«У житті можна досягти всього» – студентка З’єднаної школи ім. Т. Шевченка в Пряшеві

Іванна Світок з нерозлучною скрипкою

У цієї школи довга традиція. Цими днями  школа святкує 75 років від дня заснування. Хоч гімназія кілька разів міняла назву і навіть мову навчання, все ж найголовніше, що стала розсадником української грамоти, українства і здобула визнання і серед словаків тим, що дає дітям знання з багатьох мов в більшій мірі, ніж будь-яка інша пересічна школа у Словаччині.. Випускники школи нині є видатними вченими, вчителями, інженерами, лікарями,  перекладачами, дипломатами. Як у минулому, так і тепер майже всі випускники поступають у вищі школи як у Словаччині (Пряшів, Кошиці, Братислава, Нітра, Банська Бистриця), так і в Чехії, вчаться навіть  у вищих школах декотрих країн  Європейського Союзу.  Випускників пряшівської школи  дуже радо бачать в Карловому університеті (Прага), де впродовж багатьох десятків років студентка молодь має можливість вивчати   українську мову і літературу та інші предмети. Нещодавно студенткою Карлового університету стала випускниця З’єднаної школи ім. Т. Шевченка Михаела Мушинка.

Після закінчення університету випускники  знаходять застосування у найрізноманітніших фірмах, що орієнтуються на економічні і торговельні відносини з  східними країнами, передусім з Україною, багато випускників стали сьогодні знаними перекладачами у Празі, які вільно володіють українською, російською, словацькою  та іншими мовами.

Іванна Світок у цьому навчальному році кінчає навчання у середній школі. Любов до народних традицій  і  щиру закоханість до української мови успадкувала від своєї мами, вчительки української мови і літератури З’єднаної школи ім. Т. Шевченка, відомої співачки  Івети Світок.

● Відвідуєш українську гімназію, співаєш, граєш на скрипці. Як навчитися все встигати?

Насамперед  я б хотіла сказати, що все можна досягти, тільки треба хотіти. Я думаю, що коли людина  знає розподілити свій вільний час, то вона все встигне. Коли я ще в першому класі ОШ починала  співати, відвідувати різні гуртки, а також грати на скрипці в музичній школі, мені здавалося, що у мене всього забагато, але не зісталось мені нічого іншого, тільки робити так, щоб я все встигала. І я поступово навчилася весь час  працювати так, щоб мені все виходило.

У чарах народної пісні. Відома співачка Івета Світок  (вправо) часто виступає з своїми дочками Мартиною  та Іванною, студентками гімназії. З виступу на цьогорічному фольклорному святі в Польщі

● Чи роздумувала ти колись, щоб  перестати робити?

Перестати? Хоч я  і хотіла б, мені ніколи не вдавалось  перестати. Спочатку були  ситуації,  коли я хотіла все лишити, але завжди знайшовся хтось, хто мене підбадьорив і додав відваги. Музика, спів, скрипка та фольклор  мені вже приросли до серця, і для мене означають все моє життя, все, що мене тішить, що мені додає енергії і виліковує зі всіх хвороб.

● Прекрасно співаєш українські пісні. Які  у тебе успіхи?

Цікавлюсь музикою вже змалку. Успіхів, але і поразок у мене було багато. Щороку беру участь в багатьох змаганнях як, наприклад: «Маковицька струна», «Kreácie detského folklóru», «Piesne naše, piesne», Фестиваль фольклору русинів-українців Словаччини, «Husľová súťaž » у Свиднику... Думаю, що для кожної людини  найбільшим успіхом є те, коли стане переможцем. Так само і для мене це  найкраща оцінка за мою роботу,  тішусь, коли можу держати в руках диплом за перше місце. Правда, не завжди мені пощастить, але часом неуспіх мене тисне до дальшої праці над собою, щоб я була ліпшою.

● Які плани у тебе на майбутнє?

В першу чергу, я хочу далі вчитися, поступити у вуз, тому що в сьогоднішньому світі людина без знань і досвіду дуже важко шукає собі своє місце в житті. Співати я б хотіла і тоді, коли  вже буду працювати.

Я хочу йти слідами моєї мами і поступити у Пряшівський університет,  де хочу вивчати українську та російську мови, тому що вони мені дуже подобаються. На мою думку, кордони будуть помаленьку відчинятися на схід і буде потрібно знати азбуку. Так само я б  була дуже щаслива,  коли б мені  вдалось вчитися у Кошицькій консерваторії, бо я дуже цікавлюсь грою на скрипці і моєю мрією є вчити в музичній школі.

Нікола Муличак, студентка  філософського факультету Пряшівського університету.

Теги: український, Пряшів, З’єднана школа ім. Тараса Шевченка

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати