Документи свідчать...(6)

З архіву Миколи Мушинки

Документи свідчать...(6)

Перша Руська (а не московська) Народна Рада в Ужгороді

та політична програма Георгія Жатковича

В літературі про історію Закарпаття (Підкарпатської Русі) ХХ століття, головним чином, в працях, друкованих чеською та словацькою мовами, які (ці мови) не знають різниць між прикметниками „руський” (український) та „русский” (російський), переважає думка, що Центральна Руська Народна Рада (ЦРНР) в Ужгороді, заснована 8 травня 1919 року з ініціативи Августина Волошина (1874-1945) об’єднанням Ужгородської, Хустської та Пряшівської Народних Рад, яка першою проголосила приєднання колишньої „Угорської Русі” до новоствореної Чехословацької Республіки, мала промосковський характер. В дійсності промосковською  („русскою”) стала лише фракція ЦРНР на чолі з Антонієм Бескидом (1855-1933) після повернення її 105-членної делегації з Праги – в жовтні 1919 року. Фракція вийшла із ЦРНР, заснувавши нову організацію під назвою Центральная Русская Народная Рада. Проукраїнська („руська”) Народна Рада на чолі з А. Волошином продовжувала існувати і далі, добавивши до своєї назви прикметник „перша” – Перша Центральна Руська Народна Рада.

В архіві чеського військового і політичного діяча Флоріана Заплетала (1884-1969), частина якого дісталась мені після його смерті, є і заклик Першої ЦРНР з 25 грудня 1919 року до населення з політичною програмою президента автономної Директорії Підкарпатської Русі (тимчасового п’ятичленного дорадчого адміністративного органу) Георгія Жатковича (1886-1967). Програма  писана народнорозмовною мовою населення з домішкою російських елементів („язычіє”). Аби підкреслити, що це звернення до населення ЦРНР А. Волошина, а не ЦРНР А. Бескида, документ підписано: „Перша Руська (а не московська) Нар[одна] Рада”.

Вже у своїй преамбулі документ, озаглавлений зверненням „Братья и сестры”, застерігає населення Підкарпатської Русі перед агітацією чужих більшовиків, які закликають людей до революції (бунту), обіцяючи „всякії большевицькії порожнії обіцянки, но притом против языка або против віры выступают [...], а єсли не выполнят своє слово то утечут туда, откуда за гроши сюда прилізли”.

Політична програма Г. Жатковича була побудована на демократичних принципах, за зразком американських законів, пристосованих до місцевих умов. Вона мала тридцять пунктів, частина яких є зверненням до чехословацького уряду, аби він забезпечив їх реалізацію. Основною вимогою програми Г. Жатковича був принцип автономії Підкарпатської Русі, підтверджений на Паризькій мирній конференції у Сен-Жерменському договорі з вересня 1919 року.

Уряд Чехословаччини тактично віддаляв надання автономії Підкарпатській Русі під різними приводами. Президент ЧСР Т. Ґ. Масарик іменував Г. Жатковича губернатором Підкарпатської Русі зі значно обмеженою правомочністю, а його секретарем – Флоріана Заплетала, який всю війну прожив у Росії та в Україні і володів мовою населення. Фактичним володарем Підкарпатської Русі був не губернатор, а  урядом іменований адміністратор Ян  Брейха. Непорозуміння і конфлікти Г. Жатковича з празьким урядом вели до його резиґнації з поста губернатора і його повернення в США. Ф. Заплетал повернувся в Прагу, взявши із собою і частину архіву Г. Жатковича, між іншим, і згаданий документ.

Нижче подаємо його повний текст за мовними принципами, наведеними в попередній частині серіалу „Документи свідчать”.

 

                                                                                              Микола МУШИНКА

 

 

Перша Центр. Руська Народная Рада, в Ужгороді.

 

БРАТЬЯ И СЕСТРЫ!

Ниже подана программа президента директоріи нашой милой Подкарпатской Руси, д-ра Григорія Жатковича.

Сесю программу приняла вже директорія и наша перша Центр. Руська Народна Рада.

В той программі указана дорога, котра поведе нас к давно ожиданной ліпшой долі.

По плану нашего щирого народного водителя народ наш може собі добыти науку и матеріальный благобыт, може розвити свой красный материнскій язык и свою духовну жизнь.

Ходят межи Вами всякіи чужіи агитаторы, котріи обіщают всякіи большевицкіи порожніи обіцанки, но притом против языка, або против віры выступают.                                                                

Они  легко вам обіцают, бо єсли не выполнят своє слово, та утечут туда, откуду за гроши сюда прилізли, но тоты ваши люде, котріи туй ся родили, туй с вами жіют и туй хотят и на дале оста­тися, тоты не будут вам легкомысленно обіцовати и вас на бунты изводити, но что говорят, то и годны выполнити.

Такіи ваши люди приняли сесю программу, котрою желає ди­ректорія и Перша Нар. Рада выбудовати свободну и счастливу Подкарпатску Русь!

 

Программа политическа

президента  автономной   Директоріи

Д-ра ГРИГОРІЯ ЖАТКОВИЧА,

 

которая пріята членами директоріи на урядном засіданіи надержанном дня 22-го децембра 1919. года торжественно объявляє и завязуєся на переведеніе слідующих:       

           Стою за основны доктрины и законы, котры зробили из Америки дійстно ве­лику и славну державу, и добрі знаючи, же в дакотрых случаях тутешны звычаи и обстоятельства инакши сут от тых в Америкі, предпріймаюся зробити все в моєй силі, чтобы привести в живот вшитко, что есть в американском законодавстві доброє и може быти прировнано к тутешним обстоятельствам. Принцип, что всі люде родятся свободными и ровными, має и буде основою всіх будущих наших законов.

1.  Торжественно объявляю то, же мы єсме Подкарпатски Русины  и же урядноє имя нашой краины єсть Подкарпатска Русь.

2.  Подкарпатска Русь, як автономноє тілесо в Чехословенской Републикі, добровольно приключаєся к братьям Чехословакам и въєдно с ними вірно исполняти  буде всі свои объязанности к Републикі.

3.  Требую от Чехословенского правительства, жебы в Спеціальну Конституцію Подкарпатских Русинов было вложено вшитко, что забезпечит нам, нашому народу и будучим подкарпатским руським поколініям найвысшу міру самоуправленія в нашом автономном тілесі, данном нам и нашим потомкам Мировою Конференцією.

4.  Одна часть нашого народа находится под чехословенским, друга под румынским правленієм. Требую соєдиненія сих совисящих территорій и гарантирую во всіх административных отділеніях демократичный подкарпатско-руській народный характеръ.

5. Свобода печати и бесіды має быти обезпечена, чтобы народны, политичны, и культурны идеи могли ся розвити.

6. Право голосованія має быти хранено и прото уже сначала потребным ввести єсть в живот тайный систем голосованія,   котрый   разом    буде  общій,   безпросредственный, переведен по селах и округах, и над[аний] так само и женскому полу. Аргу­менты, же єсть то невозможным про великоє число аналфабетов между нашими людьми, суть теперь уже безсильны, понеже введен буде в живот фотографичный систем голосованія, котрый дасть способа и незнающим писати и читати голосовати тайно и интеллигентно.

7.  Треба зробити потребни кроки, чтобы наш дотеперь культурно залишенный  народ мог  достати всі  средства для культурного поднесенія-

8. Неотмінно потребным єсть чім скорше розумно розвити наш матерный подкарпатско-руській язык и культурный живот. Реформу школьной науки желаю пере­вести на подставі свободы и в дусі народном. Обіцаю кріпку поддержку віроисповідным школам, бо побожного духа воспитаніє уважаю основою устройства штата. Требовати буду тип 8-классовой объязательной народной школы. Кромі той требую практичных господарских, ремеселских  и торговельных   курсов и народных институтов.

9.  Требую найскоршого организованія политичного административного система, чтобы планы, непотребны и росточающи правила в старом мадярском системі были отдаленны и вмісто них  употреблен систем практичный, справедливый и шпорливый.

10.  Требую: а) отстраненія законов дотычпо коблины и денника (роковины); б) Установленія добрі обдуманных законов, котры бы уже от початку обезпечили благобытіє церкви и штата, но котры ровночасно приготовили бы дорогу для полной свободы Церкви, як єсть на примір в Америкі, и котрыми было бы переведенно политичноє розділеніє сих двух тілес. Каждому має быти дана полна свобода совісти и віроисповіданія. Каждый вольно може исповідати Бога по своєй совісти.

11.  Про недостаток земли має быти установленіє, что имінія высше дозволенной великости перебраты будут штатом и честно проданы народу, чтобы всі  мали способа уживати блага происходящи из сего.

12. Требую употребленія  статом величезной   водовой   силы  нашой  краины  и

статного правленія и имущества статных лісов и всіх минералов, и монополизованія

електрики. Для совершенной инвестигаціи и експлоатаціи требую выименовянія одной мірялничой геологичной коммиссіи, чтобы точно дознатися о великости нашого природного богатства.

13. Требую, чтобы кроки были душком зроблены для розділенія достаточных

снідных вещей и прочих потребностей, — на пр. муки, платья, обувы и т. д. — через

довірных людей, чтобы теперішны тяжкости и терпінія наших людей минули.

14. Требуєме оттягнутія як найскорше всіх колкованых и неколкованых банкнотов и сміненія их чехословенскими банкнотами, чтобы таким способом перестало теперішноє неблагоє грошевое положеніє.

15. Требую подвышенія платни урядников и учителей, чтобы могли достати за свою роботу соотвітну платню.

16.   Обезпечаю честноє узнаніє прав  наших минорит данных им Ми­ровою Конференцією.

17.  Требую принесенія честных и справедливых законов, котры вложили бы напоєвы и трафиковы лиценціи до рук таких, котры суть на то найліпше притисненны. Особенно передность має быти данна покаліченным нашим лояльным воякам и овдовілым матерям.

18.  Требую установленія  Информаційного Отділенія, чтобы служити интерессам многих наших гражданинов, родины котрых находятся за морем, в пріобрієніи информацій, в полученіи грошей приходящих им, котры задержанны были вслідствіє войны, и в поданіи всякой информаціи возставшой вслідствіє новой администраціи, новых обстоятельств и пр.

19.  Наміряю основати наш автономный земскій банк.

20.  Требую принесенія як найскорше справедливых и розумных мытовых и порціовых законов.

21.  Требую поданія городам и селам наибольшого самоуправленія сровняющогося розумною администрацією.

22.  Боротися буду против  искуственного звышенія цін товаров. Реквирацію лем в крайной   потребі дозволю,  а то по строгой справедливости.

23. Во всіх школах народный язык  буде языком преподаванія, и так само буде урядным языком вообще.

24.  Обезпечаю полну свободу товариств и собраній.

25.  Старатися буду об основаніи інституцій, чтобы каждый кавалок земли быв чім ліпше и полізнійше оброблен, на пр. земледілных коммиссій, образцевых господарств, овочных заград и пр. Пасовища полонин мают быти справедливо заряджены, чтобы народ мог примірно и туньо достатися к сему для скотоводства так потребному средству.

26.  Розвитіє ремесла и торговли и поліпшеніє положенія роботников завсе буде предметом моєго старанія, и для сего постараюся об основаніи окремішной ремеселной и торговельной коморы для нашой автономной территоріи.

27.  Дотычно поліпшенія положенія промысловых роботников, требую заведеніє  8-годиновой роботной добы.

28.  Требую, чтобы дни статных выборов были свободны от роботы. Узнаваю право постоянных роботников на 2-тыжддену вакацію рочно.

29.   Содійствовати буду, чтобы роботники достали теперішным обстоятельствам соотвітну платню.

30. В интересі поднесенія духовного, матеріального и здраветвенного положенія роботннков зроблю все возможноє. Особенно старатися буду о заказаніи дитинской роботы, об ограниченіи на сколько возможно ночной роботы, о заведеніи популаризаціи науки, о розширеніи робочой ассекураціи и пр.                                                 

 

Ужгород, 25-го дек. 1919.

Перша Руська (а не московска) Нар. Рада.

Книгопечатня Акц. Товариства «Уніо» Ужгород

 

«Нове життя», № 8/2012

Українці Словаччини, Закарпаття онлайн.Спецпроекти
17 квітня 2012р.

Теги: Жаткович, руський, Підкарпатська Русь

Коментарі

русин 2012-04-18 / 01:24:42
2 КаО 2012-04-17 / 20:59:05

У тебе, тячуськый чоловіче, дисять пятниць на тыждінь.

КаО 2012-04-17 / 20:59:05
2Кміть 2012-04-17 / 19:48:48
...поталабали нашы ідеї.

Раз любите документи, то ексклюзивно для вас даю прямі цитати(се як ідентифікували себе українцями закарпатці ще тоді, в далекому 1883 році):

"Истинна правда, ожъ нашъ руський чоловік себе русиномъ, руснакомъ, руснякомъ называе, но позаякъ мадяре вже привиклы руськихъ рутинами называти, прето нітъ нужды завести нову терминологию".
"Руський або малорусский языкъ ділить ся на чотири нарічия, и то: 1) на черлено-руський, 2)на полудньовый малорусский (полудне-всхідний малорусский), 3) північно- малоруский (північно-всхідний малоруский), и 4) білоруский. Червено-руськое нарічие розпадае ся на три піднарічия, 1) на подолье-волыньский, 2) на галицький, и 3) на гірьський або Карпацький. На гірськім піднарічиі говорять бойки, лемки (лемакы), и гуцулы; а змішаня сих трьох дае руський язикъ у Мадярсківъ краіні".
"На руськімъ языці писали Иванъ Котляревський, Г. Квитка, Марко Вовчокъ, П. Кулишъ, Т. Шевченко, Ом. Огоновский, Устыановичъ, – М. Лучкай и А. Духновичь и т.д."
"Кто знае нашого русина у мадярской краині, тотъ знае и то, што вінь себе русином, руснаком, и руснякомъ назыве, а за российского чоловіка, никда не говорить, ги за русина, ги за свого, ай ги за маскаля".

(Цитована передмова від одного відомого джерела: Русько мадярський словар, напис. Ласловъ Чопей, Будапештъ. Власність Мадярскоі кор. Державы. 1883).

Кміть 2012-04-17 / 19:48:48
добрый документ. Шкода лем же вшытко пропало. Большевикы з Україны поталабали нашы ідеї.

Костянтин Куцов 2012-04-17 / 14:41:29
Рада, заснована в Ужгороді 8 травня 1919 р. носила назву - Центральная Русская Народная Рада. Головою від початку був Антоній Бескид (хоча ще перебував на Паризькій мирній конференції), фактично керували - Августин Волошин (заступник голови) та Андрій Гагатко (секретар). Офіційні документи ЦРНР за підписами А. Волошина та А. Гагатка публікувалися російською мовою у газеті "Русская земля", яка і була фактичним органом ЦРНР і нині з ними неважко ознайомитися (щодо мови цих документів та назви Ради А. Волошин до жовтня 1919 р. жодних претензій не висловлював). 8 жовтня 1919 р. на зборах ЦРНР відбувся розкол. Русофіли залишилися у Центральной Народной Раде", зберігши її назву (головою залишився А. Бескид, заступником голови став А. Гагатко, секретарем - Петро Сова), а українофіли на чолі із а. Волошиним та Йосипом Камінським (до 1921 р. теж позиціонувався як українофіл) утворили Першу Центральну Руську Народну Раду, яка підтримала діяльність Г. Жатковича

/ 1У Свиднику стартує ювілейне міжнародне бієнале лляної тканини "З Кросно до Кросно"
100-річчя Олени Рудловчак розпочали відзначати у Пряшеві
Пряшівський "Пулс" сприяв одному з найкращих новорічних балів і концертів в історії в Кошицях
Із колядою та віншуваннями відзначив Різдво у Кошицях український хор "Карпати"
/ 1У Кошицях відбувся різдвяний концерт хору "Карпати"
У Бардієві та Пряшеві звучала "Маковицька струна"
Українці в Пряшеві також вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні
/ 1"Чарівність різдвяних прикрас" ручної роботи оселиться в Музеї української культури у Свиднику
У Словаччині пройдуть 20 км "Стежками Олександра Павловича"
Пласт у Словаччині відзначив 90-річчя вже 23-ім літнім табором "Карпати 2018"
Левко Лукʼяненко
Закарпатці взяли участь у ювілейному "Шенгенському меридіяні" у Словаччині
У Музеї української культури у Свиднику можна побачити світ в українсько-словацьких кольорах
У Свиднику відбулося 64-те Свято культури русинів-українців Словаччини
Свято культури русинів-українців у словацькому Свиднику відзначатимуть із виставкою та концертом бандуристок
Міжнародну Ніч музеїв та галерей можна відзначити в Музеї української культури в Свиднику
Закарпатці стали гостями поетичного конкурсу "Струни серця" у Словаччині
Український хор "Карпати" вітав виступом гостей на Днях України в Кошицях
У Свиднику 38-й раз звучатимуть "Струни серця Ірини Невицької"
/ 1Спів і живопис як візитна картка України в ЄС
/ 1Майстрині з Закарпаття провели майстер-класи на міжнародній виставці "Карпатська писанка" у Словаччині
Концерт "Тарас Шевченко. Пісенний вернісаж" відбудеться у словацькому Свиднику
/ 3У Музеї української культури в словацькому Свиднику відбудеться виставка писанок
У Пряшеві презентували ужгородську книжку про А. Дубчека
У Словаччині в середовищі розділеної нацменшини спостерігається тенденція до збільшення кількості українців і зменшення - русинів
» Всі записи