Ужгородці обіграли міську владу

"Битву" за басейн "Спартак" виграли... ужгородці. З  таємного і скандального аукціону, на якому міська влада Ужгорода продавала  залишки знищеної його чаші, переможцем вийшла голова правління регіонального відділення Українського союзу промисловців і підприємців (РВ УСПП) Маргарита Мощак.  Хоча ця перемога коштувала... 5 мільйонів 239 тисяч!

"В  Ужгороді добре пам’ятають часи, коли можна було плавати в басейні  і влітку, і  взимку. Він побудований за кошти громади міста вже давно, вистояв кілька змін влади і працював до того часу, поки комусь не захотілося його загребти під себе", – розповіла журналістам учасниця мітингу під стінами мерії у день проведення аукціону, 17 травня, ужгородка Тамара Синявська. Вона та близько півсотні небайдужих стояли з плакатами "Ратушняк продає здоров’я наших дітей", "Ратушняк, поверни громаді басейн", "Ужгородські депутати – мародери".

Відомий ватерполіст, нині викладач Ужгородського  національного університету Геннадій Мордвінцев – тренер команди з водного поло, яка на республіканських, всесоюзних і міжнародних змаганнях здобувала неабиякі результати. "Не лише моя юність, а все життя, вся моя основна діяльність пов’язана зі спортом, зокрема з плаванням. Кращі роки віддані роботі в басейні, водному поло, дітям. Тепер усе знищено, всі зусилля, всі досягнення пішли нанівець. Ми не бачимо можливості реанімувати басейн, тому прийшли просити міську владу не знищувати його", – каже Мордвінцев. За його словами, ужгородці вже втратили мінімум два покоління – нинішні школярі, студенти, молодь не просто не вміють плавати, а й фізично ослаблені, кволі, часто хворіють, адже позбавлені можливості водного оздоровлення, загартовування, а, як відомо, плавання тренує всі групи м’язів. Відсутність в Ужгороді басейну призвела і до особистих проблем у його родині – син, який із перших занять плаванням показував хороший потенціал, уже десять років, з 13-річного віку, змушений навчатися і тренуватися за кордоном, зокрема  в угорському місті Дебрецен, є кандидатом до збірної України з плавання, готується до Олімпіади в Лондоні, яка відбудеться у 2012 році.

Ужгородська влада не зважала на мешканців  міста, які протестували під її вікнами, ніхто до людей не вийшов. Навіть журналістам відмовили бути присутніми під час проведення аукціону: "Можете сидіти, але залишайте техніку, камери, диктофони, телефони де хочете, і лише тоді вас впустять", – сказав начальник майнового департаменту міста Володимир Мартин.

Якби  можна було виміряти "ауру" під час проведення аукціону, очевидно, прилади б  зашкалювали – ставки росли як на дріжджах. РВ УСПП, яке об’єднує підприємців, протистояли дві фізичні особи, які, вочевидь, грали ролі "підставних качок". Сподіваємося, податківці зацікавляться, чи відповідають їхні декларації сумам, до яких вони піднімали ставки, а отже й готові були заплатити.
 
По  закінченні аукціону Маргарита Мощак поділилася враженнями:

– Зрозуміло, що сума значна і її важко  буде зібрати. Але це не головне –  виконано першочергове завдання: ми не дали вкрасти у мешканців Ужгорода басейн і парк Горького.
  Як  відбувався аукціон? А ви й самі могли  бачити: було прекрасно зрозуміло, що тим покупцям, котрі брали участь у торгах, чаша басейну абсолютно  не потрібна – "купуючи" її, вони переслідували зовсім іншу мету. І це доводила сама організація аукціону: він проводився в напівтаємному режимі, нас не хотіли реєструвати...

– Яка перспектива? Що далі?

 – Будемо збирати гроші. Паралельно готуємо  питання до прокуратури: яким чином  два роки тому єдиний майновий спортивний комплекс басейну "Спартак" було розділено та продано частинами – окремо роздягальні, душові, окремо вже зараз чашу. Це все однозначно незаконно. Куди дивилися правоохоронці? Сподіваюся, що зараз усі ці питання вирішуватимуться, переглядатимуться, можливо, навіть будуть скасовані попередні аукціони.

Гадаю, в даному питанні зрозуміло ще одне: громада міста сама викуповує  в себе басейн. Це абсурд, але чомусь міська влада цього не усвідомлює. Але ужгородці добре розуміють: якщо басейн буде приватний, якщо заняття коштуватимуть 40 гривень за годину, як у комерційних закладах, ніколи ужгородські дітлахи не зможуть у ньому плавати, займатися спортом, готуватися до змагань. Мене, до речі, з цього приводу дуже вразила позиція одного з міських очільників. Я запитала його, де ж плавати дітям? А він відповів: "А хіба мене це цікавить? У моєму будинку басейн є!" Проте ми переймаємося тим, аби басейн був у кожного ужгородського школяра, щоб наша ватерпольна команда і далі вважалася однією з кращих в Україні. І в цьому мене підтримують багато людей, моя родина, друзі, підприємці міста, я переконана – на моєму боці всі ужгородці. Важко тільки у плані моральному, бо доводиться боротися з чиновництвом, лицемірством, театром абсурду.
 
Після аукціону керівник департаменту міського майна Ужгорода Віктор Мартин розповів, що дуже задоволений результатами, і всі кошти буде спрямовано на житлово-комунальні потреби Ужгорода. Осідлавши улюбленого коника, Віктор Іванович довго розповідав, що треба до початку опалювального сезону задіяти ще 18 котелень і допомогти малозабезпеченим, соціально незахищеним, які все ще не можуть обладнати своє житло системами індивідуального опалення, аби зробити Ужгород повністю незалежним від централізованого теплопостачання, треба ремонтувати дороги, тротуари, проводити озеленення.
 
Що  ж, це дуже потрібно, але де можна  побачити результат вкладених коштів з інших аукціонів, адже нинішня  міська влада може "похвалитися"  вже чималим списком проданих об’єктів, будівель і територій. Чи скажуть своє слово правоохоронці?

Іван Попович

Теги: басейн, Спартак, Ратушняк, аукціон

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати