З головною доповіддю виступив Михайло Чорний, голова товариства. Присутнім нагадав, що думка заснувати громадське об’єднання виникла в 2000 році, в році, коли Словацька Республіка впровадила візовий режим, що негативно вплинуло на двосторонні відносини, насамперед в торговельно-економічній сфері та у сфері туризму. Цю думку підтримали визначні особистості наукового, культурного та громадського життя, а саме академік Коломан Бодя, літературознавець та письменник Душан Слободнік, дипломат та перший посол Словацької Республіки в Україні Роберт Гаренчар, а також академік Микола Неврлий, професор Андрій Байцура, доктор наук Павло Гапак, письменник Василь Дацей та інші.
За виконання цієї думки взялись Михайло Чорний, Михайло Калиняк та Антон Новак, які створили підготовчий комітет, підготували документи для реєстрації громадського об’єднання – Словацько-українського товариства. Символічно, що реєстрація СУТ здійснилась на четвертий день після пред’явлення документів – 13-ого червня 2011 року, в день, коли в Словаччину з офіційним візитом прибув Президент України Леонід Кучма. Члени підготовчого комітету про це поінформували найвищих конституційних представників СР: Президента Рудольфа Шустера та Голову парламенту СР Йозефа Міґаша, а вони повідомили українського президента про заснування товариства. Установчі збори відбулись 27 вересня 2001 року в братиславському готелі «Київ» за участі Надзвичайного і Повноважного Посла України в Словацькій Республіці Юрія Рилача. Головою товариства було обрано д-ра Михайла Чорного, який його очолює до сьогодні. Своїми покровителями товариство обрало двох корифеїв словацького та українського народів – Людовіта Штура та Івана Франка.
У роботу СУТ дуже активно залучились д-р Марія Фоллріхова, проф. Андрій Байцура, генеральний директор готелю «Київ» Душан Мацек, інж. Петер Борецький з міністерства землеробства, з підприємницької сфери інж. Ґабріела Мітрова, інж. Тарас Бача, Йозеф Імер, інж. Ян Василько. Потрібно згадати й померлого д-р Мілана Зімана, який комітету дав до диспозиції свій офіс. Далі у виконавчому комітеті працювали д-р Ґабріела Шутяк, художник Андрій Смоляк та Марія Шлоссер, Мирослава Сміжанська, Ксеня Рибак, Юрій Маскалик.
Високо можна оцінити і роботу сучасних членів виконавчого комітету, в якому, крім уже згаданих Антона Новака, Марії Фоллріхової і Тараса Бачі, працює д-р Петро Русиняк, заступник декана Факультету міжнародних відносин Економічного Університету, д-р Аліна Приґанцова, довгорічний науковий співробітник САН, д-р Василь Чорняк, Власта Пінтерова, проф. Мирослав Даніш, Марта Каконі та журналіст Михайло Крішко. Всім належить щира подяка за їх працю, яку виконують безкоштовно, за рахунок свого вільного часу.
Головною метою діяльності товариства є підтримувати розвиток добросусідських відносин та співробітництва між Словацькою Республікою та Україною. Протягом десятиріччя СУТ спрямував свою працю на пропагування та поширювання інформації про словацько-українські відносини в різних сферах організацією конференцій, семінарів, круглих столів, тематичних зустрічей та бесід, культурно-громадських заходів, підтримкою особистих контактів.
Велике значення для економічного співробітництва має взаємне інформування підприємницьких кіл про можливості розвитку взаємовигідних стосунків. Вкладом у цю сферу є спеціальне прикладення денної газети «Hospodárske noviny» під назвою «Україна», яку редакція підготувала у співробітництві з Михайлом Крішком і видала у грудні 2011 року.
Значну увагу товариство приділяє сфері науки та дослідження, поширювання наукових двосторонніх відносин, оновленню традиційного співробітництва, встановленню нових контактів. Тут здійснилось кілька дуже успішних акцій, спрямованих на поглиблення координації між науковими інститутами САН та НАНУ та між університетами СР та України.
Словацько-українське товариство співробітничає з Міжнародною організацією з міграції з метою допомагати переселеним особам та мігрантам з України в процесі інтеграції у наше суспільство. Товариство у співробітництві з МОМ та Посольством України в СР організувало зустрічі представників українських громад в Братиславі, Брезовій під Брадлом, Голічі та Бановцях над Бебравою з метою надати інформації про рекваліфікаційні та мовні курси та познайомити їх з міграційним законодавством в СР.
Окрему увагу СУТ приділяє розвитку відносин у сфері культури. Організацією концертів словацької та української пісні в деяких словацьких містах прозвучало прекрасне словацьке та українське вокальне мистецтво. Велика подяка належить словацьким митцям - проф. Раймунду Каконі, Войтеху Даубнеру та співакам - солісту СНТ Мартіну Мікушу та Александрі Мікушовій.
У діяльність товариства в сфері культури залучились і українські митці, які живуть та працюють в Словаччині або в Чеській Республіці. З нагоди 15-ої річниці підписання словацько-українського договору прекрасний концерт підготувало українсько-словацьке подружжя – оперні співаки Олександр Вовк та Катаріна Вовкова, які співають в ЧР, виступала українська співачка Оксана Щур та піаністка Ірина Рогач з Кошиць та член симфонічного оркестру Словацької філармонії в Братиславі Наталія Вонтсему, яка виступила із своєю донькою на семінарі про Івана Франка. Товариство співпрацює й з Музично-драматичним ансамблем ім. Т. Шевченка в Братиславі.
Наше товариство працює не тільки в Братиславі, але й в регіональних клубах, які було засновано в містах Кошиці, Пряшів, Михалівці, Гуменне та Снина. Всім активістам належить щира подяка за їх роботу.
Наші друзі в Україні інспірувались діяльністю СУТ і заснували Українсько-словацьке товариство в Україні в містах Київ та Ужгород. СУТ підтримує контакти з ними. В м. Київ в співробітництві з Посольством СР в Україні готують публікацію про Людовіта Штура на українській мові. У акціях СУТ – конференціях, семінарах – беруть участь і українські науковці – професори з Ужгорода.
Словацько-українське товариство від свого заснування тісно співпрацює з Посольством України в СР, з почесним консулом України в СР Станіславом Обіцьким у Воронові-на-Топлі. Окремо потрібно підкреслити наше співробітництво з Об’єднанням слов’янської взаємності, очолюваним головою доц. Йозефом Мравіком.
Товариство співпрацює з Унією словацьких журналістів, Союзом русинів-українців СР, Союзом росіян в Словаччині, Матицею словацькою, а також з державними інституціями, а саме з Міністерством закордонних справ СР, Міністерством економіки СР, Міністерством культури СР, Міністерством праці, соціальних справ та сім’ї СР, з Канцелярією Президента СР та НР СР.
Діяльність СУТ високо оцінило троє міністрів закордонних справ СР: Едуард Кукан, Ян Кубіш та Мирослав Лайчак у своїх листах, які надіслали товариству, а також президенти Рудольф Шустер та Іван Ґашпарович. Колишній президент Міхал Ковач особисто взяв участь у кількох акціях товариства.
Голова товариства Михайло Чорний передав посвідчення про почесне членство в товаристві Анні Берґеровій, Павлові Гапаку, Василеві Грицаку, Михайлові Калиняку та Йозефові Мравіку.
Радник Посольства України в Словацькій Республіці Дмитро Конишев передав присутнім вітання посла України в СР Олега Гаваші. Далі високо оцінив діяльність товариства і передав почесну подяку Посольства України в Словацькій Республіці членам виконавчого комітету товариства: Антонові Новаку, Власті Пінтеровій, Аліні Приґанцовій, Марії Фоллріховій та Михайлові Чорному за вагомий внесок у розвиток українсько-словацького співробітництва.
В художній програмі співачки Александра Мікушова та Марія Шмелкова, супроводжувані акордеоністом Раймундом Каконі, заспівали кілька словацьких та українських пісень.
«Нове життя», № 1-2/2012
Фото Аліни Приґанц.
Частина учасників зборів. 826