непотріб. Решту ж відповідальності чиновник покладає на самих громадян. "У Німеччині, наприклад, ніхто не залишає довкілля брудним після свого перебування. Сміття відпочивальники завжди забирають із собою. Було б непогано, якби наші співвітчизники також переймали закордонну практику", – підсумував начальник лісового управління.

Однак, виглядає так, що відсутність чітких правил природокористування, системи кемпінгів та місць для відпочинку в наших лісах ще довго не сприятиме якісним ментальним змінам у наших співгромадян. Наразі ми і далі продовжуємо відпочивати не цивілізовано, а таким собі "кустарним" способом.

Наталія Тернавська,  фото Миколи ЯЦКОВА

Теги: літо, травень, відпочинок, порушення

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати