Перші телефони Закарпаття були безкнопковими та функціонували через комутатор (ФОТО) (АУДІО)

Про це він заявив під час прес-конференції у прес-центрі “Закарпаття”, де разом із представниками компанії МТС Україна презентував власне дослідження з приводу телефонізації Ужгорода. Аналогічне дослідження проведено не тільки в місті над Ужем.

Львів, Луцьк, Житомир, Дніпропетровськ, Одеса, Харків, Чернігів також стали учасниками проекту. Як повідомив під час прес-конференції експерт із зовнішніх зв’язків ЗТУ МТС Україна Володимир Хіцяк, компанія виступила ініціатором дослідження, оскільки хотіла з’ясувати, яким чином видозмінився телефонний зв’язок з часів перших його проявів і до сьогодення.

“Так, ми хотіли дослідити, з чого все починалося. І, дякуючи підтримці Олександра Волошина, людини, яка зробила багато для вивчення історії Закарпаття взагалі, ця ідея має якісь матеріальні наслідки у вигляді дослідження, котре ми сьогодні презентуємо”, — зазначив директор ЗТУ МТС Україна Дмитро Пономаренко. 

За словами дослідника, історії відома дата початку телеграфного зв’язку в Ужгороді — 1897 рік — коли надіслали перше повідомлення у Будапешт. Стосовно телефонного зв’язку, що на початку 20 століття, за часів Австро-Угорщини, в Ужгороді функціонували два переговорні пункти: на залізничному вокзалі та Новій пошті на площі Шатковича (теперішня будівля Ужгородського міського РЕМ, площа Жупанатська).

В цей час телеграфний і телефонний зв’язок підпорядковувався безпосередньо уряду королівської угорської пошти. Зміни відбулися у 1919 році, коли Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини: тоді було організовано уряд пошти і телеграфів Підкарпатської Русі, що підпорядковувався центру в м. Кошице. В цей час спостерігалося прагнення чехів “підняти” Підкарпатську Русь на якісно новий рівень розвитку. В першу чергу, це забезпечувалося завдяки запровадженню та поширенню телефонного зв’язку. Уже тоді було зроблено перші кроки, адже паралельно із повітряними лініями передач почали прокладати підземні комунікації.

 У 1930-х роках Підкарпатська Русь активно розбудовувалась: збільшувалася кількість установ та урядів, а це в свою чергу, вимагало впровадження телефонного зв’язку. Тоді виникла необхідність розширення не тільки місцевих ліній, але і забезпечення зв’язку із центральними містами Чехословаччини, зокрема, Прагою, Брно, Братиславою.

Знаковою подією в житті Ужгорода (та і області загалом) стало введення в експлуатацію Народної Ради з великою кількістю кабінетів і приймалень. Перед зв’язківцями стояло відповідальне завдання: телефонізувати максимальну кількість кабінетів і забезпечити зв’язок як з містами Підкарпатської Русі, так і Чехословаччини. Цю роботу, в результаті конкурсу, доручили фірмі «Мікрофон» (власники — брати Кноткові з Праги), котрі змонтували телефонну станцію на 140 номерів з під’єднанням до центральної станції 10 лініями. Саме тоді в урядовців з’явилася можливість проводити конференції не тільки по місту, але й за його межами.

На початку 20 століття телефони не мали кнопок і, аби зв’язатися із абонентом, потрібно було користуватися послугами телефоністок.

У той час таку розкіш як телефон могли собі дозволити власники потужних фірм, урядових організацій та дуже заможні люди. До 1925 року апарати не можна було знайти у вільному продажу — їх замовляли у майстрів, допоки в Ужгороді не відкрили спеціалізований магазин. Тоді ж кількість абонентів зросла, про що свідчить перехід на тризначні номери. У цей період було створено перший телефонний довідник Закарпаття. Він датується 1924 роком і має назву «Adresar pro Podkarpatsku Rus». Сьогодні довідник зберігається у краєзнавчому музеї в Ужгороді. Олександр Волошин продемонстрував присутнім телефонний апарат, який через 10 років святкуватиме своє сторіччя. Він розповів, що на горищах декотрих будинків Ужгорода дотепер знаходяться “шафи”, до котрих були під’єднані подібні апарати, сигнали з яких подавалися безпосередньо на комутатор до телефоніста.

Після приєднання Закарпаття до УРСР уряд пошти і телеграфів був підпорядкований відповідним службам СРСР. Радянський період характеризувався розвитком аналогового зв’язку, і хоча це був певний крок уперед, та суттєво нічого не змінилося. Володимир Хіцяк пригадує, як при потребі зателефонувати з Тернополя до Львова доводилося приходити на пошту, замовляти переговори, очікувати у величезних чергах. За словами експерта, “період незалежності мало що змінив в плані проводового зв’язку, але із приходом мобільних операторів сталася телефонна революція”.

Ера ж мобільного зв’язку в Ужгороді розпочалася у березні 1995 року завдяки компанії UMC (нині – МТС). За 17 років діяльності компанія покрила зв’язком 98% площі Закарпаття. Сьогодні МТС-Україна забезпечує населення не тільки мобільним зв’язком, але й інтернетом. Та Дмитро Пономаренко, директор ЗТУ МТС Україна, пригадує, що в його колекції стільникових телефонів є дуже цінний екземпляр — апарат, з якого у 1994 році було зроблено перший дзвінок в Україні.

 Аргументуючи, чому представники компанії МТС Україна вирішили провести дане дослідження, Володимир Хіцяк зазначив: “Ми це робимо з конкретною ціллю. Ми хочемо допомогти українцям пізнати не лише політичну історію: не лише хто з ким воював, який гетьман кого підставив, яка політична партія що виграла... У всьому світі є така популярна історична течія — реальна історія — історія життя і побуту простих людей. Як вони жили? Чим займалися? Чому раділи? Що їм було потрібно? ...Хочемо залучити ентузіастів, дослідників, щоб показати, що в Україні не тільки воювали, змінювали політичні погляди, а жили так, як жив весь світ. У нас з’являлися перші технології, перші телефони, перші електростанції, травмаї, водопроводи. І це теж частина нашої історії. Ми теж цим жили, з цього виростали....Ми хочемо допомагати пізнавати ці сторінки історії: приємніші, цікавіші”.

Дослідження телефонізації Ужгорода на цьому не завершилося. Учасники прес-конференції зазначили, що планують поглибити роботу, адже на сьогодні існує чимало “білих” плям, в тому числі і по Ужгороду, які треба дослідити. За словами Олександра Волошина, тепер він займатиметься пошуком інформації стосовно вперше зробленого на Закарпатті телефонного дзвінка. “Зараз я працюватиму з періодикою 1910-1920 років, адже така важлива подія не може не фіксуватися у тогочасній пресі. Таким чином нам вдасться поглибити та розширити дослідження”, — зазначив історик.

Теги: телефонія, зв’язок, телефон, МТС

5 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати