У комплект виставки входять підібрані живописні твори представників русько-українського образотворчого мистецтва походженням із сьогоднішньої Закарпатської області України та Північно-Східної Словаччини, тобто територій, які протягом століть, в рамках Угорщини, представляли спільний культурний простір.
Після закінчення Першої світової війни та виникнення Чехословацької республіки з’являються кращі умови і для розвитку русько-українського образотворчого мистецтва. Велика заслуга в цьому в нинішній Закарпатській області України належить двом видатним художникам – випускникам Академії образотворчого мистецтва в Будапешті – Йосифу Бокшаю та Адальберту Ерделі, а в області Північно-Східної Словаччини трьом митцям – Дезидерію Миллому, Єві Бісс та Михайлові Дубаю.
До першопочатків формування русько-українського образотворчого мистецтва, крім художньої творчості поодиноких митців, залучаємо також заснування перших мистецьких об’єднань й підготовку перших образотворчих виставок. У 1921 р. в містах Берегово, Мукачево та Кошиці було влаштовано першу виставку закарпатоукраїнських та кошицьких художників. Після закінчення цієї виставки в містах Мукачево та Ужгород відновлює свою діяльність Клуб художників Підкарпатської Русі, члени якого у 1922 р. підготували виставку своїх творів. Великою подією в культурному житті не тільки Закарпаття, але й цілої Чехословаччини стала виставка під назвою «Мистецтво та побут Підкарпатської Русі», яку було відкрито в Празі навесні 1924 р. У 1931 р. з ініціативи Й. Бокшая та А. Ерделі було засновано «Общество діячів образотворчого мистецтва на Підкарпатській Русі», що об’єднувало митців не тільки Закарпаття, але й Пряшівщини. Обидва згадані митці були не тільки основними ініціаторами заснування наведеного «Общества», але працювали також педагогами в середніх школах Ужгорода та Мукачева, а в 1927 р. заснували Вечірню школу живопису. Завдяки їм протягом 30-х рр. минулого століття в Ужгороді сформувалася закарпатоукраїнська живописна школа, основу якої, крім Й. Бокшая та А. Ерделі, творили також їхні учні, а саме В. Борецький, Е. Контратович, А. Коцка та З. Шолтес, до яких пізніше приєдналися Федір Манайло, Гаврило Глюк, Антон Кашшай та інші.
Перша визначніша подія в області культурного життя русинів-українців Північно-Східної Словаччини відбулась у 1927 р. В наведеному році в Пряшеві було відкрито «1-шу Руську народно-культурну виставку», яку підготував Союз руських жінок. В 1933 р. закінчує навчання у Вищій школі художнього промислу в Празі та повертається до рідного краю Д. Миллий. У 1939 р. в Пряшеві поселяється М. Дубай та розпочинає тут свою діяльність також і Єва Бісс. Троє наведених митців у 1940 р. підготували спільну виставку під назвою «Виставка руських художників». У післявоєнний період до художнього життя русинів-українців Словаччини залучаються випускники Академії образотворчого мистецтва в Празі та Вищої школи образотворчих мистецтв в Братиславі – С. Гапак, І. Шафранко, М. Диць, А. Ґай, Ю. Кресила, М. Чабала та інші.
У виставку входить 35 живописних творів 16-и згаданих авторів. Всі виставлені картини були створені в період з 20-х по 80-і рр. минулого століття. Йдеться про період модерну, який на Заході відомий відкриттям та розвитком багатьох модерних художніх напрямів, намаганням стерти межу між мистецтвом та дійсністю, між художнім твором та життям, між художнім твором і ужитковим предметом, а також розривом із традиційним живописом.
Період модерну для русько-українського образотворчого мистецтва характерний критичним ставленням до тяжких життєвих умов селян у міжвоєнний період, засудженням трагічних подій Другої світової війни, а також зусиллям побудувати основи національного образотворчого мистецтва. Це зусилля проявляється у підвищеному інтересі художників до відображення краєвидів рідного краю, складовою частиною яких є часто старі господарські садиби або дерев’яні церкви та інтерес до повсякденного життя жителів рідного краю з його своєрідним фольклором.
З огляду стилістики виставлені твори є реалістичні, реалістичні з ліричним забарвленням та потягом до декоративного рішення картинної площі, або модерні, модерна форма яких заснована на баченій дійсності.
Виставка потриває до 30 вересня 2018 року.
Ладислав Пушкар
Йосиф Бокшай, Верховина, недат., олія
Дезидерій Миллий, Просечна, 1969 р., олія