Як повідомив доцент кафедри мікробіології, імунології, вірусології, інфекційних хвороб і епідеміології медичного факультету УжНУ Сергій Туряниця, на Закарпатті дуже сприятливі умови для розмноження великої кількості комах. Комарі, кліщі, таргани можуть стати переносниками вельми неприємних захворювань. Тому практично вся область є ендемічною із багатьох природно-вогнещевих захворювань.
“На першому місці з усіх кліщових захворювань є хвороба Лайма, яка уражає суглоби та нервову систему. Наша кафедра займалась вивченням хвороби Лайма, адже за останні 2 роки 40 випадків мали серйозні наслідки. 10% кліщів, які є на території Закарпаття, — небезпечні”, — розповів Сергій Михайлович. Із настанням тепла популяція кліщів зростає, тож до лікарів все частіше звертаються люди із проханням видалити “кровопивцю”. Особливо від цих комах страждають діти. Нерідко “жертвами” стають люди, котрі полюбляють бувати на природі і ночувати у наметах. Фахівець радить: “Якщо хтось ходить до лісу, то має одягатися відповідно, щоб кліщі не мали доступу до тіла. Дітям бажано одягати колготки”. Враховуючи, що домашні тварини теж можуть стати переносниками кліщів, люди мають змогу, не будучи у лісі чи на дачі, “підчепити” паразита. Та насправді, як стверджує завідувач паразитологічним відділенням обласної санепідемстанції Галина Сітник, сьогодні кліщі мігрували до міста, тому небезпеку, у деякій мірі, становлять і міські парки, і сквери, і навіть тераси кав’ярень. Причиною такого явища є відсутність зообар’єру (раніше удар на себе приймали тварини з ферм) і безлад на вулицях міст (непідстрижені газони, завалля обрізаних гілок, під якими вогко і затінено, сміття). На думку санепідеміолога, перш ніж проводити профілактичні заходи, треба все прибрати.
Якщо хтось виявив на своєму тілі кліща, фахівці радять звертатися за медичною допомогою. Якщо такої нагоди нема, то можна зняти обручку, залити всередину олію, а через кілька хвилин взяти комаху пінцетом і провернути проти годинникової стрілки. В жодному разі не можна відривати тільце кліща, адже голівка, що залишиться під шкірою постраждалого, викличе розвиток місцевої запальної реакції. Крім того, якщо ж комаха є зараженою, то розмножуватимуться і збудники цієї хвороби.
Якщо говорити про інших, поширених на території області, комах — комарів, то вони не менш небезпечні. “На Закарпатті є 23 види немалярійних і 3 види малярійних комарів. При чому вони присутні у всіх районах області. До цього часу малярія була завізна, місцевих випадків ми не реєстрували. Як правило, завозять малярію військовослужбовці, нелегальні мігранти, заробітчани”, — повідомила Галина Сітник. Вона зазначила, що найбільш сприятливий період для розмноження комарів і, відповідно, ураження людей, — з квітня по жовтень. Однак зараз, за словами фахівців, є небезпека поширення хвороб, що переносяться комарами. Сприяють цьому постійні міграційні процеси, які, у зв’язку і з проведенням ЄВРО-2012, активізуються. Аби захистити себе від комарів, необхідно застосовувати репеленти (засоби, що наносяться на одяг та шкіру і відлякують комах), а вдома встановлювати антимоскітні сітки та використовувати фумігатори.
Та берегти від укусів комарів треба і домашніх улюбленців, адже, за словами Галини Сітник, на Закарпатті все частіше фіксують випадки нетипової раніше хвороби —дирофіляріозу. Людина — випадковий хазяїн дирофілярії (гельмінт, що розвивається під шкірою), адже живуть вони у собаках. Та якщо комар вкусить собаку, а потім людину, то може перенести личинку, з якої й розвинеться гельмінт у вигляді тоненької ниточки. До речі, переносниками дирофіляріозу є будь-які комарі. З часу зараження до часу, коли гельмінт розвинеться і почне свою “підшкірну діяльність”, може минути 2-3 місяці, тому люди нерідко не пов’язують укуси комарами із появою паразитів. Витягати “ниточку” треба хірургічним методом і, в жодному разі, за словами обласного паразитолога, не можна приймати протигельмінітні препарати. Крім того, місце, де знаходиться гельмінт, не можна нагрівати, адже тоді він стає надзвичайно рухливим і за добу може пересуватися на 30 сантиметрів.
Аби ні кліщі, ні комарі, ні таргани (які є механічними розносниками інфекцій) не спричиняли небезпеку, час від часу потрібно проводити дезинсекцію та дезинфекцію як приміщень, так і відкритих площ. Як пояснила завідувач відділом вогнещевої дезинфекції Ужгородської дезинфекційної станції Марія Марушка, дезинфекція – знищення збудників інфекційних захворювань у навколишньому середовищі, продуктах харчування тощо (проводиться з метою попередження нових випадків того чи іншого захворювання), а дезинсекція – боротьба із комахами з метою їх знищення. Та хоча відповідний підрозділ і створений, діє він у двох випадках: якщо послугу проплатили, або ж якщо сталася надзвичайна подія. Марія Іванівна розповіла, що установа знаходиться на госпрозрахунку, а тому не має змоги самостійно закуповувати дорогі препарати. Через це люди, які хочуть позбутися тарганів чи комарів, повинні сплатити за послугу. Один квадратний метр, у такому випадку, обійдеться у 1,49 грн. Крім того, як повідомила Марія Марушка, на об’єктах Ужгорода (здебільшого це навчальні заклади, медустанови та заклади громадського харчування) укладаються угоди на проведення відповідних робіт. Та проблемними залишаються багатоповерхові будинки, адже звільнити для одночасної дезинсекції жоден з них неможливо. У протилежному випадку, коли обробляються окремі квартири, ефект мінімальний, якщо не нульовий. Та й місцеві ЖРЕРи не дуже то й поспішають проводити заходи, адже з усіх наявних в Ужгороді, лише №8 має угоду на кілька будинків. У той же час підвали 33 будинків обласного центру залишаються підтопленими, що сприяє розмноженню комарів.
Наприкінці Марія Марушка повідомила, що ужгородська дезстанція має відповідну базу, фахівців і забезпечення, тому охочі можуть звертатися за телефонами 64-07-11 та 64-07-12.
дирофілярія