У Свиднику пройшло 58-е Свято культури русинів-українців Словаччини (ФОТО)

На відміну від кількох попередніх Свят культури русинів-українців Словаччини, 58-е проходило при спекотній сонячній погоді – 15-17 червня ц. р.

У Свиднику пройшло 58-е Свято культури русинів-українців Словаччини (ФОТО)

Воно, як і попередні, розпочалося у п’ятницю до полудня малюванням на асфальті, школою народного танцю та бесідою з українськими письменниками, яку вів голова Спілки українських письменників Словаччини, прозаїк  Іван Яцканин. Ілля Галайда розповів про свою поетичну і перекладацьку творчість, а директор ужгородського видавництва "TIMPANI" Ярослав Федишин – про перспективні видавничі справи..

По обіді у СНМ – Музеї української культури було відкриття виставки картин Володимира Провчі „Україна в серці хорватського русина”, а після неї – урочиста академія, присвячена 100-річчю з дня народження двох визначних діячів музичної культури – Юрія Костюка та Віта Неєдлого. Ім’я першого на Пряшівщині загальновідоме, бо він, будучи співзасновником Піддуклянського українського народного ансамблю та завідуючим кафедрою музичного виховання, виховав цілу генерацію любителів фольклору та професіональних митців. Деякі з них (В. Любимов, А. Галечка, М. Мачошко, А. Басала, І. Крета) поділилися спогадами про Ю. Костюка, а четверо колишніх членів ПУНА під супроводом на акордеоні Ігоря Крети заспівали десять народних пісень в його обробках. Це було чудове збагачення програми академії. Три пісні русинів Сербії та Хорватії, записаних Ю. Костюком в середині 30-х років, заспівав В. Провчі, а проф. Ганна Карась з Івано-Франківська (дослідниця творчості Ю. Костюка) проспівала народну колядку.

Автор цієї статті виголосив доповідь про чеського музиканта Віта Неєдлого, засновника військового ансамблю Чехословацького армійського корпусу в СРСР, з яким він пройшов бойовий шлях від Новохоперська до Дуклянського перевалу. В селі Ладомирова біля Свидника він, будучи важко хворим, диригував останній свій концерт, після якого його відвезли у військову лікарню корпусу в Кросні, а звідти – в інфекційну лікарню Червоної Армії в Кросцієнку, де він 2 січня 1945 року умер від тифу, запалення легенів та ангіни. Ряд положень своєї доповіді М.Мушинка ілюстрував документами з архіву Віта Нєдлого, що знаходиться у спадщині його батька Зденька Неєдлого в Інституті Т. Ґ. Масарика в Празі.

Суботня програма Свята розпочалась о 16-й годині концертом „Від Різдва по Великдень” в скансені Музею української культури. В програмі виступили фольклорні колективи із Торисок, Тихого Потока, Словінок, Стащина, Руської Поруби, Ублі, Курова, „Карпатянин” із Пряшева та „Маковиця” зі Свидника. Кожний колектив виконав інший обряд цього замово-весняного циклу на подвір’ях окремих хат скансену. Програма закінчилася обрядом посвячення паски біля дерев’яної церкви. Кожен колектив приніс туди кошик із „свячениною” (хліб-паска, колачі, писанки, масло, сир, жовта грудка, солонина, шовдра, горілка), яку під звуки церковних дзвонів та піснеспіву „Христос воскресе із мертвих” посвятив священик  о. прот. Ян Сович. Обряд закінчився великодньою гостиною перед корчмою. Посвяченими продуктами гостилися не лише члени фольклорних груп, але й глядачі. Була це найкраща програма Свята. Все тут було оригінальним. Спів, танець, музика, проповідь священика, продукти в кошиках –  все було автентичним. Виконавці вжилися до своїх ролей максимально. Велика шкода, що глядачів було малувато. Зате кожен звичай знімали телекамери із України, Польщі та трьох телестудій Словаччини. Можна сподіватися, що хоча б найцікавіші моменти цієї понад двохгодинної програми побачать сотні тисяч телеглядачів.

Натомість вечірня програма проходила у майже заповненому амфітеатрі. Відкрив її приматор Свидника Ян Голодняк. Серед глядачів були гості – голова Пряшівського самоврядного краю Петро Худик,  почесний консул України у Воронові-на-Топлі Станіслав Обіцький та закордонні гості. Сотні глядачів поза амфітеатром мали змогу стежити за програмою посередництвом великорозмірного екрану. А дивитися було на що.

В першій частині програми, названій „До саду дівчата, до саду”,  виступили дитячі колективи з хороводами та народними грами. Найкращими були „Маковичка” із Свидника та „Сердечко” із Пряшева. Вони полонили глядачів масовістю та дитячою безпосередністю.

В другій частині „Над Свидником ясно…” виступили домашні колективи дорослих та колективи з-за кордону. Колектив „Козачата” з міста Майкоп Адигейської Автономної Республіки  Російської Федерації зачарував публіку оригінальністю козацьких пісень та танців. Колектив „Білогір’я” з міста Білогірськ, що в Криму, представився стилізованими танцями. Оригінальний фольклор показали „руснацькі” колективи Культурно-художніх товариств „Петро Кузм’як” з Нового Орахова в Сербії  та „Яким Гарди” з Петрівців і „Осиф Костельник” із Вуковару в Хорватії.

В заключній програмі виступив новозаснований шестичленний студентський музично-співацький колектив „Русин Чендеш Орхестра” з колишнього руського села Тельґарт Бансько-Бистрицького краю. В його виконанні прозвучала серія популярних наших народних пісень,  а далі шариські та загальноукраїнські пісні в модерній художній обробці з елементами джазу та фольку.

Недільна програма розпочалася покладанням вінків до пам’ятника полеглим героям Першого Чехословацького корпусу в СРСР і на могилу Віта Неєдлого на Дуклянському перевалі та до пам’ятників генералу Людвіку Свободі та воїнам Червоної Армії у Свиднику.

Післяобідню програму 58-го Свята урочисто відкрив голова  ЦР СРУСР Петро Сокол. У неділю на Святі були присутні депутати Національної Ради СР Вільям Новотний, Микола Крайкович, депутати Пряшівського самоврядного краю Мілан Цоцуля і Петер Піліп, приматор Свидника Ян Голодняк. Присутніми були  начальник управління культури Закарпатської обласної державної адміністрації Юрій Глеба, делегація Союзу русинів українців Воєводини на чолі  Велемиром Паплацком, делегація Об’єднання лемків у Польщі на чолі з головою Степаном Гладиком,  депутат парламенту Сербії Олена Папуга, голова  київського товариства «Лемківщина» Михайло Мацієвський, якому Петро Сокол вручив лист-подяку за фінансову підтримку газети «Нове життя». Генеральний консул України в Пряшеві Ольга Бенч зачитала вітання міністра культури України Михайла Кулиняка глядачам Свята.

В першій частині виступили декотрі учасники програми „Від Різдва до Великодня”. Тут їхні програми не були розбиті на окремі „блоки” (як в музеї народної архітектури), а становили одне замкнене ціле.

Друга частина належала гостювальним колективам. Крім згадуваних вже закордонних ансамблів із України, Росії, Сербії та Хорватії, виступали дві „Поляни” – з Орябини та Кошиць, „Земплин” з Михайлівців та „Борієвка” з Кошиць

У словацьких колективів переважали пісні, танці та музика русинів-українців нашого регіону.

Програму завершив 50-членний професіональний Піддуклянський художній народний ансамбль з Пряшева (керівник В. Марушин). Коронним номером їхньої віртуозної програми був український танець „Гопак”, виконаний в неймовірно швидкому темпі і повний нових фігур, які глядачі нагороджували бурхливими оплесками. На їх бажання ансамбль повторив заключну частину „Гопака”.

58-е Свято культури русинів-українців Словаччини переконливо довело, що фольклор нашої національної меншини й далі успішно розвивається. Певним недоліком можна вважати малу кількість глядачів у фольклорній програмі в скансені та недільній програмі в амфітеатрі. Вперше за всю історію фестивалю, напевно через фінансові причини,  не було підготовано друковану програмку. Добре справилися з своїми завданнями сценарист і режисер програм Петро Беґені та конферансьє Степан Гій.

Наближається ювілейне 60-те Свято. Організатором слід подумати, як усунути ці недоліки. Без більшої фінансової допомоги збоку державних органів навряд чи вдасться рушити справу з місця.

Микола Мушинка. Фото Мирослава Ілюка та Яна Тільняка

 

Молоді і дорослим однаково було втішно  на сцені 58 Свята культури русинів-українців Словаччини. Заключна сцена суботньої програми «Над Свидником ясно…»

Паски  під звуки церковних дзвонів та піснеспіву „Христос воскресе із мертвих”  біля дерев’яної церкви в скансені посвятив священик о. прот. Ян Сович

Серед гостей Свята був голова Пряшівського самоврядного краю Петро Худик

4. Покуштуйте, паночку, нашу свяченину…

«Христос воскрес» – свідок присутності нашої предковічної азбуки на теренах Словаччини

Недільна програма «Перлини, в серці народжені…»

Колектив „Білогір’я” з міста Білогірськ (Автономна Республіка Крим)

Фольклорний колектив «Курівчан» з Курова Бардіївського округу показав в скансені звичай «Пущання»

Коронним номером  віртуозної програми Піддуклянського художного народного ансамблю з Пряшева був український танець „Гопак”

Народні пісні в обробці Юрія Костюка  виконали  співачки, члени  колишнього Піддуклянського українського народного ансамблю (зліва) Марія Грабовська, Анна Басала, Анна Барна та Марія Мачошко. (Урочиста академія з нагоди 100-річчя з дня народження Юрія Костюка та Віта Неєдлого)

Микола Мушинка на Святі у Свиднику в народному строї, успадкованому від діда

Учасники бесіди з письменниками поклали квіти до пам’ятника  будителю Олександрові Павловичу у Свиднику. На фото (зліва): поет  Ілля Галайда, прозаїк Іван Яцканин, голова Центральної ради СРУСР Петро Сокол,  директор ужгородського видавництва "TIMPANI" Ярослав Федишин з дружиною Оленою,  директор Піддуклянської бібліотеки у Свиднику Каміл Бенько, редактор українських передач Словацького радіо Людмила Ґар’янська,  прозаїк Надія Вархол

 

Українці Словаччини, Закарпаття онлайн.Спецпроекти
21 червня 2012р.

Теги: русин, фольклор,

Коментарі

Нересницькый 2012-06-22 / 19:19:28

Хамство і тролінг. Коментар видалено. Адмін

Аноним 2012-06-22 / 19:02:50
Корятович 2012-06-22 / 18:54:16

Я не Вас лично имею ввиду, но Ваших коллег по "цеху", а как по мне, то русины значительно ближе цыганам - РЕАЛЬНО, без особых мудрствований насчет генотипа.

Корятович 2012-06-22 / 18:54:16
Анониме - чи вам справді щось у голові перекрутилось? Де ж ви бачите на цих фотах якесь 'агресивність'?? Аграсивність являється тільки у ваші агресивні голові! :-)

Аноним 2012-06-22 / 18:44:32
"Отже, мій далекий предок був чистокровним русином-лемком, а я, його потомок, гордо голошуся до української національності, бо русини і українці – одна національність.."

Вы меня еще больше озадачили.
Я "зголосився" до мадьярской политической нации, но никто от меня не требовал "отрекаться" от своего ЭТНОСА, даже намека не было на этническое происхождение.
Сознательно "зголоситися" до НАЦИОНАЛЬНОСТИ НЕВОЗМОЖНО, это в веденьи Божьем через наших родителей, а как Вы умудрились - ума не приложу.
Ну а если "русины и украинцы" - ОДНО, то откуда такая агрессия к РУСИНАМ.

Корятович 2012-06-22 / 17:49:55
До Анонима Звіра - поможу вам. подивіться на фото, другу зі споду. Русин-Українець ось так виглядає, а так думає:

Отже, мій далекий предок був чистокровним русином-лемком, а я, його потомок, гордо голошуся до української національності, бо русини і українці – одна національність...Наші далекі предки не впали з неба, а прибули зі сходу, з Руської землі, яка нині називається Україною. І вся культура наших предків століттями була спрямована на Русь (Київську, Галицьку та інші... І. Франко багато разів заявляв: „Я є русин!”. А сам Шевченко ніколи не назвав себе українцем...Той же Тарас Шевченко в 1861 році видав у Петербурзі підручник української мови під назвою „Буквар южнорусский”...Основоположниками української літератури в Західній Україні вважають „Руську Трійцю”: Шашкевича, Вагилевича та Головацького, які першими почали писати народною, тобто українською мовою і були твердими русинами. А все ж таки цілий світ вважає „Руську Трійцю” українськими письменниками, а їх „Русалку Дністрову” – першою книжкою новітньої української літератури. Духнович, Павлович, Кралицький, Митрак та інші закарпатські письменники йшли слідами „Руської Трійці.

Все зрозуміло??

Аноним 2012-06-22 / 14:12:24
У админа нормальная политика.
Если "сори" в одном посте приветствует "русинов-украинцев" в другом злостно клеймит, но уже только "русинов", то это правильно.
Возникает вопрос, а что это за зверь такой чудный "русины-украинцы"?

Аноним 2012-06-22 / 12:19:59

Хамство і тролінг. Коментар видалено. Адмін

Іван 2012-06-22 / 10:05:01
Сини номенклатурних кадрів КП Словаччини з Русинської оброди з радістю кадрують. За гроші КП надобули освіту в колишніх укр. школах і тепер за гроші спецслужб і Русского мира ділять Україну і хочуть створити Русинську державу. Вони звинувачують Мушинку зі сепаратизму? Мушинка який страждал за соціалістичного режиму є небажаний і для демократичного режиму.

Нересницькый 2012-06-21 / 21:59:43
Так звичайно,реклама сепаратистів на чолі з Мушинкою вам не заважає,програма русинського фестивакю - мішає.Як "виважено і мудро".

:-D

Нересницькый 2012-06-21 / 21:56:15
Адмін - чим вам не вгодили спортивна програма фестивалю?Тим що там грають у футбол русини і їх команда "Русин" називається?

Нересницькый 2012-06-21 / 21:52:08
Адміну:"Червена ружа" на позвані русинів Словакії.
:-D

Нересницькый 2012-06-21 / 21:45:19

Дякуємо, пане Нересницький! Сподіваємося, надана вами інформація стане в нагоді редакції Закарпаття онлайн.


На жаль, змушені видалити ваш коментар, оскільки реклама у нас платна, а для політичної є особливі тарифи. ))

Адмін 2012-06-21 / 21:40:25
А є інформація, які саме, і чи їдуть вони з власної ініціативи чи за підтримки державної влади України чи місцевої влади Закарпаття?

Іван 2012-06-21 / 21:20:39
50. ФЕСТІВАЛ КУЛТУРЫ І ШПОРТУ В МІДЖІЛАБІРЦЯХ
Цей фестивал організує украінофобна русинська оброда. Там виступлять і три колективи зі України. Це плювок в обличчя укр. меншини в Словаччині.

pfr 2012-06-21 / 19:16:18
Угорщина хотіла розбити хорватську діаспору, визнавши буневців окремим народом. Загреб запротестував, питання зняли. Києву байдуже, от тут вам і "русини" взялися із нетрів КДБ. До речі, не хочете, "русини", трьома руками підтримати Калєснічєнка з його мовним проектом КаКа? Співати в одну дудку із кацапами-шовіністами - це саме те, що вам треба. Це так, до дискусії...
А дискусія взагалі-то мала б бути про свято у Свиднику...

сорри 2012-06-21 / 17:44:24
іронік 2012-06-21 / 16:30:51
Всюди є русини. Лиш на Закарпатті їх нема. (с)

Вони є там, де їх вигідно мати, аби розколоти українство. Достатньо задатися питанням, коли і звідки взявся "русинський" триколор, аби з’ясувати собі штучність політичних ігор довкола "русинства". Це щось на кшталт того, якби Німеччина мала під боком Росію, і та почала вбехкувати великі гроші у створення окремого баварського народу. А Франція та Польща робила би те саме з власних міркувань.

Корятович 2012-06-21 / 17:18:44
Всім ясно що ці українці у Словачині, носії старо ім'я всіх українців (русини), гордо святкують їхню приналежність до загального українського народу!
А Мушинка, як завжди, заслуговує великий наш поклін.

Нересницькый 2012-06-21 / 16:54:43
2іронік
Так.На жаль.Не годяться русини до сучасного українського краму.Трохи розчиняють ститистику "титульної нації".Не може пережити "титульна" росіян на Сході "неньки",а тут ще якісь подкарпатські русини.Лишня головна біль.Тому(цит.) - "хай живе і процвітає мононаціональна та унітарна Україна!"

іронік 2012-06-21 / 16:30:51
Всюди є русини. Лиш на Закарпатті їх нема.На матірній землі їх не признають

сорри 2012-06-21 / 15:36:09
Мої вітання землякам по той бік кордону. Тримайтеся – ніч триватиме не вічно.

Старий Новий рік українці Словаччини святкували в Кошицях із Закарпатським народним хором
Традиційний "Святий вечір з Карпатами" відбувся з нагоди Різдва у Кошицях
Різдвяний вечір у виконанні Піддуклянського ансамблю відбувся у Пряшеві
/ 3У Пряшеві презентували книжку про бомбардування міста Червоною армією у грудні 1944 року
Український народний хор "Карпати" представив "Різдвяні традиції нацменшин міста Кошиці"
/ 2Пряшівський Театр ім. О. Духновича вшанував Марка Кропивницького прем’єрою комедії за його твором
У Музеї української культури у словацькому Свиднику покажуть "Дари Карпат"
У Пряшеві вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні
У музеї української культури у Свиднику на Дні народних традицій проведуть міжнародне змагання з приготування вареників
/ 3У Братиславі на 103-у році помер корифей словацької та чеської україністики Микола Неврлий
У Словаччині відбувся XXIV-й літній табір "ПЛАСТу"
Українці Словаччини у День незалежності України пройдуть "Стежками Олександра Павловича"
"Шенгенський мерідіян" у Словаччині відбувся за участі митців із Закарпаття і Львова
"Український хор "Карпати" виступив з концертом на "Днях України 2019" в Кошицях
/ 3Майстрині з Закарпаття представили свої вироби на виставці "Карпатська писанка" у Словаччині
Микола Мушинка. Моя провесна 2019 року
У словацькому Свиднику клуб художнього слова організовує зустріч із закарпатським поетом Василем Густі
/ 1У Свиднику стартує ювілейне міжнародне бієнале лляної тканини "З Кросно до Кросно"
100-річчя Олени Рудловчак розпочали відзначати у Пряшеві
Пряшівський "Пулс" сприяв одному з найкращих новорічних балів і концертів в історії в Кошицях
Із колядою та віншуваннями відзначив Різдво у Кошицях український хор "Карпати"
/ 1У Кошицях відбувся різдвяний концерт хору "Карпати"
У Бардієві та Пряшеві звучала "Маковицька струна"
Українці в Пряшеві також вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні
/ 1"Чарівність різдвяних прикрас" ручної роботи оселиться в Музеї української культури у Свиднику
» Всі записи