За останні 10 років дві найбільші закарпатські бібліотеки ожили і навіть модернізувалися

Сьогодні  популярність бібліотек серед люби-телів  почитати мала би зростати із суто прагматичних міркувань. Книжка стає все дорожчою. Не кожен може дозволити собі купити друковану працю за 90-100 грн. Також не всі призвичаїлися до книжок в електронному вигляді. Поки що людям усе ж таки хочеться потримати в руках реальний томик, а не сидіти перед комп'ютером чи за електронною читалкою. Ми вирішили з'ясувати, чим сьогодні можуть зацікавити читачів дві найбільші книгозбірні краю.

Бібліотеки  пережили різні часи. Засилля партійної  літератури (куди ж без 55 томів творів Леніна). Важкі 90-ті, коли людям було не до походів за книгами. Тоді цим  закладам було сутужно. Зараз дві найбільші обласні бібліотеки ожили, відремонтувалися і модернізувалися. І вже вчаться заробляти гроші.

Найбільшою  академічною і цікавою за наповненням  і різними рідкісними виданнями  є наукова бібліотека УжНУ, любовно  названа студентами "кремлівкою". Ще в 1945 році, коли її створили, вона ввібрала усі фонди колишньої єпископської бібліотеки. Також у свій час книгозбірня отримала частину "добра" із Мукачівського жіночого монастиря. Крім того, поповнювалася завдяки подарункам від приватних осіб. Але закарпатській молодій науці тоді була потрібна нова література. Допомогли в цьому інші вузи. Наукова і навчальна література надходила з Московського, Ленінградського, Харківського, Львівського університетів і майже з усіх республік Радянського Союзу. І вже в 1946 році з початком занять в університеті у книжковому фонді налічувалося більше 43 тисяч радянських книг.

Тож, якщо вам потрібно книжку, яка видавалася на території РСРС російською мовою  до 1991 року – гайда в університетську  бібліотеку, тут отримували обов'язковий примірник кожної книги.

Якщо  ж ви більше цікавитеся старовиною, то звертайтеся у відділ рукописів  та стародруків, де можна знайти вже  геть унікальні видання. Тут у  фондах є навіть  інкунабули (першодруки), які друкувалися на території Європи з 1047 до 1500 року латиною. Є видання, опубліковані у Парижі, Стразбурзі, Нюрнберзі, Венеції. Ці книги сьогодні зібрані в самостійну колекцію у фонді відділу, яка нараховує 24 інкунабули. Серед них твори Цицерона, Овідія, Клавдія Птоломея, Іоанна Златоуста, Августина, Григорія Великого.

Також у цьому відділі можна побачити книги з автографами та дарчими  написами Духновича, Кралицького, Драгоманова, Головацького. Одна тільки  колекція книг із автографами Олександра Духновича  нараховує близько 80 видань. Ще з цікавого слід відзначити рукопис iсторика Михайла Лучкая "Iсторiя карпатських русинiв" латиною. Має книгозбірня і велику колекцію палеотипiв (друкованих книг першої половини ХVI столiття). Серед них, наприклад, "Острозька бiблiя", надрукована Iваном Федоровим у 1581 роцi, та одна з найдавнiших рукописних книг Закарпаття "Мiнея", написана у 1556 році.

Серед старих видань зберігається і колекція календарів і місяцесловів, включаючи  й найперші, які уклав О.Духнович. Матеріали, що стосуються діяльності культурно-освітніх товариств "Просвіта", "Общества им. А.Духновича" в 20-30-і роки: звіти з діяльності цих товариств, календарі, науковий збірник товариства "Просвіта" (1922-1938 рр.).

Тож і для тих, хто займається наукою, і просто для спраглих знань наукова бібліотека УжНУ – це справжній клондайк. Єдиний період, коли надходження до книгозбірні суттєво зменшилися через мізерне фінансування – це середина 90-их років. Якщо до цього часу бібліотека отримувала до 40 тисяч книг щороку, то в 1995 році надійшло всього-на-всього близько 9000 примірників. Тоді у "кремлівці" навіть проводили палітурні роботи, а взимку було важко висидіти в читальному залі через холоднечу.

Проте зараз бібліотека майже повністю ожила, обслуговує щороку 12 тисяч користувачів. Незабаром закінчиться переселення книгозбірні до новозбудованого корпусу на БАМі, де врешті-решт можна буде "просторо" розмістити усі бібліотечні фонди.

 А от друга за обсягом фондів після  "кремлівки" центральна книгозбірня  області, Закарпатська універсальна бібліотека, вже повністю оновила свій імідж. Гарний ремонт, нові стелажі, відремонтований фасад. Завсідники бібліотеки знають, що не так давно зі стелі замалим не сипалася штукатурка, а в підвалах книгосховища фонди мало не з'їла пліснява від вологості. Цієї проблеми так до кінця і не вдалося позбутися. Працівникам доводилося власними зусиллями рятувати книжки. Намагалися заробляти, навіть здаючи у прокат касети з відеофільмами та різноманітні музичні альбоми на аудіокасетах.

Наразі  бібліотека може похвалитися тим, що постійно оновлює базу довідкової та навчальної літератури. Тобто, якщо вам потрібно знайти якийсь свіжовиданий словник чи підручник, цілком імовірно, що натрапите на нього в обласній бібліотеці. Така ж ситуація із сучасними художніми виданнями: є тут навіть фентезі чи "дамські" романи. Бібліотека також непогано забезпечена періодичними виданнями – як сучасними, так і радянського періоду.

Але книгозбірня може похизуватися не тільки сучасною літературою. Тут є майже 1,5 тисячі примірників старовинних оригінальних, факсимільних, репринтних, рукописних, подарункових видань і документів у незвичайних оправах. Надзвичайно цікава і колекція книжок-маляток, найменша з яких завбільшки з сірникову коробочку. А для любителів мистецтва представлена колекція альбомів – репродукцій форматом до 54 см заввишки. Частина цього фонду вже увійшла до Державного реєстру національного культурного надбання України.

Для тих, хто цікавиться Закарпаттям, у  краєзнавчому відділі один із найповніших  фондів на цю тему – альбоми, збірники нот, книги – всього близько 22 тис. документів.

 На  сьогоднішній день ЗОУНБ обслуговує понад 20 тисяч читачів. У фондах бібліотеки – півмільйона примірників видань 18 мовами світу. У книгозбірні вже  працюють над електронним каталогом, аби спростити та систематизувати пошук потрібної книги. Ба більше, сьогодні навіть можна на сайті бібліотеки отримати онлайн-консультацію працівників із приводу потрібної літератури чи документів.

Зараз майже кожна бібліотека завдяки  різноманітним грантам надає  своїм користувачам можливість попрацювати в мережі Інтернет. А ще проводить вечори, виставки, навіть створює клуби. Наприклад, в Ужгородській міській бібліотеці можна приєднатися до клубу за інтересами "Гармонія", а в обласній – записатися на курси англійської та дізнатися більше про США.

Тож зараз можна говорити про те, що бібліотеки пережили найскладніший  період. Вони намагаються йти в  ногу з часом, пропонувати своїм  читачам не стільки і не тільки літературу, а дозвілля і навчання. Повертають собі славу культурних, мистецьких та наукових центрів краю.

Лариса  Романюк, ЗІА "Простір"
 

Теги: бібліотека, модернізація, Інтернет, книги, література

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати