Брустурянці живуть мріями про відремонтовані дороги та розвиток туризму

Паводок: населення захищене тимчасово

Звичайно, газдувати в гірському населеному пункті нині непросто. А тут іще грудневий паводок додав клопотів. Найбільше постраждав присілок Яблуниця з населенням близько тисячі мешканців, який взагалі був ізольований від цивілізації.

Активно взялися до справи депутати районної ради Василь Золотарь та Дмитро Чуса, які винайняли спецтехніку. До п'яти днів дорогу до Яблуниці було тимчасово відбудовано, – згадує сільський голова Михайло Фіцай.

Не менше  шкоди повінь завдала і присілку Прочка. Тут взагалі не було проїзду до 17 дворогосподарств, навіть спецтехнікою. Оскільки питання треба було вирішити терміново, то районна рада виділила 30 тисяч гривень на паливо. Частину надали Брустурянському ДЛМГ, тож роботи були виконані вчасно і навіть без оплати. Зробили більше – близько 2 км шляху. Дорогу підняли і зміцнили кам'яними брилами.  Мешканці  задоволені. Однак питання про оплату робіт і досі не вирішене.

Гостро стояла проблема захисту населення, – згадує Михайло Михайлович. – Деякі будинки на вулицях Полонинській та Заводській були зруйновані, лопухівчани зазнали значних збитків. Однак голова РДА Михайло Шелевер прийняв рішення направити техніку, тож загрозу ліквідували. Бульдозером провели розчистку русла ріки Яблуниця. Це дало змогу бодай тимчасово захистити людей від можливих наслідків підняття рівня води та льодоходу. Залишилось виконати бульдозерні роботи із захисту підмитих будинків на вулицях Полонинська, Заріка. Однак, через морози їх призупинено.

На випадок надзвичайної ситуації плануємо закупити бензопомпу для гасіння пожеж та відкачування води, бензиновий генератор, мішки, троси, паливо, – каже сільський бирів, – аби зустріти стихію у всеозброєнні.

Бюджет  сформовано, однак  без субвенції  не обійтись

Зі слів Михайла  Фіцая, за підсумками минулого року бюджет села вдалося навіть перевиконати на 15% – за рахунок сплати податків підприємцями. А от у цьогорічному – коштів не вистачить на фінансування навчальних закладів та управління. Якщо конкретніше, то для потреб НВК "Яблуниця" бракує близько 205 тисяч гривень, яслам-садку "Ромашка" та управлінню – по 136 тисяч.

А ще ж на закупівлю дров не закладено жодної копійки при потребі у 20 тисяч гривень, – каже сільський голова. – Сподіваємось, кошти будуть надані за субвенцією.

Сесією сільської ради прийнято  програми соціального захисту населення (передбачено 10 тисяч гривень), благоустрою площі перед Будинком культури, облаштування дитячих ігрових майданчиків у НВК "Яблуниця" та ДНЗ "Ромашка", допомоги релігійним громадам. У межах останньої будуть виділятися кошти на закупівлю оздоблювальної плитки для облаштування дороги до православного храму Лопухова, котрий 7 липня відзначатиме 70-ліття.

Заплановано також закінчити роботи з благоустрою кладовищ – діючого, колишнього (по вулиці Калініна) та огородити цвинтар біля православної церкви.

Сільська  влада має намір завершити облаштування площі перед адмінбудинком сільської ради, а також роботи з освітлення вулиць Полонинської, Лісної та Борканюка.
Цікаво, що вже  прийнято програму підтримки проведення гастрономічного фестивалю

"Брустурянська смаженина", покликаного популяризувати не тільки улюблену страву горян, а й місцеві традиції та ремесла – бондарське, вівчарське, ткання, бісероплетіння тощо.
Цей фестиваль відбудеться у рамках Дня села, котре вже три роки поспіль відзначали у вересні. Дату переносимо на 14 серпня  з огляду на те, що більшість відпусток припадає саме на цей місяць, – пояснює Михайло Михайлович. 

"Зелений" туризм: були б дороги

Проведення  подібних фестивалів могло б бути лише плюсом для розвитку сільського туризму  в Лопухові. Але, як констатує пан Фіцай, наразі в селі нема жодної приватної садиби, де могли б розташувати туристів. Однак перспектива є. Багато надій покладають горяни на "Концепцію генерального плану розвитку туристично-рекреаційних  комплексів на території Усть-Чорнянської селищної ради та прилеглих сільських рад – Лопухівської, Руськомокрянської та Краснянської Тячівського району", затвердженої сесією районної ради. Багато туристичних маршрутів проходить саме через Брустури – на Драгобрат, Чорну Тису, Перевал Легіонерів. Потрібен підйомник для занять гірськолижним спортом. В цьому питанні сільська влада сподівається на підтримку з боку держави та приватних інвесторів.

Щодо шляхів, то вони давно вже стали "притчею во язицех". На балансі сільради – небагато-немало 24 км комунальних доріг. Після повені 2008 року на відновлення шляху Усть-Чорна-Лопухів-Купинець не було виділено жодної копійки, відтак у 2010 році хоч і виділили близько 6 мільйонів гривень, однак цього не вистачило на підпірні стінки. А без них дорога знову у зоні ризику.

Ліс годує

Поки на розвиток туризму можна лише сподіватись, горян годує, в основному, ліс. Понад 250 мешканців зайняті на Брустурянському ДЛМГ. Це наразі одне із кращих в області підприємств галузі лісництва – і щодо рівня заробітної плати (зараз, у середньому, складає близько 2 тисяч гривень), і за рівнем сплати податків до бюджету. Ще стільки ж лопухівчан працюють у приватних фірмах, котрі займаються  деревообробкою, – а це 5 ТОВ  та 20 приватних підприємців.

На жаль, сільське господарство, котре минулими роками годувало брустурян, переживає не найкращі часи. Кількість худоби на обійстях з кожним роком зменшується. Хоча є ще ентузіасти, котрі, незважаючи на всі негаразди, залишаються вірними дідівській справі. Це вівчарі Костяк та Бурса, котрі утримують по сотні голів овець.

– Важливо продовжувати фермерські традиції гірського краю, адже це теж може привабити туристів, – упевнений Михайло Фіцай.

Влітку горяни заробляють на дарах лісу – грибах, ягодах. Збиральництво стає сімейним бізнесом і дає непогані прибутки. Діти заробляють на одяг, мобільні телефони...

До  школи – з острахом

Іще одне болюче питання для села – школа, котру  визнали аварійною.

– Будували її у 60-х роках минулого століття. Близько трьох років вона простояла  відкритою, і дерев'яне перекриття набрало багато води. Це з часом призвело до того, що стеля між першим і другим поверхами – в аварійному стані. Про це знали ще в радянські часи, а минулоріч підтвердила і державна комісія, – розповідає директор Лопухівської ЗОШ І-ІІІ ст. Світлана Фіцай.

У цьогорічній програмі соціально-економічного розвитку району закладено 5 мільйонів гривень на реконструкцію навчального закладу, однак чи будуть вони виділені – покаже час. Але якщо за рік-два ситуацію не вдасться змінити, наслідки можуть бути трагічними. А школярів з кожним роком більшає, бо до села все частіше навідується лелека.

Лопухівських жінок не лякають місцеві труднощі, тож немало в селі багатодітних сімей. Причому у більш, ніж десятьох, виховуються понад десять дітей. До прикладу, сім'я Фабрицій виховала 15 дітей, Шобей – 13, у інших Фабріціїв нещодавно народилася 12-те немовля.   До речі, сім'ї Шобей нещодавно пощастило – за кошти фонду Ріната Ахметова їй придбали будинок, а оселю Фабріціїв капітально відремонтували.

Ось так і  живуть лопухівчани –  мріють про кращі часи і все-таки вірять, що влада не залишить їх наодинці з труднощами.

Наталія МАДЖАРА, Тячів
 

Теги: брустурянці, зелений туризм, бюджет, село, дороги

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати