Кардинальні зміни диктували реалії, адже багатьом жителям Ужгородського району незручно добиратися до Чопа у районну поліклініку. Більшість сіл не мають прямого транспортного сполучення з цим містечком, тому людям з Оноківців, Оріховиці, Невицького, Кам’яниці спочатку доводилося їхати до обласного центру, робити пересадку, а відтак уже добиратися до Чопа. Це забирало багато часу та чимало грошей.
Зваживши усе це, обласна комісія, яка працювала над оптимізацією мережі медичних закладів, пропонувала створити територіальне медичне об’єднання, де б надавалися послуги мешканцям і району, і міста. Одним зі шляхів мало бути поєднання кадрового потенціалу та фінансів, щоб районна та міська лікарні діяли у межах єдиної структури. Як, до прикладу, це вже багато років діє на Мукачівщині.
Проте, поки одні розробляли модель, інші поспіхом втілили її по-своєму: рішенням керівництва міста й області в Ужгородській міській поліклініці № 2, що на вул. П. Комуни, 2, розмістили кабінети районної поліклініки. У грудні минулого року району в оренду віддали третій поверх шкірно-венеричного диспансеру. А згодом – ще частину приміщень на першому поверсі, де були кабінети другої поліклініки. І хоч районних та міських медиків поселили в одній будівлі, проте ефективного об’єднання за моделлю, яку пропонувала комісія, не провели. Наразі, як зазначив начальник райуправління охорони здоров’я Олег Голуб, медичні установи функціонують окремо одна від одної.
Приклалися до цієї реформи міський голова Віктор Погорелов та очільник області Олександр Ледида. Представники влади обіцяли, що упродовж півроку весь корпус Ужгородської міської поліклініки № 2 відремонтують та приведуть до ладу прилеглу територію. Запевняли: усе робиться для людей, а не заради задоволення чиїхось амбіцій.
Те, що частину приміщень від міської поліклініки забрали для облаштування районної, викликало занепокоєння ужгородців. Близько тисячі людей підписалися проти чергової ініціативи обласної та міської влади передати частину приміщень будівлі поліклініки № 2.
Як відзначали у своєму листі до керівництва міста й області активісти, їхні побоювання небезпідставні: за останні 10 років від будівлі, яку зводили для обслуговування мешканців вул. Гагаріна, мікрорайонів Радванка, Дравці та Горяни, відкраяли половину споруди для обласного шкірвендиспансеру та частину першого поверху для обласного наркодиспансеру. Нині ж чекають найгіршого – бояться, що невдовзі поліклініка буде обслуговувати виключно мешканців Ужгородського району, а городянам доведеться півміста долати, аби обстежуватися у поліклініці на БАМі.
Самі мешканці прилеглих сіл Ужгородського району вітають створення поліклініки в Ужгороді – зараз їм набагато легше діставатися до лікарів. Проте, кажуть, хоч нині фахівці усіх необхідних спеціальностей приймають жителів району в Ужгороді, процедурні кабінети наразі залишилися в чопському поліклінічному відділенні. У Чопі та Середньому залишилися й ліжка стаціонару. Відтак через недолуге реформування хворі й далі змушені «бігати» районом.
Олександр Леонов