Резервів пшениці, що є на Закарпатті, має вистачити до нового врожаю

Гречана криза може повторитися і зі стратегічно важливішим продуктом – хлібом. Уголос говориться про те, що борошно, а з ним і хлібобулочні вироби, мовляв, подорожчають чи й зовсім зникнуть із полиць магазинів. За інформацією "Замку", керівники органів влади на місцях уже отримали вказівку з Києва, відповідно до якої мають усіма способами уникати ажіотажного росту цін на борошно та хліб. Парадоксально, але саме втручання влади у ситуацію на продовольчому ринку може призвести до проблем, яких поки що немає.

У нашій області перші чутки про можливий дефіцит борошна майже співпали з оприлюдненням інформації про те, що на двох підприємствах Держкомрезерву – Іршавському та Батівському комбінатах хлібопродуктів (далі – КХП) – пшениця вражена довгоносиком. Зрозуміло, перша думка, яка виникає в такій ситуації: з чого ж молотимуть борошно для наших пекарень?

Законодавство передбачає спосіб вирішення подібних проблем. Навіть за стабільної ситуації (не кажучи вже про екстрені випадки) здійснюється так звана інтервенція – пшеницю з державних засіків мелють і продають хлібопекарням. Це може робити або Аграрний фонд, або Держкомрезерв. Для Закарпаття в нинішній ситуації другий варіант неприйнятний. По-перше, хліб із довгоносиками ні пекти, ні їсти ніхто не буде. А по-друге, керівництво Держкомрезерву останні кілька років просто ігнорує потреби Закарпаття у продовольчому зерні і навіть ініціювало банкрутство свого ж підприємства – ДП "Батівський КХП". Залишається лише один вихід – резерви Аграрного фонду.

Начальник головного управління агропромислового розвитку ОДА Іван Паук запевнив "Замок", що пшениці в області достатньо. За його словами, на складах КХП "Берегівський" зберігається близько 8 тисяч тонн зерна. Крім того, керівництво Аграрного фонду обіцяє найближчим часом перемістити на Закарпаття ще кілька тисяч резервних тонн. Зважаючи на те, що квотою Аграрного фонду закарпатським хлібопекарям щомісяця виділяється 800 тонн пшениці, згаданих запасів має вистачити до нового врожаю.

"Якщо не виникне якихось форс-мажорних обставин, на ринку борошна не буде ніякого ажіотажу, – каже Іван Паук. – З досвіду можу сказати, що квота, доведена Аграрним фондом, є більш ніж достатньою для закарпатських хлібопекарських підприємств. Вона навіть повністю не використовується. Наприклад, у грудні минулого року наші хлібопекарні захотіли купити лише 30% від того обсягу, який ми запропонували. Причому ціна борошна вищого ґатунку без тарування становила 2008 гривень за тонну, в той час як в оптовиків вона доходила до 2500 гривень".

Зараз аграрні чиновники готуються до наступної інтервенції: укладають тристоронні угоди між хлібопекарнями, Аграрним фондом та обласною державною адміністрацією. Поки що невідомо, за якими цінами здійснюватиметься забезпечення борошном цього року. Квота, проте, залишилася незмінною – 800 тонн для області. До речі, хлібопекарням ставиться єдина умова: борошно з резервів Аграрного фонду має використовуватися винятково для випікання хліба масових сортів.
За словами Івана Паука, найімовірніше, що ринок остаточно заспокоїться і ціни стабілізуються в кінці березня – на початку квітня, коли стануть відомі прогнози врожаю озимих культур. Поки що передбачення непогані. Якщо ж борошно найближчим часом і почне дорожчати, каже Іван Федорович, то не через дефіцит, а з об'єктивних причин. Зокрема, через підвищення цін на паливно-мастильні матеріали й електроенергію, зростання зарплат та решти складових, що "сидять" у вартості продукції.

"Можу ще раз запевнити: дефіциту пшениці поки що нема ні в Україні загалом, ні в нашій області зокрема, – каже Іван Паук. – Маємо достатньо ресурсу для інтервенцій, тож не бачу підстав лякатися завтрашнього дня. Проблема може виникнути лиш у тому випадку, якщо на ціну борошна почнуть впливати адміністративним методом. От, наприклад, чому зараз немає гречки? Тому що стали адміністративно обмежувати її вартість, у ручному режимі занижувати ціну. А ніхто – ні виробники, ні оптові постачальники, ні роздрібна торгівля – не буде працювати без прибутків".

Іншими словами, коли йти за логікою Івана Паука, хлібна криза може виникнути лише в одному випадку: якщо на комбінаті хлібопродуктів, умовно кажучи, відпускна ціна буде 2.50 грн за кілограм борошна, а держава вирішить втрутитися і скаже: не маєте права продавати дорожче, ніж два сорок. Тоді, щоб не працювати у збиток, всі припинять відпуск і галузь зупиниться. У нас буде зерно, буде борошно, але через недолуге державне управління не буде ні виробників, ні продавців. Ні хліба...

Ярослав СВІТЛИК

Теги: хліб, врожай, пшениця, врожай

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати