Різдвяний вечір у виконанні Піддуклянського ансамблю відбувся у Пряшеві (ФОТО)

Програма була поділена на дві частини. У першій прозвучали релігійні колядки: „Народився Ісус Христос”, „В Віфлеємі новина”, „Нова радість стала”, „Стань, Давиде, з гуслями”, „Небо і земля” та інші.

Ці колядки були створені в Україні духовними особами (священниками, монахами, дяками, але й т.зв. мандрівними студентами) з метою замінити ними народні колядки світського характеру, адресовані окремим особам: господареві, господині, дівчині, парубкові тощо.

У 17-18 ст. ці релігійні колядки поширювалися в численних рукописних списках і вперше появилися друком у нотованому збірнику „Богогласник” 1790 р. в монастирі міста Почаєва. Цей збірник багато разів перевидався. Деякі пісні із нього (вже без нот) потрапляли й у пресу та молитовники, наприклад „Хліб душі” О. Духновича. Сьогодні це найулюбленіші святвечірні колядки.

Єдиною народною колядкою в програмі першої частини була „Добрий вечір тобі, пане господарю”, яка потрапила у репертуар ПУНА ще у 50-х роках посередництвом Закарпатського народного хору. Правда, тоді це була „радянська колядка”. В ній приспів „Син Божий народився” був замінений на „Ясен світ засвітився”.

Другу частину програми під назвою „Музикаловий вечір” становили найуспішніші числа з мюсикалів  ПУЛЬС-у: пісні „Я молодий парубок”, „Ми три камарадки”, Політує пташок”, „Жидівський танець”, „Молдавський танець”, арії мюзиклів „Фідлікант на стрісі” та інші. Останні у виконанні Ленки Барилової-Спішак та Яна Ґаловича (словацькою мовою).

Обидві частини були виконанні на високому професійному рівні. Пісні, танці, музика, а також озвучення, світло, сцена ‒ становили одне гармонійне ціле. Чарівними були, зокрема, танці у хореографії В. Микули та Ю. Моравчіка, які часто супроводжували й пісенні твори, зокрема при виконанні „вифлеємської гри” в першій частині та сцені з весілля в другій частині (соліст В. Микула). Професійного характеру надав програмі оркестр під керівництвом Юліяна Селчана, який на сцені просто ексцелював, супроводжуючи майже кожен виступ. До речі, майже усі пісенні твори у програмі (а було їх одинадцять) прозвучали в обробках маестро Сельчана.

Певне непорозуміння у програму вніс бюлетень до неї, в якому перша її частина (і в русинськомовному тексті) названа „Щедрим вечором”. Це велика помилка – „Щедрий вечір” в усіх русько-українських селах Словаччини (як і в усій Україні) пов’язаний не з Різдвом (Vianoce), а з Водохрещем  (Traja králi). Те, що у словацькій мові є „Štedrý večer“, в українські (і русинській) є „Святий вечір”. Так він зафіксований в усіх словацько-українських словниках. А з Щедрим вечором повʼязні зовсім інші пісні ‒ „щедрівки” (на Пряшівщині – „йорданські пісні”).

На публіку ця неточність (як свідчили бурхливі оплески після кожного виступу) впливу не мала.

Микола Мушинка Фото: Бюлетень ПУЛЬС-у

Поклін новонароджену Ісусикові трьох царів

Сім’я готується до різдвяної вечері

„Діти” чекають на подарунки від Ісусика

Північна різдвяна літургія в церкві

Теги: Різдво, Пряшів

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати